Чому Національна асоціація адвокатів України є антиадвокатською та антиукраїнською організацією?

Ч. 1. “Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України”

Постараюсь грунтовно і популярно відповісти на поставлене мною ж питання.

Останній рік я почав скрупульозно  вивчати один з інститутів судової та правоохоронної системи України – інститут адвокатури, якою сьогодні є Національна асоціація адвокатів України. Цікава структура з позиції Закону та Конституції України.

В Конституції України адвокатурі України присвячена тільки одна, досить «розмита» стаття 131² : «Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.»

Як гарантується незалежність адвокатури?

Для гарантування незалежності адвокатури Верховної Радою України в 2012 році був прийнятий Закон «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», який «в народі» ще називають «законом портнова-медведчука», наголошуючи цим, що Закон був прийнятий не для адвокатів, а для управління адвокатами. Чого вартує стаття Закону (ч. 6, ст. 45), згідно з якою «з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами. Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України».

Якщо адвокатура – це вільна адвокатська спільнота, то де в названій статті Закону прослідковується незалежність адвокатури? Хоча функціонери від Національної асоціації адвокатів України (НААУ) всюди, де тільки можуть, з «піною на губах» доводять, що незалежність адвокатури гарантується державою і всяке втручання в діяльність НААУ з боку держави  – це грубе порушення українського законодавства, яке гарантує цю незалежність?

Дуже лукавлять «наші керманичі» адвокатури»

Сьогодні, якщо адвокат йде проти «лінії партії», а точніше проти лінії Лідії Ізовітової (керівник НААУ) та її близьке оточення (про яке ми розкажемо в наступних публікаціях), то такого «опозиціонера» миттєво, через ручний квазісуд, яким є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону (КДКА) чи через Вищу Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (ВКДКА), позбавляють ліцензії на адвокатську діяльність, якою є, практично, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Це робиться за скаргою якогось громадянина «Пупкіна». Адвокат в цьому випадку є незалежним? Як бачимо, що ні. Читач скаже: – так, ми залежні від бабусі Ліди, але від держави точно незалежні.

По – перше, бути громадянином держави і бути незалежним від держави? Риторичне запитання. Хоча функціонери від адвокатури дуже хочуть такої незалежності, в якій править рішенння РАУ, а не ЗАКОН УКРАЇНИ,

По-друге, щоб встановити законну справедливість, то куди йде скривджений адвокат? Так, правильно, в суд. А тут вже адвокат стає залежним від рішення державного інституту, яким є суд.

Для більшої наочності приведемо приклад з справи доктора юридичних наук, адвоката Лариси Криворучко

Незалежна і патріотична позиція Лариси Сергіївної не подобається багатьом функціонерам від адвокатури і, само собою, Лідії Ізовітовій.

«Вмикається» стандартна схема НААУ. Якийсь громадянин Дмитро Л. подає скаргу на адвоката Ларису Криворучко в КДКА м. Києва, як це й передбачено частиною третьою статті 33 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI): «дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі – ЄРАУ)».

Іншого Закон не передбачає. Тобто Скаргу Дмитра Л. мала розглядати тільки КДКА  м. Києва. Адже робоче місце адвоката Лариси Криворучко згідно ЄРАУ – м. Київ.

Але тут виникла «невеличка» проблема. Ще в кінці 2021 року Рада адвокатів України з грубим порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розпускає Раду адвокатів м. Києва і відповідно до пункту 4 Рішення РАУ від 28 січня 2022 року № 6 «Організаційні питання визнання неповноважності звітно-виборної конференції адвокатів міста Києва на прийняття рішень від 07.11.2021 та відсутність юридичних фактів» на Секретаріат КДКА м. Києва покладено обов’язки продовжувати здійснювати передачу до ВКДКА усіх отриманих заяв, які стосуються допуску до складання кваліфікаційного іспиту, заяв, скарг щодо поведінки адвокатів, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні справи та інші заяви/скарги для подальшого їх скерування та розгляду КДКА іншого регіону.

Сьогодні в м. Києві склалася парадоксальна патова ситуація. Закон не передбачає передачу Скарги на адвоката в КДКА іншого регіону. Адже «дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в Єдиному реєстрі адвокатів України».

КДКА м. Києва юридично не існує. Тоді що робити? Треба вибрати новий склад  КДКА, але для цього треба проводити звітно-виборчу конференцію  адвокатів м. Києва. Таку конференцію планувалось проросійським оточенням Лідії Ізовітової провести напередодні нападу росії на Україну (23 лютого 2024 року).

Згідно інсайдерської інформації керівництво НААУ планували оголосити «звернення» адвокатів України у підтримку нової влади України, яку мав очолити Віктор Медведчук. Не відбулося.

В даній ситуації  звітно-виборча конференція адвокатів м. Києв – це «смертельний приговор» для проросійської верхівки адвокатури України.

Невже цього не розуміють тисячі адвокатів Києва і продовжують тихо «пережовувати безпредєл» Ізовітової, Гвоздія, Колесника, Красника тощо? Невже серед адвокатів Києва знайшовся тільки один адвокат «з яйцями» – це красива і розумна жінка Лариса Криворучко, яка, практично, одна пішла на перекір системі Медведчука_Ізовітової? Агов, а де чоловіки з «яйцями»?

Сьогодні перевищуючи повноваження, грубо порушуючи Закон, фактично, роблячи злочин, Ізовітова, Вилков, передають сотні справ, які, згідно з Законом, мали б розглядатися КДКА м. Києва в КДКА інших регіонів. Не була винятком і «дисциплінарна справа» Лариси Криворучко.

Для стовідсоткової надійності «дисциплінарну справу» Лариси Криворучко, тільки на підставі супровідного листа  №1811  від 18 жовтня 2023 року, голова ВКДКА Сергій Вилков посилає  голові КДКА Закарпатської області Петру Немешу.

Треба віддати належне в «оперативності» П. Немешу та  голові дисциплінарної палати КДКА В. Гончарову:

25 жовтня 2023 року скарга Дмитра Л. була зареєстрована в КДКА Закарпатської області;

02 листопада 2023 року  КДКА винесло рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно Лариси Криворучко,

23 листопада 2023 року рішенням КДКА Закарпатської області  Ларису Сергіївну Криворучко було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

І все було зроблено без належного повідомлення Лариси Криворучко про розгляд справи в КДКА Закарпатської області, без можливості дати пояснення та інших дій, на які  має право громадянин в суді (адже КДКА, як квазісуд, має виконувати всі функції, які передбачені робити суду).

Не погодившись з рішенням КДКА Закарпатської області від 23 листопада 2023 року адвокат Лариса Криворучко подала адміністративний позов на дане рішення.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов  Криворучко Л. С. задоволено повністю, скасоване Рішення КДКА від 23 листопада 2023 року.

«Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач (КДКА Закарпатської області), який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.» (приведене цитата з рішення Восьмого Апеляційного адміністративного суду)

«Розглянувши у відкритому судовому засіданні… апеляційну скаргу Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 260/10589/23 за адміністративним позовом Криворучко Лариси Сергіївни до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вища кваліфікаційно – дисциплінарна комісія адвокатури»  на  «рішення суду першої інстанції, ухвалене суддею Плехановою З.Б. в м. Ужгороді Закарпатської області 29.02.2024 року» Восьмий Апеляційний Суд «встановив, що Криворучко Лариса Сергіївна… звернулася до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі – відповідач, КДКА), в якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення КДКА від 02 листопада 2023 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Криворучко Л.С. та Рішення КДКА від 23 листопада 2023 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності», тобто припинення її діяльності, як адвоката, з вилученням її профайла з Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ)» (цитата з рішення Восьмого Апеляційного Адміністративного Суду)

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

1. «Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.»

2. «Так, відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.»

3. «…положення частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI в імперативному порядку визначають, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Дана норма закону є чіткою, зрозумілою, не може бути розтлумачена розширено чи неоднозначно. Робочим місцем позивача, зазначеним в ЄРАУ, є м. Київ. (прим.: позивач – Лариса Криворучко).

Частина третя статті 33 Закону № 5076-VI не передбачає жодних виключень щодо підвідомчості дисциплінарного провадження стосовно адвоката і можливості зміни такої підвідомчості будь-яким підзаконним правовим актом.

Аналіз даних положень Регламенту ВКДКА дає підстави для висновку, що вони прямо суперечать імперативним положенням частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI, яка не допускає будь-якої зміни підвідомчості розгляду скарг про дисциплінарний проступок адвоката. Тому, виходячи із наведеної вище частини третьої статті 7 КАС України, підстави для застосування вказаних положень Регламенту ВКДКА всупереч частині третьої статті 33 Закону № 5076-VI у справі, що розглядається, відсутні.»

4. «… слід акцентувати увагу на тій обставині, що фактична неспроможність на протязі тривалого часу (кількох років поспіль, навіть якщо вести відлік від ухвалення відповідного рішення Верховним Судом в жовтні 2020 року) сформувати відповідний орган для здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону № 5076-VI не має бути підставою для нівелювання та знецінення відповідних законодавчих положень, наслідком яких є тривале порушення прямих вказівок закону.”

5. Таким чином, необмежена дискреція адміністративного органу у будь-якому випадку є порушенням конституційного принципу верховенства права, адже кожен орган державної влади має враховувати та, більш того, практично застосовувати усі складові цього принципу.

Проектуючи зазначене на обставини справи слід дійти висновку, що всупереч частині третій статті 33 Закону № 5076-VI підзаконним актом (Регламентом ВКДКА) голові ВКДКА надані невластиві йому свавільні повноваження щодо суб’єктивного вибору дисциплінарного органу, який буде розглядати ту чи іншу дисциплінарну скаргу на адвоката, що поза всяким сумнівом свідчить про таких складових принципу верховенства права як правова (юридична) визначеність, достатня чіткість та передбачуваність правових норм.”

6. «…слід акцентувати увагу на тій обставині, що фактична неспроможність на протязі тривалого часу (кількох років поспіль, навіть якщо вести відлік від ухвалення відповідного рішення Верховним Судом в жовтні 2020 року) сформувати відповідний орган для здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону № 5076-VI не має бути підставою для нівелювання та знецінення відповідних законодавчих положень, наслідком яких є тривале порушення прямих вказівок закону.»

Тобто, суд чітко наголосив, що відсутність сформованої Ради адвокатів м. Києва та КДКА м. Києва не є підставою для грубого порушення Закону.

7. «Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку про порушення частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI при скеруванні скарги на адвоката Криворучко Л.С. до відповідача і відповідно здійснення дисциплінарного провадження неналежним дисциплінарним органом.»

Як видно, з цитованою мною Ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду, суд, як школярам – двійочникам пояснює серйозним «дядям» і «тьотям» з КДКА Закарпатської області та ВКДКА відповідні статті Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які вони повинні знати так, як знають священники Біблію. Але для чого їм знати Закон, якщо бабуся Ліда з компанією придумовують своїх «закони», так звані рішення РАУ, які дуже часто змінюють, розширують положення Закону, що є  не допустимим, що є злочином.

Висновки:

1. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Дана норма закону є чіткою, зрозумілою, не може бути розтлумачена розширено чи неоднозначно. Робочим місцем адвоката Лариси Криворучко, зазначеним в ЄРАУ, є м. Київ.

Це висновок відноситься до всіх адвокатів, проти яких неналежне КДКА відкрило дисциплінарне провадження і прийняло відповідне рішення. А таких незаконних рішень по Україні, я думаю, можна знайти тисячі.

2. Аналіз положення Регламенту ВКДКА дає підстави для висновку, що вони прямо суперечать імперативним положенням частини третьої статті 33 Закону № 5076-VI, яка не допускає будь-якої зміни підвідомчості розгляду скарг про дисциплінарний проступок адвоката. Відповідні положення Регламенту ВКДКА, які прийнятті всупереч частині третьої статті 33 Закону № 5076-VI є незаконними і злочинними.

Нормативно-право акти ВКДКА, як і інших органів адвокатського самоврядування не можуть змінювати, розширювати положення відповідного закону. Відповідна зміна, розширення є злочином.

Відповідні положення регламенту ВКДКА були прийняті тільки на підставі рішень РАУ, а не на підставі  відповідних статей Закону № 5076-VI.

3. Відсутність сформованої Ради адвокатів м. Києва та КДКА м. Києва не є підставою для грубого порушення Закону, тобто для передачі скарг на одвокатів в КДКА інших регіонів.

Нонсенс, найбільша кількість адвокатів проводять свою професійну діяльність в м. Києві, де вже, майже три  роки відсутні органи адвокатського самоврядування.

Самовільно, з грубим порушенням Закону № 5076-VI, НААУ і РАУ вчергове перевищила свої повноваження і вчинили злочин.

І ось ці неповноважні функціонери від адвокатури, з ознаками злочинних дій, ще зробили 16 липня 2024 року ознайомчий візит до Офісу Ради Європи в Україні.

Відчувається дух і менталітет російських загарбників.

Далі буде…

СТЕПАН СІКОРА