Путін тепер націлений не на мир, а на помсту, — The New York Times

Тезисно про основне у статті:

Напередодні операції у Курській області Зеленський подавав численні сигнали про готовність до переговорів: відправляв міністра закордонних справ до Китаю та провів низку міжнародних зустрічей.

Ці ініціативи різко відрізнялися від попередніх двох років, коли Зеленський відмовлявся від будь-якого натяку на поступки росії.

Атака на Курську область розбила вщент прогнози, що дві країни можуть рухатися до припинення вогню.
Київ робить ризиковану ставку на те, що вторгнення дасть йому нові важелі для укладання вигідної угоди з Кремлем.

Два колишні російські чиновники заявили, що перспективи переговорів про припинення вогню стали віддаленішими.

Українські чиновники заявили, що згадані вище публічні дії Зеленського – у поєднанні із секретним плануванням наступу на Курську область – були двома частинами однієї й тієї ж стратегії.

Далеко не очевидно, що поєднання військового та дипломатичного тиску спрацює з путіним, який досі стикався з політичними та економічними перешкодами вдома і показав, що готовий зазнавати великих  втрат та витрат заради перемоги над Україною.