Ще один урок від старого професора

– Зачекайте хвилинку, я зараз зварю нам усім чудову каву, — сказав професор, щойно останній з колишніх студентів розповів про свої проблеми.

Він вийшов на кухню і повернувся з кавником і тацею, на якій було багато горняток, але серед них не було навіть двох однакових.

Одні були дорогі порцелянові, інші прості керамічні, треті — зовсім скромні скляні.

Старий професор розлив каву та запропонував кожному взяти чашку.

Коли в кожного в руці димів ароматний напій, учитель промовив: – Подивіться на чашки, які ви взяли. Звісно, кожен хотів узяти щось краще, тож усі гарні чашки розібрано, а прості залишилися на таці. У принципі, хотіти найкраще для себе — це нормально, але в цих перегонах і ховається причина багатьох ваших проблем і стресів. Адже кава не стала смачнішою в дорогій чашці, вірно? А тепер уявіть, що кава — це життя, а все інше — гроші, робота, статус — це чашки. Ми всі гідні кращої чашки, але гонитва за чашкою сама по собі безглузда, тому що в ній ми просто не маємо можливості насолодитися самим смаком кави.

Запам’ятайте, хлопці: у щасливих людей немає всього найкращого, але вони навчилися брати краще з того, що є.