Балтійська ІТ-республіка. Як Естонія стала технологічним лідером Європи
З 1991 року естонці переосмислили технологічний кластер та створили одну з найпривабливіших стартап-екосистем у світі. Як їм це вдалося?
Стійка асоціація із словосполученнями “технологічні стартапи” та “мільйонні інвестиції” виникає щодо США, Великої Британії чи Південної Кореї. Проте лише за кількасот кілометрів на північ від України розташована держава, яку можна впевнено називати одним з технологічних центрів світу.
У часи радянської окупації естонців стереотипно вважали повільними. Радянське керівництво культивувало цей образ через гумор, зокрема через непристойні анекдоти. Серед українців відлуння цього наративу можна почути й зараз.
Однак нав’язаний стереотип далекий від реальності. Насправді ще в радянські часи Естонія мала значний інтелектуальний потенціал і високу культуру праці, що стало основою для її майбутнього успіху. За три десятиліття незалежності ця країна відбудувала економіку і стала лідером цифрової трансформації в ЄС.
Держава з утричі меншим населенням, ніж у Києві, створила стартап-екосистему, яка залучила 36,3 млрд євро.
В Естонії налічується понад 1 400 стартапів, що робить її найбільшим хабом інновацій у Центральній та Східній Європі (ЦСЄ). Крім того, країна має найбільшу кількість компаній-єдинорогів у ЦСЄ.
Держава з одним із найвищих рівнів освіти, простою системою оподаткування та майже повністю диджиталізованою взаємодією стала чи не найперспективнішою в технологічному світі. Приклад Естонії показує, що навіть невелика країна без величезних природних ресурсів може стати лідером глобальних технологічних перегонів. Потрібно лише створити сприятливі умови для розвитку інновацій.
Стрибок тигра
Після відновлення незалежності Естонія, як і решта суверенних республік, постала перед викликом подолання економічних проблем, які залишив у спадок СРСР. Усвідомлюючи, що невелика країна на березі Балтійського моря навряд зможе конкурувати із західними сусідами у важкій промисловості чи сільському господарстві, тогочасний уряд зробив ставку на галузь інформаційних технологій.
Світова ІТ-індустрія тільки зароджувалася і впевненості в її успіху в середині 1990-х років не було. Однак у Таллінні вже тоді були переконані, що інформаційні технології матимуть важливе значення для вирішення викликів, що постали перед суспільством. Як наслідок, уряд щорічно виділяв 1% ВВП на розвиток цієї сфери.
У 1996 році в Естонії стартувала державна програма “Стрибок тигра”. Вона складалася з трьох частин: закупівля комп’ютерів у школи та їх підключення до інтернету, базова підготовка вчителів, електронні курси естонською мовою.
Програма була покликана оновити ІТ-інфраструктуру, наздогнати розвинуті країни та зробити отримання базових знань про комп’ютер пріоритетом у школах.
До 2001 року всі естонські школи забезпечили комп’ютерами з підключенням до інтернету, а перші 4 тис учителів пройшли базові курси комп’ютерної підготовки.
Вибір влади розвивати технологічний напрямок в освіті пов’язаний з радянською спадщиною, де у вищій освіті фокусувалися на математичних та природничих науках. За словами співзасновника таксі-сервісу Bolt Маркуса Вілліга, держава прагнула використати цю освіту для підтримки підприємництва.
Згодом програма розширилася, охопивши студентів та їх викладачів. У 2012 році “Стрибок тигра” отримав новий напрямок ProgeTiger, спрямований на розвиток навичок робототехніки та програмування серед молоді. Ця ініціатива була розрахована на вихованців дитсадків, старшокласників та учнів технічних училищ.
У дошкільних закладах діти знайомляться з основами кодування через ігрові заняття з роботами та програмами. У початковій школі вони вивчають програми для створення ігор, мобільних додатків та основи цифрової безпеки.
У середній школі – опановують мови програмування, кібербезпеку, 3D-графіку та робототехніку, що допомагає зрозуміти ІТ-сектор і визначитися з професією.
В Естонії діє національна програма “Технології та інновації”, яка вимагає впроваджувати технології в початковій школі. Зміни в естонській освіті стали настільки популярними, що англомовні медіа виходили із заголовками про те, що Естонія почала навчати програмуванню всіх дітей з першого класу.
Започаткована 28 років тому програма продовжилася в одній із стратегічних цілей освіти “Навчання протягом усього життя”, де звичайні громадяни також отримали доступ до освітніх курсів щодо інформаційно-комунікаційних технологій.
Інвестиції в освіту дають результати. У 2022 році за результатами дослідження міжнародної програми оцінювання якості освіти (PISA) знання та навички 15-річних естонських підлітків є найкращими в Європі та входять до вісімки у світі.
Серед європейських країн Естонія посідає перше-друге місця з математичної грамотності разом з Швейцарією, перше місце з природничо-наукової грамотності та перше-друге місця з читацької грамотності разом з Ірландією.
Як Skype змінив Естонію
У 2003 році двоє підприємців з Швеції та Данії спільно з кількома естонськими розробниками запустили продукт, який змінив уявлення про онлайн-спілкування.
Можливість здійснювати безкоштовні голосові та відеодзвінки зробили Skype надзвичайно популярним. У 2005 році компанія Ebay придбала Skype Technologies за 2,6 млрд дол. Skype став першим естонським “єдинорогом” та свідченням успішних іноземних інвестицій в екосистему стартапів.
“Успіх Естонії як потужної стартап-екосистеми нерозривно пов’язаний з успіхом Skype – їх першого “єдинорога”. Skype став каталізатором того, що маленька країна може створювати tech-продукти світового рівня”, – розповідає координаторка платформи TRMNL4 ІТ-компанії Genesis Тетяна Ладанова.
Підприємці побачили, що і в маленькій країні можна будувати успішну глобальну компанію. Ба більше, внутрішній ринок балтійських країн був настільки малим, що концентруватися на ньому при створенні стартапу було просто безглуздо.
“Головний секрет Естонії – відсутність локального ринку. Стартапи мають відразу працювати на міжнародних ринках, що дозволяє мати більше можливостей для масштабування. Наприклад, компанію Bolt заснували після українського Uklon.
Однак Bolt фокусувався на міжнародних ринках, стрімко зростав і вже готується до потенційного ІРО”, – каже фаундер і СЕО центру інновацій та підприємництва INNOV8 і венчурної програми Mission Possible Святослав Святненко.
Крім того, Skype не лише надихнув, а й збагатив багатьох людей. Так звана Skype-мафія – це колишні співробітники компанії, які після успішної угоди з Ebay накопичили достатньо капіталу, щоб самостійно фінансувати молоді стартапи.
“У Skype працювали понад тисячу людей. Вони знають, що потрібно для створення глобального бізнесу. У них з’явилися гроші, які вони або заробили завдяки високооплачуваній роботі в компанії, або отримали після продажу фірми”, – зазначав один з перших співробітників Skype Хінрікус.
У 2011 році Хінрікус разом з партнером Кяерманном запустили стартап для здійснення міжнародних грошових переказів TransferWise (з 2021 року – Wise). Це один з найуспішніших стартапів, заснованих естонцями. Через три роки він отримав 58 млн дол від фонду Andreessen Horowitz, а Sequoia Capital оцінила актив 1 млрд дол, зробивши третім в історії країни “єдинорогом”.
Так Skype подарував Естонії десятки підприємців, які шукали нові ідеї і таланти. За останні чотири роки в Естонії з’явилося ще п’ять “єдинорогів”, що робить її країною з найбільшою в ЄС кількістю стартапів з оцінкою понад 1 млрд дол.
Стартап-акселератори та людський капітал
Поява “єдинорогів” викликала хвилю ентузіазму серед підприємців. Бізнес і влада розуміли, що успіх кожного наступного стартапу вимагатиме значних інвестицій.
У країні з’явилося багато інкубаторів для молодих засновників. Десятки програм готові підтримати підприємців, чиї ідеї можуть стати новими успіхами в естонській стартап-екосистемі. Однак тільки частина програм отримала хороше ім’я.
“Серед акселераційних програм виділяється StartupWiseGuys (SWG), яка змогла працювати за межами Естонії і залучати міжнародних фаундерів. Акселератор існує 14 років і має величезний досвід. Фахівці програми знають, чому стартапи закриваються, чому зростають і як їм у цьому допомогти”, – зазначає Святненко.
З роками через такі акселератори пройшли сотні стартапів на різних стадіях розвитку. У портфоліо SWG – і сервіс Bolt, який у 2018 році залучив понад 175 млн дол, ставши четвертим в Естонії “єдинорогом”. Стартап активно позиціонує себе на міжнародній арені як естонська компанія і ділиться досвідом з молоддю.
“В Естонії розвинена культура підприємництва та обміну експертизою. Компанії-“єдинороги” Wise, Bolt та Playtech активно повертають свій досвід і ресурси в спільноту, допомагаючи іншим фаундерам. Вони долучаються до інкубаційних та акселераційних програм, стають едвайзерами (радниками) та першими інвесторами для нових бізнесів”, – розповідає Ладанова.
У країні сильна спільнота підприємців та інвесторів, зокрема бізнес-янголів, додає Святненко. Інвестиційний ландшафт насичений місцевими і міжнародними венчурними фондами. 94% венчурного капіталу в Естонії надходять від іноземців.
Ще однією рисою естонських підприємців є відмінний від колег з Євросоюзу чи США підхід до інвестицій. Через обмежений людський ресурс у країні команди готові оптимізувати власну роботу для збільшення ефективності.
В естонських фаундерів немає великого страху перед можливою невдачею на початку. Як раніше зазначав Вілліг, коли естонські компанії не отримують необхідного фінансування, вони продовжують працювати й удосконалюватися, можливо, протягом п’яти років, не втрачаючи впевненості у своєму успіху.
Державна підтримка
Паралельно з реформуванням освіти уряд активно впроваджував цифровізацію державного управління. У 2000 році Естонія замінила паперову систему на електронний кабінет для депутатів, що дозволило скоротити тривалість парламентської сесії з 4 год до 30 хв. Також зʼявилися цифровий підпис (2002 рік), електронні вибори (2005 рік), електронна система охорони здоров’я (2008 рік).
Після успіху Skype уряд спільно з приватним сектором активно створював сприятливе середовище для стартапів. Регулярно проводилися “круглі столи” з урядовцями, що дозволяло швидко вирішувати проблеми індустрії.
Однією з таких у середині “нульових” стала критична нестача талантів у країні з населенням 1,3 млн. Розв’язала це питання місцева стартап-віза, яка дозволила засновникам з країн, що не входять у ЄС, розвивати стартапи в Естонії.
У 2014 році влада Естонії також ініціювала програму електронного резидентства, за якою засновники стартапів можуть отримати віртуальне естонське громадянство і легалізувати свій бізнес у країні, навіть не проживаючи там.
“Послуги е-резидентства значно спрощують життя засновникам, звільняючи їх від бюрократії, паперової тяганини та залежності від місця перебування. Це не тільки економить час та кошти, а й дозволяє легко вести торгівлю в ЄС.
Крім того, створення бізнесу в Естонії в електронному вигляді займає лише один день, а найскладнішим буде хіба що вибрати назву компанії”, – розповідає ЕП координатор розвитку бізнесу естонської програми E-Residency Сергій Жунаєв.
Електронне резидентство робить Естонію вигідною країною серед членів ЄС для реєстрації власного бізнесу. Більшість засновників стартапів можуть навіть не відвідувати Таллінн, сплачуючи всі податки та подаючи звітність дистанційно.
З 2000 року Естонія має швидку та безперебійну систему електронного оподаткування. Основні її переваги – простота і нульова ставка корпоративного податку на реінвестований прибуток. Останнє дозволило місцевому стартап-сектору, 30% засновників та співзасновників якого є e-резидентами, розвиватися з безпрецедентною швидкістю, додає Жунаєв.
Крім того, уряд підтримує стартапи за допомогою грантів та субсидій. Частину з них фінансує ЄС, що є додатковою перевагою для отримання е-резидентства.
“В Естонії понад 116 тисяч електронних резидентів з усього світу, зокрема понад 7 300 – з України, які зареєстрували понад 2 500 компаній. Як особливу підтримку для українських засновників Естонія через програму е-резидентства надає можливість повернути державні збори, якщо вони подали заявку на е-резидентство та створили компанію протягом року”, – зазначає Жунаєв.
За його словами, уряд Естонії створює повністю цифрове рішення, без картки е-резидента, для цифрової ідентифікації та підпису. “Технологія вже є, але головне завдання – забезпечити такий же високий рівень безпеки, як зараз. Якщо все піде за планом, ми сподіваємося впровадити більш клієнтоорієнтоване рішення протягом наступних кількох років”, – підсумовує Жунаєв.
