Елітні квартири, готівка та тіньові статки: за що антикорупціонери вручили підозру Ользі Стефанішиній
Гучні антикорупційні розслідування щодо високопосадовців давно стали випробувальним майданчиком для української правоохоронної системи та головним індикатором зрілості державних інституцій. Черговим резонансним прецедентом виявилося оголошення нової підозри Ользі Стефанішиній — експосолці України у США та колишній віцепрем’єр-міністру. Справа, яку розслідують НАБУ і САП, розкриває глибоку прірву між офіційними статками державних службовців та їхнім реальним способом життя, ставлячи під сумнів дотримання етичних і правових норм на найвищому рівні.
Три епізоди однієї справи: як працювала схема приховування статків
За даними слідства, які під час судового засідання розповів прокурор САП Віталій Рибалкін, обвинувачення спирається на три чітко документовані факти. Перший і найвагоміший із них стосується незаконного збагачення на суму 13,9 мільйона гривень за статтею 368-5 Кримінального кодексу України.
Центральним елементом цієї історії стала купівля влітку 2024 року двох квартир у київському житловому комплексі «Файна Таун». Слідчі переконані, що майно було формально оформлене на близьку подругу підозрюваної, однак фактичною власницею та розпорядницею була сама посадовиця. На користь цієї версії свідчать передані через третю особу 6,9 мільйона гривень на купівлю, ще майже 100 тисяч доларів готівкою на ремонт, а також систематичні вказівки сплачувати комунальні послуги за цими адресами.
Другий та третій епізоди викривають систематичне ігнорування вимог прозорості. У декларації підозрюваної не опинилися не лише дві згадані квартири, а й автомобіль Mercedes, яким посадовиця активно користувалася з 2021 року аж до призначення на дипломатичну посаду у США. Окрім цього, за даними медіа hromadske, слідство встановило факт приховування проживання та користування елітною квартирою батьків у ЖК «Львівська площа», очінюваною у 3 мільйони гривень.
Фінансові аномалії та підставні особи: аргументи обвинувачення
Особливу увагу антикорупційні органи звернули на разючу невідповідність між офіційними доходами та реальними витратами. За словами прокурора, при офіційних доходах підозрюваної у 3,7 мільйона гривень, лише витрати з банківської картки склали 4,3 мільйона гривень. Показово, що хоча Кабінет Міністрів компенсував витрати на авіаквитки, кошти зараховувалися на картку, з якої готівку ніхто не знімав понад півтора року. Водночас значні обсяги готівки спрямовувалися на лікування родичів, оренду житла на вулиці Ярославів Вал та купівлю авіаквитків.
З огляду на тяжкість інкримінованих правопорушень, прокурори подали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді 13 млн гривень застави. Серед ключових ризиків сторона обвинувачення виділяє:
Ризик ухилення від суду з огляду на дипломатичні зв’язки та ресурси;
Можливість тиску на свідків, зокрема на підлеглих та подругу, на яку оформлювалася нерухомість;
Загрозу впливу на роботу трьох конкурсних комісій та результати нових кадрових призначень.
Сама Ольга Стефанішина стверджує, що їй «не було й немає чого приховувати», а до процесуальних дій вона ставиться «спокійно і без зайвих емоцій». Втім, її нещодавнє звільнення з посади посла у США, яке офіційно пояснювали «особистими обставинами», джерела в медіа напряму пов’язують із цим кримінальним провадженням.
Політичні наслідки та виклики для євроінтеграції України
Ця справа має глибокий суспільно-політичний резонанс. Вона демонструє, що в умовах війни та вимог міжнародних партнерів статус дипломата чи високі регалії у сфері євроінтеграції більше не гарантують недоторканності.
Безкомпромісна позиція антикорупційних органів є позитивним сигналом для суспільства та західних союзників. Водночас перебіг цього судового процесу стане іспитом для всієї правоохоронної системи: чи здатні НАБУ та САП довести справи про незаконне збагачення та недекларування топчиновників до обґрунтованого вироку без політичного підтексту та затягування процесів.
