Вакханалія під час війни: як силовики та прокурори заробляли мільйони на «білих» кол-центрах
У світі великої політики та тіньових фінансів капітали рідко будуються на порожньому місці. Коли суспільство чує про масштабні обшуки у найвищих кабінетах силових відомств, перед очима постає лише верхівка айсберга. Проте за лаштунками гучних заяв ховається справжній фінансово-адміністративний монстр, який розправив мацаки по всіх регіонах України. Розслідування НАБУ та САП, що сколихнуло Офіс Генерального прокурора, оголило масштабну мережу, яку журналісти та аналітики вже охрестили злочинною імперією «Карфаген».
Як свідчать матеріали розслідувань та публічні викриття, ця конструкція вибудовувалася вражальними темпами. Буквально за один рік у країні сформувалася закрита екосистема, у якій силовий блок, прокуратура, судові органи та суміжні служби ділилися сферами впливу, гарантуючи «недоторканність» тим, хто сплачував регулярну корупційну абонплату.
«Білі» та «партизани»: Двоярусна система тіньового ринку кол-центрів
За даними аналітичних джерел, зокрема розслідувань видання «Дзеркало тижня», в Україні функціонує близько двох тисяч шахрайських кол-центрів. Однак це середовище чітко розмежоване за принципом лояльності до правоохоронних структур.
Понад тисячу офісів класифікують як «білі». Поняття «білий» у цьому контексті не має жодного відношення до легальності чи сплати податків у державний бюджет. Це осередки, які придбали так званий «імунітет». Вони сплачують фіксовану щомісячну плату — у середньому від 20 тисяч доларів США з одного офісу, залежно від масштабу діяльності та регіону розгортання. Завдяки цьому «білі» кол-центри спокійно здійснюють фінансові махінації, не побоюючись раптових рейдів, вилучення техніки чи притягнення до кримінальної відповідальності.
Натомість решта об’єктів — це «чорні» кол-центри, або «партизани». Саме вони стають головними декораціями для показових силових акцій, гучних відеозвітів та імітації безкомпромісної боротьби зі злочинністю. Регулярне закриття таких офісів є не стільки правоохоронною діяльністю, скільки інструментом усунення конкурентів на прохання тих гравців ринку, які вже придбали системне покриття.
Процес збору коштів тривалий час відбувався через так зване «єдине вікно». Представники, які виступали від імені СБУ та інших силових структур, акумулювали фінансові потоки з усього регіонального ланцюга. Далі грошова маса розподілялася між ключовими ланками: Службою безпеки України, Головним управлінням розвідки, Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції, прокуратурою, Державною фінансовою моніторинговою службою та окремими представниками Державної прикордонної служби.
Проте з приходом нових кадрових призначень до керівництва прокуратури усталена пропорція розподілу зазнала змін. Апетити наглядового відомства почали стрімко зростати, що порушило крихкий баланс між силовиками та призвело до внутрішньосистемного конфлікту.
Регіональні філії та вертикаль ухвалення рішень: Дніпровський і Закарпатський кейси
Масштабна система не могла б функціонувати без надійного кадрового каркаса в областях. Як зазначають громадські діячі та журналісти, зокрема у публікаціях ГО «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко», ключовою фігурою у процесах кадрового добору та розстави посадовців у системі прокуратури виступав посадовець Офісу Генерального прокурора Сергій Кропива, наближений до керівництва установи.
Суттєвим осередком у цій вертикалі стала Дніпропетровська область. За інформацією, оприлюдненою у ході слідчих дій НАБУ та САП, низовий рівень контролю за шахрайськими офісами в обласному центрі забезпечувало керівництво Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, зокрема її очільник Сергій Кузьменко. На території, що перебуває під процесуальним наглядом цієї прокуратури, безперешкодно функціонувало близько семи десятків тіньових офісів.
Усі ключові рішення та координація фінансових надходжень узгоджувалися з Дніпропетровським обласним прокурором Валерієм Прихожановим. За версією слідчих органів, призначення на подібні посади здійснювалося з метою системного контролю за фінансовими потоками, що генеруються тіньовим сектором регіону. Частина вилучених під час обшуків НАБУ готівкових коштів із сейфів високопосадовців прямо пов’язується з функціонуванням саме цієї регіональної мережі.
Паралельно з цим вражальний розмах демонструє ситуація у судовій гілці влади. Яскравим прикладом системної кризи є майнові декларації представників Феміди. Так, голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош офіційно відобразила у своїх звітних документах активи у криптовалюті на суму близько 1 мільйона доларів США. Подібні цифри викликають цілком логічні запитання у суспільства та аналітиків щодо відповідності реальних доходів офіційній заробітній платі державного службовця.
За межами кол-центрів: Контрабандні коридори та наркотрафік
«Дахування» фінансових шахрайств — лише один із напрямків діяльності тіньових силових синдикатів. Аналогічні методи роботи застосовуються у сферах контрабанди підакцизних товарів та обігу наркотичних речовин.
Показовим інцидентом, що висвітлив роботу так званих «зелених коридорів», стало нещодавнє затримання правоохоронними органами Великої Британії вантажного автомобіля з нелегальною тютюновою продукцією. Фура безперешкодно здолала український кордон та проїхала територію країн Європейського Союзу. За наявною інформацією, після затримання транспортного засобу британськими службами організатори постачання зверталися з претензіями безпосередньо до співробітників Центрального апарату СБУ, оскільки останнім сплачувалася плата за гарантування безпечного проходження митного та прикордонного контролю.
Вигода від одного подібного рейсу вражає:
- Тютюнова контрабанда: чистий прибуток з однієї вантажівки становить близько 1 мільйона доларів США.
- Трафік наркотичних речовин: суми доходів сягають космічних масштабів залежно від типу речовини та обсягів партії.
Інформація про персональний склад організаторів, їхні посади, схеми руху та конкретні коридори вже передана до міжнародних правоохоронних інституцій та дипломатичних представництв, зокрема до дипломатичних місій Фінляндії, Бельгії, Латвії, Австрії, Швеції, Японії та Данії.
Системний виклик для держави в умовах війни
Функціонування подібних схем під час повномасштабного військового конфлікту створює пряму загрозу національній безпеці України. У той час як суспільство консолідує всі ресурси для відсічі зовнішній агресії, а захисники на передовій віддають свої життя, існування внутрішніх тіньових синдикатів підриває економічну стабільність та міжнародну довіру.
Торгівля судовими рішеннями, закриття кримінальних проваджень за грошову винагороду та продаж державних інтересів руйнують інституційну основу країни. Операція НАБУ та САП в Офісі Генерального прокурора показала, що недоторканних фігур не існує, однак точкові затримання не здатні самостійно зламати сформовану систему.
Для остаточного демонтажу подібних схематозів необхідні:
1. Повне очищення та переатестація лав правоохоронних органів і судівського корпусу.
2. Запровадження повністю прозорих конкурсних процедур при призначенні на керівні посади.
3. Безкомпромісна протидія корупційним зв’язкам на всіх щаблях державного управління.
Справа «Карфаген» має стати не просто черговим гучним заголовком у медіа, а поворотним моментом у відновленні верховенства права та реальної відповідальності перед суспільством.
Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
