Дикунство в тилу: Як спецслужби влаштували збройні розбірки в Києві та хто за це відповість (відео)

Ніч проти 2 вересня 2026 року в Дніпровському районі Києва мала б бути черговим тривожним етапом воєнного сьогодення, коли містяни вслухаються у гуркіт ворожих безпілотників чи роботу протиповітряної оборони. Натомість мешканців спального району столиці здригнули канонади автоматичних черг та звуки збройного зіткнення, яке виникло не на лінії фронту і не під час ліквідації ворожої диверсійно-розвідувальної групи. В центрі тилового Києва зброю один проти одного застосували співробітники двох ключових стовпів національної безпеки — Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Події, що розгорнулися у вересневі дні, моментально вийшли за межі звичайного відомчого інциденту чи непорозуміння під час слідчих дій. Це розкрило глибоку системну кризу, хаос у координації спецслужб, а також факти можливого зловживання владою, використання «таємних в’язниць», тортур та спроб політичної дискредитації вищого військового керівництва країни. Замість злагодженої боротьби проти зовнішнього ворога суспільство стало свідком того, як спецслужби вдаються до методів бандитських розбірок дев’яностих років, що стало нищівним ударом по довірі громадян та міжнародному іміджу держави.

Хронологія подій: Від таємничого зникнення до нічної перестрілки в Дніпровському районі

Щоб зрозуміти всю глибину та небезпеку конфлікту між СБУ та ГУР, необхідно відтворити ланцюжок подій у хронологічному порядку. Все розпочалося напередодні Дня Незалежності України. 23 серпня 2026 року в Києві за загадкових обставин зник Степан Каплунов — заступник командира з бойової роботи «Російського добровольчого корпусу» (РДК), який входить до складу спецпідрозділу ГУР МОУ під командуванням офіцера з позивним «Тимур».

Протягом кількох днів про долю бойового командира, який пройшов важкі бої під Києвом у 2022 році та мав важкі поранення, нічого не було відомо. Лише 1 вересня представники РДК публічно заявили, що Каплунов був викрадений невідомими прямо у дворі власного будинку. Вже наступного ранку, 2 вересня, соціальні мережі вибухнули повідомленнями про нічну перестрілку між силовиками у Дніпровському районі.

Як з’ясувалося пізніше зі слів свідків та захисників, співробітники СБУ прибули до квартири Каплунова для проведення так званого «невідкладного обшуку» без ухвали суду. У помешканні перебували бійці ГУР, які, зрозумівши, що відбувається силове захоплення, підняли тривогу. На допомогу побратимам прибула чергова група спецпідрозділу ГУР. Перший боєць розвідки, який вибіг на допомогу в шортах та футболці, одразу потрапив під вогонь з автоматичної зброї, відкритий оперативниками СБУ як з під’їзду, так і з припаркованого поруч автомобіля.

Командир спецпідрозділу ГУР особисто прибув на місце події та розпочав перемовини з керівництвом ЦСО «А» («Альфа») СБУ, аби перевести ситуацію в правове поле та провести процесуальні дії відповідно до закону. Здавалося, домовленостей було досягнуто. Проте одразу після цього інші співробітники СБУ — не з підрозділу «Альфа» — перейшли до силового затримання та відкрили вогонь по беззбройних військових розвідниках, про що свідчать заяви командира «Спецпідрозділу Тимура» про викрадення військового та стрілянину. В результаті конфлікту є поранені, а самі дії силового відомства викликали хвилю обурення серед військовослужбовців.

Свідчення Степана Каплунова: Таємні в’язниці, катування та тінь генерала Поклада

Ситуація набула ще більш моторошного та резонансного забарвлення 3 вересня, коли з’явилися особисті свідчення самого Степана Каплунова після того, як бійці ГУР фактично визволили його з-під варти під час хаотичного обшуку.

За словами Каплунова, 23 серпня його було «бандитським чином» викрадено співробітниками СБУ. Військовослужбовцю надягли кайданки, замотали очі скотчем та доставили на режимний об’єкт — фактично в «таємну в’язницю», де утримували прикованим ланцюгами протягом дев’яти діб.

«Перші три доби зі мною працював безпосередньо генерал Поклад. Шляхом фізичного та психологічного тиску за моєю допомогою вони намагалися дискредитувати заступника командира спецпідрозділу «Тимура» Дмитра Іванова та безпосередньо Кирила Буданова, щоб приписати їм співпрацю з ФСБ», — заявив Каплунов у своєму відеозверненні.

Окрім прямого тиску та тортур у таємній камері, спецслужбовці вдалися до спроб фабрикації речових доказів. Поки Каплунов перебував у незаконному ув’язненні, 24 серпня група чоловіків у каптурах та з великими спортивними сумками намагалася проникнути до його квартири. Метою відвідувачів, як стверджують у РДК, було підкинути невідомі предмети або компрометуючі матеріали. Цей епізод був зафіксований камерами спостереження, а відповідні відеозаписи вже передані до Державного бюро розслідувань (ДБР).

Детальна викладка свідчень та перебіг цієї справи висвітлені в публікації видання «Українська правда» про заяву Степана Каплунова. Відомості про використання позасудових методів дізнання та звинувачення на адресу вищого керівництва контррозвідки СБУ стали підставою для початку масштабного розслідування з боку ДБР.

Офіційні версії та маніпуляції: Протистояння відеозізнань і реальних фактів

Реакція Служби безпеки України на події 2–3 вересня демонструє намагання спішно виправдати дії своїх оперативників та створити альтернативну інформаційну картинку. Пресслужба СБУ заявила, що відомство разом із ГУР нібито проводило «спільну спецоперацію» з запобігання теракту, який готували російські спецслужби проти одного з лідерів російської опозиції, що прибув до Києва.

Вранці 3 вересня СБУ оприлюднила відеозапис, на якому Степан Каплунов «визнає» свій зв’язок із ФСБ РФ та розповідає про спробу його вербування для ліквідації українських військовослужбовців та політичних діячів. Однак ця контрверсія розвалюється під тиском очевидних фактів:

1. Заяви адвоката: Захисник Каплунова Тарас Боровський офіційно заявив, що дане зізнання було вибите під жорстоким психологічним і фізичним тиском, а сам обшук у квартирі проводився з грубими порушеннями процесуального законодавства.

2. Оцінка керівництва РДК: Протиправні дії оперативників СБУ піддали нищівній критиці, як зазначив у своєму відеозверненні командир РДК Денис Капустін із позивним Вайт Рекс, який розкрив подробиці того, як Служба безпеки намагалася силовим шляхом прикрити власні процесуальні злочини та викрадення військовослужбовця.

3. Відсутність координації: Заяви про «спільну операцію» повністю спростовуються тим фактом, що бійці ГУР змушені були зі зброєю в руках захищати свого побратима, а спецпризначенці СБУ відкрили по них вогонь.

Системна криза спецслужб: Кадрові помилки, відсутність контролю та політика

Аналізуючи інцидент у Дніпровському районі Києва, критично важливо вийти за межі конфлікту окремих підрозділів і поглянути на фундаментальну проблему — руйнування інституційної системи стримань і противаг у силовому блоці України.

В умовах повномасштабної війни спецслужби отримали колосальні повноваження. Проте відсутність дієвого цивільного, парламентського та судового контролю призвела до того, що окремі керівники відомств починають почуватися недоторканними. Призначення на ключові посади людей за принципом особистої лояльності до Верховної Головнокомандувачки чи Офісу Президента, а не за критеріями професійності та дотримання закону, створило підґрунтя для небезпечного волюнтаризму.

Коли спецслужба використовує метод викрадення людей, тримає військовослужбовців у «таємних в’язницях» та намагається під тортурами вибити свідчення проти керівника воєнної розвідки Кирила Буданова, це свідчить про те, що внутрішньополітична боротьба та відомчі війни стали важливішими за національну безпеку.

Політична відповідальність за цей хаос лягає безпосередньо на вище керівництво держави та Президента Володимира Зеленського. Нездатність забезпечити чіткий розподіл функцій між СБУ (яка має займатися контррозвідкою та антитерором) і ГУР (яке відповідає за воєнну розвідку), а також потакання відомчим чварам довели ситуацію до дикунства, коли силовики влаштовують перестрілки в центрі столиці України.

Вплив міжусобної війни спецслужб на обороноздатність та імідж України

Наслідки цього конфлікту виходять далеко за межі юридичних розглядів у ДБР чи прокуратурі. Вони завдають важкого удару по кількох критичних напрямках:

1. Підрив морально-психологічного стану ЗСУ: Бійці на передньому краї, зокрема добровольчі формування як РДК, бачать, що в тилу їхніх побратимів можуть викрасти співробітники власної ж спецслужби, катувати та шити фальшиві справи. Це підриває довіру до держави та керівництва спецслужб.

2. Загроза розвідданим від союзників: Західні партнери (США, Велика Британія, країни НАТО) уважно стежать за використанням наданого озброєння та розвідувальної інформації. Якщо спецслужби країни-реципієнта займаються міжусобною війною, катуваннями та фабрикацією справ проти вищого командування, рівень довіри та обсяги обміну розвідувальною інформацією неминуче знизяться.

3. Подарунок для кремлівської пропаганди: Ворожі ЗМІ та спецслужби РФ отримали бездоганний матеріал для дискредитації України. Теза про «некерованість українських силових структур» та «внутрішні розбірки» тепер підтверджується реальними фактами стрілянини між СБУ та ГУР у Києві.

Висновок: Необхідність радикального очищення та системних реформ

Стрілянина між СБУ та ГУР 2 вересня 2026 року — це тривожний набайт, який вимагає негайного втручання суспільства, парламенту та міжнародних спостерігачів. Ситуацію неможливо зам’яти простим звільненням декількох виконавців чи черговими формальними заявами про «спільні розслідування».

Державне бюро розслідувань має провести максимально прозоре та неупереджене розслідування фактів викрадення Степана Каплунова, використання «таємних в’язниць», а також спроб вибити свідчення проти керівництва ГУР МОУ. Усі причетні особи — незалежно від їхніх генеральських погонів чи посад у Службі безпеки України — повинні понести сувору кримінальну відповідальність.

Україна воює проти тоталітарного агресора за своє право бути правовою, демократичною європейською державою. Повернення до методів чекістського свавілля, тортур та силових розбірок усередині країни є прямою загрозою існуванню нашої держави. Тільки радикальне очищення кадрового складу спецслужб, відновлення суворого законного контролю та притягнення винних до відповідальності зможуть зупинити цей руйнівний процес.

Степан Сікора