Штраф для Олексія Фазекоша: невиконання рішення суду та загроза кримінальної відповідальності.

За невиконання рішення виконавча служба оштрафувала не адвоката, але голову Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша… Це тільки початок. Всі громадяни України рівні перед законом, навіть, не адвокат Олексій Фазекош. Що буде далі? Побачимо. Адже за невиконання рішення суду можна не тільки отримати символічний штраф, але сісти за ґрати. Думайте, фальшивий адвокате. За наклеп та брехню треба відповідати.

Живемо ми в дивовижні часи. Епоха постправди, де люди, які за своєю посадою мали б бути еталоном правосвідомості, перетворюються на головних героїв юридичних трагікомедій.

Здавалося б, очільник адвокатського самоврядування цілої області має бути взірцем для колег. Але коли замість захисту прав ми бачимо відвертий наклеп, а замість поваги до Феміди — демонстративне ігнорування суду, виникає логічне питання: а судді, тобто адвокати, хто?

Сюрреалізм правової системи: як «не адвокат» закони ігнорував

Подивімося на ситуацію під мікроскопом здорового глузду. Уявіть собі картину: людина, яка очолює Раду адвокатів Закарпатської області, публічно поширює відверту маячню, отримує судове рішення про спростування цієї брехні, і… просто робить вигляд, що нічого не сталося. Мовляв, закони пишуться для простих смертних, а для обраних — це так, рекомендації.

Але державна машина, хай і повільно, але працює. Ігнорування Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області завершилося цілком логічним фіналом — відкриттям виконавчого провадження. Як то кажуть, скільки мотузочці не витися, а кінець буде у вигляді постанови старшого державного виконавця.

Анатомія одного наклепу: шпигунські пристрасті, Словенія та КДБ

З чого все почалося? З бурхливої фантазії, гідної дешевих шпигунських романів. 26 лютого 2024 року на офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook, якою керує Рада адвокатів Закарпатської області, та паралельно на персональному YouTube-каналі #ПОГЛЯД Фазекоша з’являється відео під пафосною назвою «Актуальне інтерв’ю Олексія Фазекоша про адвокатуру, нечисту силу, агентів рф і долю України».

У цьому «шедеврі» публіцистики пан Фазекош на всю країну заявляє: «Є група осіб. Серед них Степан Сікора, які по останнім даним, працюють на Російську Федерацію. Причому – напряму. Здійснюється їх фінансування. По останнім даним, які отримали, фінансування відбувається через Словенію, через колишніх співробітників КДБ СРСР».

Зупинімось на мить. Звинуватити шанованого 75-річного громадського діяча, відомого публіциста, шеф-редактора видання «Фенікс Слово», лауреата премії імені О. Духновича та заступника директора благодійного фонду «Полонія» у роботі на РФ через «колишніх співробітників КДБ у Словенії» — це треба мати або дуже багату уяву, або повну відсутність інстинкту самозбереження. Жодних доказів, жодних фактів. Лише чистий, бездоганно кристалізований наклеп, спрямований на знищення ділової репутації та честі.

Феміда сказала своє слово: рішення Мукачівського суду

Звісно, у правовій державі за такі слова доводиться відповідати. Степан Ілліч Сікора не став влаштовувати інтернет-баталій, а пішов єдино правильним шляхом — до суду. І Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив справедливе рішення (Виконавчий лист № 303/6025/25, виданий 03.06.2026).

Суд постановив: визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію Сікори Степана Ілліча інформацію, поширену Фазекошем. Крім того, суд зобов’язав боржника протягом п’яти днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати цю брехню, розмістивши вступну та резолютивну частини рішення на тому ж таки YouTube-каналі.

Здавалося б, ти програв суд. Ти публічно збрехав. Визнай це, опублікуй спростування, попроси вибачення і живи далі. Але ні. «Юридичний геній» вирішив, що рішення суду можна просто проігнорувати. І тут у гру вступила Державна виконавча служба.

Виконавча служба діє: як 1700 гривень стали вироком репутації

15 вересня 2026 року у місті Мукачево старший державний виконавець Ольга Веремчук, перевіривши матеріали виконавчого провадження ВП № 81722220, встановила сухий факт: «рішення суду не виконано в 10-денний строк».

Відповідь держави була блискавичною і задокументованою в офіційній постанові. Документ говорить сам за себе:

«Керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», ПОСТАНОВЛЯЮ:

1. За невиконання рішення суду накласти на боржника: Фазекош Олексій Андрійович …. штраф на користь держави у розмірі 1700 грн

2. Зобов’язати боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

3. Стягувач: Відділ державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34850923, IBAN UA943123560000025334300617677 в Філія – Закарпатське обласне управління АТ “Ощадбанк”, 88000, м. Ужгород, вул. Корзо, 15

1. Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення.

2. Строк пред’явлення до виконання три місяці.

3. Копію постанови направити боржнику.

4. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Старший державний виконавець Ольга ВЕРЕМЧУК»

Виконавче провадження чітко зафіксувало і особу стягувача у цій справі — Сікора Степан Ілліч….

Що буде далі? Від штрафу до кримінальної відповідальності

Хтось може скептично посміхнутися: мовляв, що таке 1700 гривень для голови Ради адвокатів? Дійсно, сума символічна. Але суть не в грошах. Суть у юридичному механізмі, який запущено невідворотно.

Постанова про штраф — це лише жовта картка. Пункт 2 цієї постанови чітко артикулює: «зобов’язати боржника виконати рішення… та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення».

Законодавство України (зокрема, стаття 382 Кримінального кодексу) не передбачає вічних умовлянь. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню — карається штрафом, або позбавленням права обіймати певні посади, або позбавленням волі.

Тому сьогоднішні 1700 гривень — це не просто квитанція в Ощадбанку. Це рубікон. Якщо особа, яка претендує на статус лідера адвокатського співтовариства Закарпаття маючи підроблене свідоцтво адвоката, продовжить гратися в хованки з правосуддям, наступним кроком буде не новий штраф, а цілком реальне кримінальне провадження.

Адже за невиконання рішення суду можна не тільки отримати символічний штраф, але сісти за ґрати. Правосуддя може бути сліпим, але виконавча служба має чудовий зір і міцну пам’ять. Спростувати відверту брехню доведеться. Думайте, фальшивий адвокате. За наклеп та брехню треба відповідати. Час пішов, і наступні десять робочих днів покажуть, чи залишилися у боржника бодай залишки поваги до Закону, якому він нібито служить.