“Вам не потрібно спалювати книжки, щоб зруйнувати культуру. Просто змусь людей перестати їх читати” – Рей Бредбері
22 серпня 1920 року народився класик наукової фантастики, людина, яка навчила людство мріяти, великий і прекрасний Рей Бредбері.
Ніжний філософ, ласкавий геній, навіть у своїх найпохмуріших і найстрашніших речах він лякав читачів дбайливо, наче мудрі батьки, які роз’яснюють дітям основи неупередженого буття.
Володар зірки на Голлівудській алеї слави, титулу “Гранд-майстер”, медалі фонду Національної книжкової премії, Національної медалі США в галузі мистецтв, премій Неб’юла, Г’юго, О. Генрі, Балрог, Брема Стокера, Енн Радкліфф, Бенджаміна Франкліна, Американської академії, “Гендальф” і “Прометей”, лауреат Пулітцерівської премії.
На честь Рея Бредбері названо астероїд і кратер на Марсі. “Коли людині сімнадцять, вона знає все. Якщо їй двадцять сім і вона, як і раніше, знає все — значить, їй усе ще сімнадцять.”
“Більшість молодих людей до смерті лякаються, якщо бачать, що у жінки в голові є хоч якісь думки.”
“Перше, що дізнаєшся в житті, — це те, що ти дурень. Останнє, що дізнаєшся, — це те, що ти все той самий дурень”.
“Самі по собі ми нічого не значимо. Не ми важливі, а те, що ми зберігаємо в собі.”
“Неважливо, що саме ти робиш, важливо, щоб усе, до чого ти торкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб у ньому залишалася частинка тебе самого. У цьому різниця між людиною, яка просто стриже траву на галявині, і справжнім садівником.”
“Доброта і розум — властивості старості. У двадцять років жінці куди цікавіше бути безсердечною і легковажною.”
“У війні взагалі не виграють. Усі тільки й роблять, що програють, і хто програє останнім, просить миру.”
“Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й оплачену грошима. Не проси гарантій, не шукай спокою — такого звіра немає на світі.”
“Його посмішкою можна було порізати вени на зап’ястках.”
“Хоч би як ти старалася залишатися такою, як і була, ти однаково будеш лише такою, яка ти є зараз, сьогодні.”
“Життя дається нам лише на певний час. Користуйся, поки можеш, а потім без сліз відпусти. Це дивовижна естафетна паличка — одному богу відомо, де відбудеться її передача.”
“Життя не можна брати за горло — воно слухняне тільки легкому дотику. Не перестарайся: десь потрібно дати йому волю, а десь піти на поводу. Вважай, що сидиш у човні. Заводь собі мотор та сплавляйся за течією. Але щойно почуєш прямо за курсом рев водоспаду, що міцнішає прямо за курсом, викинь за борт старий мотлох, зав’яжи найкращу краватку, вдягни вихідний капелюх, закури сигару — і повний уперед, доки не навернешся. Ось де справжній тріумф. А сперечатися з водоспадом — це пусте.”
Рей Бредбері
З мережі
