«Синдром молодих пенсіонерів»: як і навіщо українські прокурори масово купували інвалідність
Українське суспільство вже давно звикло до гучних корупційних викриттів, проте масштаб скандалу з фальшивими діагнозами у силовиків вразив навіть найзагартованіших спостерігачів. Історія про те, як молоді та зовні цілком здорові правоохоронці раптово перетворювалися на людей із важкими обмеженнями життєдіяльності, викрила глибоку системну виразку всередині всієї правоохоронної вертикалі.
Гучний резонанс навколо справи керівниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи з її мільйонами доларів готівкою став лише вершком корупційного айсберга. Він змусив правоохоронні органи розпочати масштабний аудит рішень медико-соціальних експертних комісій по всій країні. Наслідки цієї перевірки виявилися нищівними для репутації відомства.
Анатомія розслідування: що показали цифри Офісу генпрокурора
Оприлюднені дані перевірки Офісу Генерального прокурора засвідчили вражаючий масштаб зловживань у законності отримання медичних статусів. Як повідомив Telegram-канал INSIDER UA, із 437 працівників прокуратури, які мали статус осіб з інвалідністю та пройшли повторний медичний огляд, діагноз НЕ підтвердився у 316 співробітників (72,3%).
Результати цієї масштабної інспекції розподілилися наступним чином:
У 207 співробітників інвалідність була повністю анульована як безпідставна;
У 109 осіб була змінена група або термін раніше встановленої інвалідності;
Лише у 121 працівника прокуратури встановлений діагноз підтвердився в повному обсязі.
Окрему увагу привертає той факт, що частина прокурорів взагалі вирішила добровільно звільнитися з органів прокуратури, аби лише уникнути проходження повторної медико-соціальної експертизи та підтвердження свого фіктивного діагнозу.
«Золота жила»: навіщо здоровим прокурорам потрібна була інвалідність?
Прагнення здорових службовців отримати заповітний статус диктувалося суто прагматичним та неймовірно прибутковим розрахунком. Чинне законодавство створило для цієї категорії правоохоронців унікальні фінансові привілеї, якими вони не забарилися скористатися.
Відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру», для виходу на звичайну пенсію за вислугу років необхідно мати щонайменше 25 років загального стажу (з них не менше 15 років на посадах прокурорів). Однак для осіб, визнаних інвалідами I або II групи, пенсія призначається за наявності всього 10 років прокурорського стажу — незалежно від віку (нерідко у 35–40 років).
При цьому закон дозволяє прокурору залишатися на своїй посаді й законно отримувати одночасно:
Повний посадовий оклад і високі прокурорські надбавки;
Спеціальну пенсію по інвалідності у розмірі 60% від заробітної плати.
Ба більше, за допомогою масових позовів до Окружного адміністративного суду прокурори нерідко підіймали цей відсоток до 80–90% від зарплати та зобов’язували Пенсійний фонд виплачувати мільйонні заборгованості за минулі роки. У результаті молодий посадовець щомісяця витягував із державного бюджету колосальні суми.
Судові реванші та боротьба за статки: що відбувається далі?
Попри оприлюднення ганебних фактів та скасування пільгових статусів, крапку в цій історії класти зарано. Багато з тих, у кого анулювали статус, зовсім не збираються повертати незаконно отримані кошти чи миритися зі втратою виплат.
У судовому реєстрі вже зафіксовано десятки позовів, у яких прокурори намагаються скасувати рішення повторних медичних комісій та поновити свої статуси. Скандал із «прокурорами-інвалідами» став серйозним іспитом для всієї правової системи України. Без реальних кримінальних вироків та повернення привласнених грошей до бюджету реформа МСЕК ризикує залишитися лише поверхневою політичною декларацією.
Степан Сікора
