Справа Степана Сікори: як відповідачі імітують виконання рішення суду
Юриспруденція — наука точна, хоча дехто в Закарпатті вперто плутає її з художньою самодіяльністю. Здавалося б, кому, як не представникам адвокатської спільноти, знати, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим до виконання. Більше того, виконувати його треба не так, як «зручно», не так, як «захотілося», і вже точно не так, як підказує уязвлене его, а виключно так, як написано в резолютивній частині. Але, схоже, ця проста істина виявилася занадто складною для осягнення.
Історія, про яку піде мова, гідна пера класиків сатири. Вона яскраво демонструє, як ціла інституція в особі Ради адвокатів Закарпатської області та її очільника намагаються незграбно маневрувати між вимогами закону та власним небажанням визнавати помилки перед людиною, чию репутацію вони намагалися спаплюжити.
Анатомія судового рішення: як суддя Мирошниченко розвіяв міфи про «КДБ» та «Словенію»
Повернемося до витоків. 14 жовтня 2025 року Мукачівський міськрайонний суд під головуванням судді Мирошниченка Ю.М. (справа № 303/6025/25) поставив крапку в епопеї з відверто абсурдними звинуваченнями.
Позивачем у справі виступив Степан Ілліч Сікора — 75-річний авторитетний публіцист, шеф-редактор інтернет-видання «Фенікс Слово», відомий дослідник регіональної історії та лауреат премії імені Олександра Духновича. Людина з багаторічним бездоганним реноме стала мішенню для потоку інформаційного бруду. В ефірі YouTube-каналу #ПОГЛЯД Фазекоша та на офіційній Facebook-сторінці Ради адвокатів пролунали фантасмагоричні заяви. Авторитетного журналіста публічно звинуватили у роботі на РФ, фінансуванні «через Словенію» та якихось зв’язках із «колишніми співробітниками КДБ СРСР». Доповнювалося все це низькопробними пасажами про «психіатричну клініку» та епітетами штибу «дурні».
Суд цілком логічно ухвалив: позов задовольнити. Інформацію визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію. Відповідачів — Раду адвокатів Закарпатської області та Олексія Фазекоша — зобов’язали спростувати цю маячню. І тут почалося найцікавіше.
«Креативний» підхід до правосуддя, або Як сховатися від закону у Facebook
11 березня 2026 року рішення суду набрало законної сили. Замість того, щоб гідно визнати свою неправоту, відповідачі влаштували справжню юридичну еквілібристику. На офіційній сторінці Ради адвокатів з’явилися два дописи-клони, які подаються як «спростування». Але будь-який юрист-першокурсник, глянувши на ці шедеври епістолярного жанру, лише розведе руками.
Чому ж ці записи є абсолютною фікцією і нікчемною імітацією виконання рішення суду? Розберемо детально та критично-аналітично.
1. Географічний кретинізм у віртуальному просторі: де YouTube-канал?
Суддя чітко розмежував обов’язки відповідачів. Рада адвокатів Закарпатської області повинна була розмістити спростування на своїй сторінці у Facebook. А от Фазекош Олексій Андрійович, як автор опусу, отримав персональний обов’язок: спростувати інформацію на YouTube-каналі #ПОГЛЯД Фазекоша за конкретною адресою відео.
Що ж ми бачимо на практиці? Олексій Фазекош чомусь публікує «своє» спростування не на YouTube, де цей наклеп збирав перегляди, а «ховається» за спиною Ради адвокатів, розміщуючи текст на їхній Facebook-сторінці. Невже видатний відеоблогер раптом забув пароль від свого каналу? Чи, можливо, публікувати рішення суду там, де його побачить цільова аудиторія підписників, виявилося занадто боляче для самолюбства? Юридичний факт залишається фактом: розміщення спростування О. Фазекошем на чужій платформі замість визначеної судом — це пряме порушення способу виконання судового рішення.
2. Майстер-клас із цензури: як відрізати від судового рішення «зайве»
Згідно із законодавством України, спростування шляхом публікації рішення суду вимагає розміщення дослівного тексту його вступної та резолютивної частин. Дослівного! Без купюр, переказів своїми словами та вибіркового цитування «зручних» абзаців.
Що ж зробили відповідачі? Вони взяли до рук віртуальні ножиці та відчикрижили від резолютивної частини те, що їм не сподобалося. Зверніть увагу на опубліковані ними тексти. Вони умисно приховали (не опублікували) цілий абзац резолютивної частини, в якому суд визнав такими, що принижують честь, гідність і ділову репутацію Степана Сікори, слова про «психіатричну клініку» та «дурнів, які намагаються розхитати ситуацію».
Мабуть, згадка про ці вкрай неетичні висловлювання, що не пасують жодній цивілізованій людині, настільки ріже око авторам, що вони вирішили просто цензурувати іменем України винесене рішення суду. Це не просто неповага до суду, це юридичний нігілізм найвищого ґатунку.
3. Сам собі режисер: неприпустимі авторські коментарі
Апогеєм правової безграмотності став другий допис (від імені Ради адвокатів), до якого невідомий SMM-геній прикріпив власне тлумачення судового документа: «Суд прямо зобов’язав розмістити текст саме Фазекоша на YouTube. Для Ради окремого обов’язку в резолютивній частині на цьому аркуші немає, тому другий текст — для Facebook-сторінки, якщо спростування там також вимагатимуть. Повний номер справи на скані зрізаний…».
Треба мати особливий зір, щоб дивитися в рішення суду, де чорним по білому написано: «Зобов’язати Раду адвокатів Закарпатської області… спростувати зазначену інформацію шляхом розміщення… на сторінці… Facebook…», і стверджувати, що обов’язку для Ради там немає!
При спростуванні категорично забороняється супроводжувати текст судового рішення власними коментарями, оціночними судженнями чи виправдовуваннями. Текст має бути сухим, дослівним і точним. Усе інше — це чергове порушення закону, яке зводить нанівець саму суть процесу спростування.
Чи доведеться втручатися виконавчій службі?
Інтереси позивача у цій справі представляє відома своєю професійною принциповістю адвокатка Лариса Криворучко. Її команда, що активно працює в рамках ГО «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко», має колосальний досвід змушувати порушників виконувати закон до останньої коми. І можна навіть не сумніватися: подібна дитяча самодіяльність відповідачів у соцмережах не пройде повз увагу ні позивача, ні його законної представниці.
Спроба видати викривлені та обрізані пости за належне виконання рішення суду — це прямий шлях до відкриття виконавчого провадження. Державна виконавча служба швидко пояснить різницю між креативним копірайтингом та юридичним зобов’язанням через систему штрафів за невиконання судового рішення.
Майстер-клас з юридичної грамотності: що насправді повинні зробити боржники?
Оскільки серед членів Ради адвокатів Закарпаття (органу, який мав би бути взірцем правозастосування) так і не знайшлося фахівця, здатного розтлумачити Олексію Фазекошу елементарні процесуальні норми, зробимо це замість них абсолютно безкоштовно.
Для реального та законного виконання рішення суду необхідно:
Раді адвокатів Закарпатської області:
Створити новий допис на своїй сторінці у Facebook.
Скопіювати дослівно вступну частину рішення (від слова «РІШЕННЯ» до слова «УХВАЛИВ:»).
Скопіювати дослівно всю резолютивну частину без винятку (від слів «Позов Сікори Степана Ілліча задовольнити…» до останнього абзацу включно, де фігурують вислови про «психіатричну клініку» та порядок оскарження).
Утриматися від ЖОДНИХ додаткових коментарів, пояснень про «зрізані скани» чи оцінок суду.
Олексію Фазекошу:
Зайти у свій акаунт на платформі YouTube, а саме на канал «#ПОГЛЯД Фазекоша».
Знайти відео, адреса якого чітко вказана в рішенні суду.
Опублікувати абсолютно ідентичний, повний, нецензурований текст вступної та резолютивної частини рішення суду під цим відео (наприклад, у закріпленому коментарі, в описі на самому початку або в окремому відео-зверненні чи вкладці «Спільнота» — як того вимагатиме державний виконавець).
Видалити свій фіктивний допис із чужої сторінки у Facebook, оскільки суд його до цього не зобов’язував, і це не замінює обов’язку публікації на YouTube.
Замість епілогу
Коли інституція, яка має захищати закон і права громадян, сама вдається до дрібних маніпуляцій, аби лише не публікувати повний текст власного фіаско, це викликає не гнів, а радше саркастичну посмішку. Визнати власні помилки перед шанованим 75-річним публіцистом і громадським діячем — це вимагає мужності та професіоналізму. Сховатися ж за відредагованими постами, сподіваючись, що ніхто не помітить підступу — доля слабких.
Можливо, Раді адвокатів Закарпатської області час провести внутрішній тренінг на тему «Як правильно читати рішення Мукачівського міськрайонного суду»? А якщо власного кадрового потенціалу не вистачить, завжди можна звернутися за консультацією. Закон один для всіх, і виконувати його доведеться — подобається це комусь чи ні.
Степан Сікора
