Леонід Невзлін: Вражаюче, як Росія у своїй спробі відтворити СРСР остаточно втрачає вплив…
Вражаюче, як Росія у своїй спробі відтворити СРСР остаточно втрачає вплив навіть у тих країнах, які через географічну близькість або економічні зв’язки донедавна були змушені її терпіти.
Литва днями стала останньою з країн Балтії, де злочини Росії в Україні визнали геноцидом. У Латвії та Естонії це зробили ще раніше.
Але добре країни Балтії, зрештою, вони давно і явно перебувають у «західному» таборі. Але Путін у своєму «збиранні земель» примудрився втратити й головні основи свого впливу на території колишнього СРСР.
На голосуванні Генеральної Асамблеї ООН за резолюцію, яка засуджує війну в Україні, Вірменія, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан – країни, які мають тісні зв’язки з Росією та входять разом із нею до регіональних організацій на зразок ОДКБ – утрималися. Азербайджан, Туркменістан та Узбекистан просто злилися. Молдова і Грузія, безпосередньо порушені конфліктами за участю Росії, підтримали Україну.
Президент Киргизстану Садир Жапаров спочатку підтримав Росію, повторивши кремлівську байку про те, що війна покликана захистити населення Донбасу. Через кілька днів він заявив про необхідність для Киргизстану, як «маленької республіки», зберігати нейтралітет. Що він сказав би, якби його країна менше залежала від Росії?
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв не поспішає надати Путіну свої війська, хоча пов’язаний із ним договором про колективну безпеку. Натомість влада країни на початку вторгнення організувала в Алмати акцію протесту проти війни – адже всі ми знаємо, як у Казахстані «люблять» протести.
А ще Казахстан разом з Азербайджаном розширили співпрацю щодо перенаправлення постачання енергоносіїв до Європи в обхід Росії. Болгарія, яку Москва «відключила» від газової труби за відмову розплачуватися рублями, благополучно відшкодувала збитки, зокрема, коштом азербайджанського газу.
У ковидному 2021 хоча б президент Таджикистану Емомалі Рахмон приїхав на переможний парад 9 травня. Цього року ніхто не приїхав.
Тільки Лукашенко у Москви все ще на гачку, але й цьому, мабуть, не радий. Але подітися нікуди – без Путіна його знесуть, з Путіним – теж знесуть, але трохи згодом.
Друзів у Росії більше немає, та їй і не потрібні друзі. Їй потрібні підлеглі. Але й підлеглим треба вміти щось запропонувати. Що може запропонувати Росія? Військову міць танків, що розвалилися під Києвом? Гроші, які навіть робітники із Центральної Азії не можуть вивести із країни? «Російський світ», що обернувся «російською війною»?
