Що таке «ефект Рінгельмана» і чому про нього варто знати?
У 1927 році було проведено серію дуже цікавих експериментів, результати яких зараз не дуже часто згадують. А даремно. Результати цих дослідів залишилися у психології під назвою «ефект Рінгельмана».
Експерименти полягали у наступному. Брали звичайнісіньких людей і пропонували їм підіймати вантажі. Для кожного – фіксували максимальну вагу, яку він «потягнув». Потім людей об’єднували у групи, спочатку – по двоє, потім – чотири особи, вісім.
Очікування були зрозумілими: якщо одна людина може підняти – умовно – 100 кг, то двоє мають разом підняти або 200, або ще більше. Адже міфічне уявлення, що групова робота дозволяє досягти більшого, що її результат перевищує суму окремих результатів членів групи, вже існувало. І досі існує та активно підтримується.
Але на жаль! Двоє людей підіймали лише 93% від суми їхніх індивідуальних показників. А вісім уже лише 49%.
Перевірили результати інших завдань. Наприклад – на перетягуванні каната. І знову – той самий результат. Збільшували чисельність груп – відсоток лише падав.
Причина – ясна. Коли я розраховую сам на себе, я докладаю максимум зусиль. А в групі можна й заощадити сили: ніхто ж не помітить, як в тій історії про мешканців села, котрі вирішили на свято налити собі бочку горілки. З кожного двору – по відру. При розливі виявилося, що бочка наповнена чистою водою: кожен приніс відро води, розраховуючи, що в загальній масі горілки його хитрість не буде помічена.
До чого тут пасивність? А при тому, що, коли я дію самостійно, я хоч-не-хоч свої зусилля запам’ятовую і фіксую для себе. Надалі прикладаю саме стільки чи менше. Формуючи пасивне ставлення до справи, до якої залучений разом з іншими й сам.
Відповідно – у разі соціальної пасивності ми можемо сказати, що ми добре розуміємо її походження і те, що вона призводить до падіння результатів до нуля. Не одразу – інерція велика річ. Але все ж.
Варто одразу сказати: жодні соціальні технології поки що не дозволили подолати ефект Рінгельмана. Можна обчитатися заклинаннями від «гуру командної роботи», але що більша група, то більшу пасивність властиво виявляти людині.
