Погані росіяни. Хто в Європі влаштовує акції на підтримку Путіна і причому тут Росспівробітництво та неонацисти
З початку вторгнення в Україну прихильники Путіна провели у Європі десятки проросійських акцій. Однак візові санкції навряд чи призведуть до зупинки пропутинських мітингів і публічних виступів: влаштовують їх не туристи, а вихідці з Росії та СРСР, які давно живуть у Європі, мають ВНЖ або паспорт ЄС. Багато з них пов’язані з Росспівробітництвом та його структурами, а допомогу в організації акцій здійснюють місцеві неонацисти. Захищені законами ЄС співвітчизники за кордоном вихваляються тим, що налагодили «європейське підпілля» та спонсорують російських військових в Україні в обхід санкцій.
Друзі неонацистів
Близько двох тисяч учасників мітингу зібралися на центральній площі Кельна в неділю, 4 вересня. Люди у футболках із написом «Росія» та з російськими прапорами стояли біля пересувної сцени навпроти Кельнського собору. Багато хто тримав плакати із закликом скасувати санкції та запустити «Північний потік 2», а також зупинити постачання зброї Києву та налагодити стосунки з Москвою. Там же на площі було організовано збір коштів для підтримки сепаратистів із «республік Донбасу», хоча так звані ЛНР та ДНР ще 2014 року визнані генеральною прокуратурою Німеччини як терористичні організації.
Новину про мітинг підхопили російські та білоруські пропагандисти. «Масові повстання розпочалися у німецькому Кельні. Мешканці країни […] вимагають відміни санкцій проти Росії», – пише державний канал Білорусі БелТа. «На мітинг на підтримку Росії та проти постачання зброї Україні вийшли жителі німецького Кельну», — вторив російський пропагандистський ресурс Sputnik. У провладному Telegram-каналі Readovka зазначалося, що акція має антиукраїнський характер.
Російські ЗМІ писали, що більшість незадоволених – корінні німці. Проте на збіговиську російська мова звучала гучніше, ніж німецька. На флаєрі акції вказано й організаторів акції — ними виявилися Олена Колбаснікова та Максим Шлюнд. Як і більшість тих, хто прийшов на мітинг, вони представники російської діаспори, які понад 20 років проживають у ФРН. Ковбаснікова, за її словами, «працює в медичному профілі» і надає медичну допомогу вдома. Уродженка Дніпра, але активно підтримує російську агресію. В інтерв’ю пропутинському YouTube-каналу “Голос Німеччини” вона називає Максима своїм чоловіком. Обидва позують на фото 2019 року в «Московському комсомольці» під час акції «Запали свічку», і обидва регулярно влаштовують проросійські акції. У квітні Олену звільнили із роботи за організацію таких заходів. Щоправда, їй вдалося домогтися компенсації у суді.
Після 24 лютого Ковбасникова та Шлюнд, а також інші вихідці з пострадянських країн кілька разів влаштовували гучні мітинги та автопробіги. Акції такого формату пройшли ще у кількох містах Німеччини та викликали хвилю обурення. Багато хто вимагав депортувати Ковбаснікову або хоча б притягнути до відповідальності за виправдання війни. Незважаючи на невдоволення німців, жінка заявляє, що й надалі влаштовуватиме мітинги за Росію.
Влаштовувати мітинги Колбасніковій допомагає лідер ультраправої партії Pro NRW, праворадикал Маркус Байзіхт, відомий, зокрема, нетерпимістю до біженців. 2012 року його прихильники навмисно приносили до мечеті карикатури на пророка Мухаммеда, щоб провокувати мусульман. Це закінчилося сутичками, в яких постраждали 29 поліцейських.
Хоча Маркус Байзіхт сам себе неонацистом не називає, секретом його погляди ні для кого не є, наприклад, він напросився бути адвокатом відкритого неонациста Алекса Райця, також відомого як «кельнський гітлер», коли того судили за екстремістську діяльність (він розклеював агітацію зі свастикою. Розпалював ненависть до євреїв і прославляв Гітлера). Та й сам Байзіхт публікував статті, які розпалюють ненависть до євреїв, мусульман та секс-меншин.
Це вже не перший випадок, коли неонацисти допомагають російській діаспорі у Німеччині організовувати мітинги. Так, наприклад, ще в 2016 році The Insider розповідав про те, як неонацисти з іншого ультраправого руху – Pegida – допомагають російській діаспорі організувати антимігрантські мітинги. І тоді, як і зараз, ці мітинги були чітко синхронізовані із вкиданням дезінформації російської телепропаганди. Але якщо зараз вони присвячені війні в Україні, то тоді приводом було вкидання фейку про «зґвалтовану мігрантами російську дівчинку». Ця синхронізація, втім, далеко не випадкова. Важливу роль у координації цих мітингів відігравали російські державні структури, насамперед Росспівробітництво — федеральне агентство, яке опікується питаннями співвітчизників, які проживають за кордоном.
Маленькі помічники Росспівробітництва
Загалом у світі, за оцінками ООН, налічується близько 10 млн. вихідців з Росії (це третій показник після Індії та Мексики), при цьому близько 30 млн. людей за межами Росії вважають себе росіянами — досить серйозний ресурс для «м’якої могутності» Кремля. Росспівпраця з самого свого заснування зайнялася пропагандистською обробкою російської діаспори, а після початку війни стала важливою частиною пропагандистської машини Кремля у виправданні війни в Україні.
На сторінках структур спільноти в соцмережах розміщено десятки відео про вторгнення — з маніпулюванням, заміною понять, брехнею та іншими пропагандистськими прийомами. Зокрема, у серії однотипних роликів під загальною назвою #stophatingrussians говориться, що на Заході заборонено грати твори великих російських композиторів, а Німеччина «через 77 років знову повернулася до геноциду російськомовного населення». Згідно з одним із відео, санкції проти Росії ввели через те, що Європа не цінує подвиг радянського солдата, який її звільнив, абсолютно не згадуючи справжню причину.
Використання співвітчизників за кордоном стало працюючим варіантом в умовах санкцій. Ця частина «м’якої сили» виявилася найбільш стійкою до економічних та візових санкцій. Європейські закони захищають емігрантів, які влаштувалися в країнах ЄС. Можна не видати в’їзну візу туристу, але надіслати за погляди або позбавити ВНЖ за підтримку Росії надзвичайно складно. Після 24 лютого Кремль став цим вміло користуватися. Прихильники Путіна в країнах Євросоюзу — здебільшого не туристи, а росіяни, які давно переїхали. Ще до вторгнення Росії в Україну такі заходи регулярно відбувалися в державах ЄС і зазвичай не викликали особливих емоцій у європейців. Ситуація змінилася після 24 лютого. Державні символи Росії – прапор, герб, а також георгіївська стрічка – перетворилися на символи держави-агресора. Багато співвітчизників, які живуть за кордоном, відмовилися від участі в подібних акціях, але частина громади продовжує їх відвідувати і захищати цінності «русского мира».
Загалом у Європі з початку війни в Україні пройшли десятки проросійських акцій. Усі вони отримували медійну підтримку від структур МЗС та пропагандистів — навіть незважаючи на те, що на деякі мітинги приходило не більше 10 осіб. Наприклад, про вкрай небагатолюдну акцію в Дубліні розповіли всі основні російські ЗМІ: «Російська газета», «Известия» та Перший канал. Мітинг у Хайфі, на який зібралося 30 людей, висвітлили не лише ЗМІ, а й голова Чечні Рамзан Кадиров. Одна з учасниць акції закликала Росію розібратися з Україною та після цього попрямувати до Ізраїлю. У відповідь на цю пропозицію пролунали крики «Ахмат — сила!».
«Грандіозний успіх посольства Росії в Ізраїлі! […] Проросійські активісти, які годуються від різних відомств, топили один одного, не бажали проводити спільні акції та сварилися через гасла та особисті амбіції», — написав журналіст Шимон Бреман про збори путіністів у Хайфі.
Напередодні Дня Державного прапора РФ, 20 серпня, у Лімасолі десятки співвітчизників розтягнули російський триколор завдовжки 53 метри і з нього ж склали символи російської «спецоперації» – літери Z та V. Крім прапора в руках вони тримали плакати «Росія, ми з тобою!» та «Підтримуємо дії Росії!». Через два дні це теж «змогли повторити» і в Ларнаку. На додачу до цієї акції було організовано патріотичний автопробіг. Ініціаторами заходу стали росіяни, що живуть на Кіпрі, озброєні підтримкою Координаційної ради російських співвітчизників (КРРОС) і Молодіжного клубу російських співвітчизників на Кіпрі.
Незважаючи на явно провокаційний характер, акцію узгодили місцева влада. Проте захід закінчився скандалом: до організаторів підбігла українка, розмахуючи кухонним ножем та кричачи образи на адресу присутніх. За кілька секунд її забрали до поліції. Одіозний голова Росспівробітництва Євген Примаков назвав хуліганську витівку терактом, жінку терористкою та вимагав порушити проти неї кримінальну справу. У Координаційній раді російських співвітчизників безстрашно заявили, що продовжуватимуть проводити проросійські акції.
У Франції росіян у футболках із Z-символікою можна зустріти на південному заході країни в брассерії департаменту Атлантичні Піренеї — і це, зважаючи на все, не бентежить владу регіону. Там регулярно відбуваються зустрічі вихідців із Росії під егідою проросійських спільнот, наприклад, таких як Russophones des Pyrenees. Судячи з їхньої сторінки Facebook, учасники спільноти постійно живуть у Франції за довгостроковими візами або вже отримали громадянство, а значить за носіння символу Z візові санкції їм не загрожують.
Більшість публікацій Russophones des Pyrenees носить побутовий характер. Однак серед постів про пошук сантехніка чи репетитора з французької — репости співробітників Росспівробітництва та його структур про відміну російської культури та «небачене раніше зростання русофобії». Там же трапляються пости на підтримку російської «спецоперації» та ролики з акцій Росспівробітництва в інших містах Франції. Наприклад, у Марселі, де 19 березня пройшла демонстрація біля посольства РФ на підтримку війни та проти санкцій. Організувала її асоціація “Франція – Росія – Згода”, відома своєю проросійською позицією. З лютого до червня група провела кілька акцій.
У Німеччині хвилю обурення викликали автопробіги на підтримку Росії. Їх влаштували одразу у кількох містах у квітні. Найбільший у Берліні, в ньому брали участь 700 машин. Пробіг пройшов одразу після того, як стало відомо про трагедію у Бучі. Тоді багато прихильників Путіна назвали постановкою масову різанину в українському місті. Російськомовні жителі Бонна та Ганновера також влаштували автопробіги. Поліцейські намагалися запобігти можливим зіткненням росіян та українців, які не бажають бачити прапор країни-агресора. У Ганновері демонстрантів закидали гноєм. А після заходу деякі учасники пробігу виявили, що їхні автомобілі спалили. У деяких містах, наприклад, у Франкфурті-на-Майні, влада заборонила проїзд на машинах та використання символіки «спецоперації» на мітингах. Як і у випадках з іншими країнами, організаторами та учасниками заходів у ФРН стали вихідці з Росії, які мають ВНЖ чи паспорт громадянина ФРН.
У соцмережах заходи, організовані структурами Росспівробітництва, найчастіше видають за акції місцевих жителів, а позицію путіністів — за переконання значної частини європейців. “В італійській Вероні небайдужі жителі вийшли на мітинг на згадку про трагічно загиблу Дар’ї Дугіної”, – говорить опис події в Telegram-каналах. Однак цей захід організувала «Асоціація Верона — Росія», і прийшли туди переважно прихильники спільноти на чолі з її президентом Пальмаріно Дзокателлі. Він був знайомий з Дугіною і, зважаючи на все, поділяв її погляди, регулярно виправдовуючи російське вторгнення в коментарях російським ЗМІ.
Багато росіян за кордоном вважають за краще допомагати фінансово російським військовим, які беруть участь у бойових діях в Україні, а також бойовикам «ЛНР» та «ДНР». Перекази з країн ЄС волонтерам із картками банків РФ здійснюються у тематичних групах у Telegram. Зібрані гроші йдуть на дороге обладнання, яким Міноборони не забезпечує російських солдатів: коптери, приціли та тепловізори. Найбільше переказів з Німеччини, потім йдуть Італія та Іспанія. Скільки всього людей беруть участь у такій благодійності, підрахувати складно, оскільки збирання коштів відбувається нерегулярно, групи найчастіше закриті. Іноді гроші збирають на європейський рахунок, а потім надсилають один великий переказ до Росії.
Перекази в євро здійснюються через російську платіжну систему “Золота корона”, яка в країнах ЄС працює під брендом KoronaPay. Цей сервіс, на відміну інших операторів, зміг уникнути європейських санкцій і діє абсолютно легально. Єдині зміни, які торкнулися програми, виражалися в обмеженні одноразових переказів до $5 тисяч. Для допомоги бойовикам «ДНР» та «ЛНР» використовують і криптовалюти. СБУ 23 серпня повідомила про блокування криптовалютного гаманця російського волонтера, який збирав гроші для окупантів. Більшість коштів йшла придбання військового спорядження. До моменту блокування на рахунку було $21 тисяча. Наразі ці кошти заарештували, вирішується питання про їх виведення в українську юрисдикцію.
Міські божевільні
Левова частка гучних у пресі історій, пов’язаних із виступом путіністів у Європі, — витівки не надто адекватних одинаків, які навряд чи можуть репрезентативно відображати настрої умів у діаспорі, але через скандальність ці вибрики набувають широкого розголосу.
Так, наприклад, у Зальцбурзі на початку серпня росіянка переслідувала двох українок з криками «Слава Росії», «Росія переможе» та «На *** вашу Україну». Особу дівчини швидко встановили, їй виявилася Юлія Прохорова (Чернишова). Вона живе в Німеччині близько трьох років і веде патріотичні блоги на YouTube та Telegram, в яких розповідає про ядерний удар по Києву. В Австрію Юлія приїхала у відпустку. Правоохоронці Австрії та Німеччини не стали притягувати росіянку до відповідальності. Покарання спіткало її в іншому вигляді: готель, в якому вона збиралася оселитися, скасував броню після витівки в Зальцбурзі. То був не перший випадок, коли Юлія Прохорова намагалася спровокувати українців. Раніше вона приходила на акції проти війни, де танцювала «калинку» та розгортала російський прапор. Жителі Австрії та Німеччини регулярно скаржаться на дівчину в BAMF – Федеральне відомство з питань міграції та біженців Німеччини.
Ще один кричущий випадок стався Бад-Вісзеє, де росіянка накинулася на українку з дитиною зі словами «вас треба знищувати, як євреїв». При цьому себе вона називала «корінною німкенею». Облетіло інтернет та відео, на якому двоє вихідців із Росії атакували біженку з України за те, що її син вигукнув «Слава Україні». Відзначився і президент «Російського клубу в Токіо» Михайло Мозжечков, на своїй сторінці у Facebook він називав українців, які тікали від війни, «бешенцами».
Заборона на туристичні візи не торкнеться ані Прохорової, ані «корінної німкені», ані інших хамуватих співвітчизників. Проте експерти побоюються, що заходи можуть вдарити по російських опозиціонерах — які не зможуть виїхати з Росії у разі погроз або переслідування найпростіше за туристичним шенгеном.
Боротьба з путіністами в Європі
Після зіткнень росіян та українців ФРН заборонила демонстрацію літер Z та V як підтримку «спецоперації». Це вважається порушенням статті 140 кримінального кодексу Німеччини про публічне виправдання війни. За порушення загрожує штраф чи позбавлення волі на три роки. Щоб обійти цей закон, співвітчизники давали автопробігам та мітингам нейтральні і не пов’язані з війною назви, наприклад, «проти дискримінації та русофобії».
У Німеччині за виправдання війни вже розпочато сотні справ, зокрема проти тих, хто підтримував вторгнення в інтернеті. У Гамбурзі 4 серпня затримали нацбола Марселя Якобса – активіста руху Інша Німеччина (Das andere Deutschland). “У нього пройшов обшук, вилучили техніку та ножі”, – розповіла RTVI голова московського відділення “Іншої Росії Е. В. Лімонова” Ольга Шаліна. Імовірно, арешт був пов’язаний із Telegram-каналом, в якому Якобс висловлював підтримку російському вторгненню в Україну.
У Латвії обговорюють поправки до закону про імміграцію, за якими вже видані громадянам Росії та Білорусі посвідки на проживання не продовжуватимуться. У МЗС Естонії попередили, що росіян можуть позбавити посвідку на проживання, наприклад, за мітинги проти знесення радянських пам’яток.
А глава МЗС Литви запропонував впускати росіян у країну після питання «Чий Крим?». «Тільки з цієї відповіді, що людина, яка перетинає кордон Естонії, Латвії, Литви, Фінляндії, Польщі, скаже, що, на його думку, Крим не окуповано, можна припустити, що допуск цієї особи не відповідає інтересам національної безпеки», — заявив міністр.