Катастрофічна шкода для поколінь. П’ять найбільш катастрофічних наслідків нового злочину росіян — підрив Каховської ГЕС
У ніч на 6 червня Росія підірвала Каховську ГЕС: станцію знищено майже повністю, відновленню вона не підлягає. У МЗС України назвали цей злочин РФ найбільшою техногенною катастрофою в Європі за останні десятиліття.
Внаслідок вибуху було зруйновано 16 затворів ГЕС, її будівлю, вставку земляної греблі між будівлею ГЕС та шлюзом, а також адмінкорпус. Станція не підлягає відновленню. Швидкість падіння рівня води в Каховському водосховищу у першій половині дні вівторка складала 16 см на годину. Вода почала затоплювати міста і села нижче водосховища, найбільше постраждав лівий берег Дніпра, окупований росіянами.
NV узагальнив прогнозовані наслідки.
Загроза життю і збитки для десятків тисяч українців в зоні підтоплення
За даними Херсонської ОВА, загалом в зоні ризику підтоплення опинилися мешканці 80 населених пунктів області, включно з такими містами як Херсон (окрема частина районів) і окупована Нова Каховка.
Лише на правобережжі Херсонщини у критичній зоні затоплення мешкають 16 тис. людей, повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Ще більших збитків буде завдано населенню захопленого росіянами лівобережжя: за даними голови МВС України Ігоря Клименка, саме там розташовані більшість сіл і містечок, яким загрожує затоплення.
Росія поставила під загрозу не лише майно, але й життя українців на півдні. На евакуацію вони мали лічені години: ГЕС було підірвано о 3:00, а о 7:00 влада області повідомила, що пік підтоплення очікується через 4−5 годин. Однак довготривалі наслідки спричиненої росіянами трагедії будуть ще більшими.
«Катастрофа матиме руйнівні наслідки, які можуть тривати протягом багатьох поколінь, починаючи від прямої потенційної загрози життю тисяч людей, змушених залишити свої домівки та ферми. Очікується, що вона також матиме катастрофічний вплив на екологію регіону та винесе міни з берегів Дніпра в села та сільськогосподарські угіддя нижче за течією», — нагадала британська The Guardian.
Міноборони України дійсно окремо попередило про мінну небезпеку, яку спричинила техногенна катастрофа, вчинена Росією. «Попереджаємо місцеве населення у зоні підтоплення про підвищену небезпеку від вибухонебезпечних предметів. Ворожі мінні загородження опинились під водою та можуть бути знесені потоками», — наголосили в Міноборони.
Загроза ядерної катастрофи на ЗАЕС
Наповнюваність ставків-охолоджувачів Запорізької атомної електростанції залежить від рівня води в Дніпрі. Тож новий злочин росіян посилює загрозу ядерної катастрофи на станції, яка залишається окупованою військами РФ, попередили після підриву ГЕС в компанії Укргідроенерго та в ГУР Міноборони України.
«Неконтрольоване зниження рівня водосховища є додатковою загрозою для тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС», — пояснили фахівці Укргідроенерго.
Вдень 6 червня вони уточнили, що станційний ставок-охолоджувач ЗАЕС наразі наповнений, прямої загрози для окупованої станції станом на середину дня поки немає, а український персонал Запорізької АЕС постійно моніторить усі показники.
Експерти МАГАТЕ, які перебувають на станції, також уважно стежать за ситуацією. У перші години після підриву Каховської ГЕС вони підтвердили, що негайного безпосереднього ризику для ядерної безпеки ЗАЕС ще немає.
Олександр Старух, ексголова Запорізької ОВА, нагадав, що зараз ЗАЕС не працює на повну потужність, тому для охолодження реакторів потрібно менше води, аніж було б необхідно в нормальному режимі роботи станції.
Однак ситуація ще може стати критичною. Якщо в резервуарі, який використовується для охолодження реакторів ЗАЕС, рівень води впаде нижче 12,7 метра, то її не вдасться продовжувати туди закачувати, попередив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
«Відсутність води для охолодження протягом тривалого часу може призвести до виходу з ладу аварійних дизельних генераторів [здатні певний час забезпечити живлення АЕС, наприклад, під час знеструмлення]», — нагадав Гроссі.
Екоцид: удар по екосистемі і природним ресурсам півдня України
Глава ОП Андрій Єрмак у першому ж коментарі щодо російського теракту звинуватив окупантів у злочині екоциду. Саме за такою статтею прокуратура відкрила кримінальну справу про підрив Каховської ГЕС росіянами (ст. 441 ККУ).
Кримінальний кодекс України визначає екоцид як «масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу».
На засіданні РНБО, яке президент Володимир Зеленський провів 6 червня, було озвучено, що внаслідок знищення ГЕС у Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн машинного мастила, є ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн, які вочевидь завдадуть величезної екологічної шкоди для півдня України.
Ще восени 2022 року ГУР Міноборони попереджало, що у випадку підриву дамби Каховської ГЕС «масштаби екологічної катастрофи в цьому випадку вийдуть далеко за межі України і торкнуться всього Чорноморського регіону».
Після остаточного знищення Каховської ГЕС окупантами Євген Хлобистов, професор кафедри екології Національного університету Києво-Могилянська Академія та експерт Кримськотатарського ресурсного центру, озвучив в інтерв’ю Radio NV кілька аспектів нищівного впливу катастрофи на природу України.
Зміна «дзеркала» Дніпра на відрізку від Каховського водосховища і нижче: «Вода, за оцінками фахівців, сьогодні може сягнути 200 метрів від урізу води — додатково з лівого боку Дніпра, тобто десь на 200 метрів буде збільшено водність, така нова водойма з’явиться. Звісно, що це величезні проблеми», — наголосив фахівець. За його словами, більш точно їх масштаб можна буде оцінити лише після того, як ситуація стабілізується, а Каховське водосховище спорожніє. «Нова ситуація з водністю нижче Каховського водосховища — це теж буде для нас великим викликом — і для господарювання, і для стану довкілля, і для екологічної природи, техногенної небезпеки — для всього, що з цим пов’язано. Це дуже великі витрати, дуже великі ризики потенційні, які сьогодні ми лише починаємо усвідомлювати», — наголосив Хлобистов.
Руйнівний вплив на екологічні системи та біорізноманіття. Одномоментне зменшення води у величезному водосховищі призведе до малопередбачуваних екологічних наслідків: загибелі великої кількості риби, заболочення осушених земель і зміни кліматичного режиму регіону, нагадав Віталій Селик, голова Ради з урбаністики Києва, який у своїй колонці зібрав головні наслідки знищення Каховської ГЕС. «З іншого боку відкриється піщане дно, і ми отримаємо нову пустелю з усіма кліматичними наслідками, як-то зменшення опадів, пилові бурі, підвищення температури у регіоні. А відповідно, більших ризиків посухи на полях центру і півдня України», — додає Селик.
Епідеміологічні ризики. За словами Євгена Хлобистова, професор кафедри екології НаУКМА, в зоні потенційного затоплення опинилися населені пункти, «які абсолютно не були пристосовані до того, щоб там така ситуація сталася». «Тобто там є і смітники, і відходи, і туалети, і все, що пов’язано з життєдіяльністю. І все це буде під водою. Все це буде впливати на епідеміологічну ситуацію», — наголосив він. Міндовкілля також попереджало, що епідеміологічної катастрофи в Чорноморському регіоні може призвести масовий мор риби, птахів та інших видів, зокрема за умови падіння рівня води в Каховському водосховищі нижче рівня 13,1 м (за нормального рівня 16 м).
Удар по сільському господарству Херсонщини
Хлобистов прогнозує «величезні збитки» для сільськогосподарського використання територій півдня України. Селик так само акцентує увагу на ймовірних проблемах з меліорацією цього регіону, який значною мірою досі залежав від зрошувальних систем. Вони живилися саме з Каховського водосховища.
«Зупиниться постачання води у системи зрошення полів Херсонської, Дніпропетровської та Запорізької області, причому переважно на окупованих землях. Неясно, чи відбувається зараз там обробка, але без води вона точно втратить сенс», — зауважує Селик.
За більш ранніми даними Міндовкілля, навіть зниження рівня води в Каховському водосховищі з нормальних 16 м до 14,5 м призведе до втрати 14% експортного потенціалу української пшениці. Це станеться через ймовірні проблеми зі зрошенням в південних областях.
Марія Репко з Центру економічної стратегії показала на мапі три іригаційні системи півдня (Північно-Рогачицька, Каховська та Інгулецька), а також канал Дніпро-Кривий ріг, які живляться із Каховського водосховища. Ця схема дає уявлення про те, якої шкоди завдано водопостачанню південних регіонів України.
Удар по водопостачанню півдня України та Криму: питна вода для населення і ресурси для роботи підприємств
Побудована в середині 1950-х Каховська ГЕС була останньою сходинкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій.
Укргідроенерго ще у 2020 році спрогнозувало наслідки спуску води з Каховської ГЕС для української гідросистеми. Щоправда, тоді йшлося про контрольований спуск води з Каховського водосховища. Зокрема, було спрогнозовано, що в такому разі:
- зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою Нікополь, Марганець та інші міста, а також водозабори промислового водопостачання Нікопольського південно-трубного заводу та близько 50 невеликих сільськогосподарських водозаборів;
- припинять роботу головний Каховський (зрошувальний) канали та канал Дніпро — Кривий Ріг (потужністю 41 м3/с), які беруть воду з Каховського водосховища.
Наразі важко оцінити повний перелік населених пунктів, які відчують дефіцит водопостачання після підриву ГЕС. Без питної води можуть залишаться чимало міст і сіл, які споживали її з Каховського водосховища та прилеглих каналів.
«Росіяни відповідатимуть за можливе позбавлення питної води людей на Півдні Херсонщини та в Криму, можливе знищення частини населених пунктів та біосфери», — наголосив 6 червня глава ОП Андрій Єрмак.
У лютому 2023 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на брифінгу показувало інфографіку про те, до яких наслідків може призвести зниження рівня води в Каховському водосховищі (при нормальному рівні 16 м):
- менше ніж 14 м — понад 200 тис. людей втратять доступ до питної води;
- менше ніж 13,1 м — до 1 млн українців втратять доступ до питної води;
Вже 6 червня через підрив ГЕС місто Кривий Ріг (Дніпропетровська область), де мешкає понад 600 тис. осіб, було змушено запровадити обмеження водопостачання для підприємств та населення. 70% міста отримували воду від Каховського водосховища через водосховище Південне, тож тепер у місті запроваджують обмеження, серед них:
- для населення Кривого Рогу тиск води буде знижуватися з 22:00 вечора до 05:00 ранку (вода діставатиме лише до перших поверхів будинків);
- у селах біля Інгульця подача води буде лише з 08:00 ранку до 12:00 дня.
Крім того, усім промисловим підприємствам міста наказали максимально зменшити споживання води. Найбільший меткомбінат України Арселор Міттал Кривий вже перевів частину персоналу на віддалену роботу через проблеми з водопостачанням у місті.
Вода в Крим
Знищення Каховської ГЕС значною мірою позбавляє водопостачання і Крим.
Саме поблизу Нової Каховки, у містечку Таврійськ, бере свій початок Північнокримський канал — іригаційна споруда, яка до 2014 року забезпечувала близько 85% потреб Криму у прісній воді саме з Каховського водосховища. Після того, як Росія окупувала та анексувала Крим, Україна перекрила цей канал — тоді як окупанти марно намагалися змусити Україну відновити його роботу, водночас відмовляючись звільнити півострів від російської окупації.
Саме тому в перші ж дні повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року російські окупанти захопили Каховську ГЕС та початок Північнокримського каналу.
Однак, як нагадує NV професор екології Євген Хлобистов, окупантам так і не вдалося налагодити нормальне водопостачання Криму після восьми років простою каналу.
«Рашисти відкрили греблю і почали постачання води по Північнокримському каналу після окупації Херсону. Але вода йшла по непідготовленому дну Північнокримського каналу. Вона була з дуже високим рівнем мутності і використовувати її для комунально-побутових потреб було неможливо. Вода, яку вони фактично крали в України, використовувалася для потреб сільського господарства, для зрошення. Але теж через її механічний стан це було дуже важко робити», — нагадує Хлобистов.
За його словами, Крим для побутово-комунальних проблем використовував ту воду, яка накопичується в водосховищах, які наповнюються природним шляхом через опади. Плюс частина Криму використовує підземне водне живлення для власних потреб, зауважує еколог.
Однак вже 6 червня мешканці Криму, схоже, негайно відчули проблеми з якістю води після знищення Каховської дамби. У Telegram-каналі Кримські Партизани оприлюднили графіки підвезення води в Керчі, а судячи з численних відео, наразі воду в Керчі, Євпаторії та Джанкої важко назвати питною чи придатною для використання в побуті.
