Випробування холодом і ракетами: чи загрожує Україні енергетичний колапс узимку 2026–2027 років?

Зима 2025–2026 років залишила в пам’яті українців глибокий і важкий слід. Навіть після трьох років повномасштабної війни, постійних обстрілів інфраструктури та систематичних обмежень електропостачання, минулий опалювальний сезон став одним із найсуворіших випробувань за весь час протистояння. Поєднання прицільних російських ударів по великих об’єктах генерації та аномально морозної погоди (зима 2026 року виявилася найхолоднішою з 2011 року) призвело до того, що сотні тисяч, а в пікові періоди й мільйони людей залишалися без світла, опалення та води за температури повітря до -20 °C.

Напередодні нового осінньо-зимового періоду 2026–2027 років інформаційний простір знову заполонили тривожні прогнози. У соціальних мережах та Telegram-каналах — нерідко підживлюваних проросійськими ресурсами для дестабілізації суспільства — активно поширюються тези про неминучий колапс вітчизняної комунальної та енергетичної інфраструктури. Ці побоювання підсилюються й заявами українських посадовців. Зокрема, Президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю виданню SkyNews застеріг, що «ніхто навіть не може собі уявити, якою буде зима».

Аби зрозуміти, чи має основа для панічних настроїв реальне підґрунтя, необхідно об’єктивно проаналізувати ключові чинники, які визначатимуть стійкість української енергосистеми в ближчі місяці.

Три невідомі рівняння: погода, повітряні атаки та рівень підготовки

Успіх проходження майбутнього опалювального сезону визначатимуть три ключові фактори, які діють не ізольовано, а взаємно підсилюють один одного: температурний режим, інтенсивність ворожих ударів та якість підготовки інфраструктури. Самі по собі морози не є достатньою умовою для запровадження графіків відключень, як і ракетні обстріли не обов’язково призводять до блекауту. Критична ситуація виникає саме на перетині цих факторів.

Погода взимку виступає безпосереднім регулятором енергетичного балансу держави. У фаховому середовищі енергетиків існує чітке правило: кожен градус похолодання нижче сезонної норми вимагає від енергосистеми додаткових 150–200 МВт потужності.

• Температура близько 0 °C: Навантаження на мережу залишатиметься в межах середніх показників останніх років. Імпорт з країн ЄС використовуватиметься переважно для покриття вечірніх та ранкових піків споживання.

• Похолодання до -10 °C: Вечірній максимум споживання електроенергії стрімко піде вгору, одночасно зросте добове використання газу та швидкість його відбору з підземних сховищ.

• Тривалі морози нижче -10 °C: Україна вийде на абсолютні максимуми споживання. Якщо в цей момент ворог здійснить кілька масованих атак, диспетчерам НЕК «Укренерго» доведеться балансувати систему за допомогою примусових відключень.

Водночас прогнози Служби зміни клімату Коперника дають стриманий привід для оптимізму: наприкінці осені та на початку зими в Європі очікується температура повітря, значно вища за середню.

Протиповітряний щит та небезпека балістичних ударів

Паралельно з погодним чинником вирішальну роль відіграватиме ефективність протиповітряної оборони. Практика довела, що інженерний захист першого та другого рівнів (піщані насипи, габіони, бетонні укриття), споруджений навколо ключових об’єктів, зменшив наслідки від ударів дронів типу «Шахед» та уламків. Однак від прямого влучання важких балістичних ракет наземні споруди врятувати не здатні — тут вирішальне слово належить виключно системам протиракетної оборони (ПРО).

Літо 2026 року оголило гостру проблему: утворився суттєвий дефіцит боєприпасів для комплексів, здатних збивати балістичні цілі. Про брак ракет PAC-3 для систем Patriot Володимир Зеленський попереджав ще в грудні 2025 року, і ця проблема залишається актуальною. Під час зустрічі з Дональдом Трампом 28 липня українська сторона висунула прохання надати «в екстреному порядку» 300 ракет до Patriot до настання зими. Успіх цих поставок безпосередньо визначатиме, чи зможуть ключові енерговузли витримати нові повітряні атаки.

Реалії підготовки: чому «плани стійкості» виконуються лише наполовину

За даними аналітичного дослідження, опублікованого в матеріалі «Економічної правди» про ризики відключень та сценарії опалення взимку 2026 року, третім складовим елементом успішного проходження зими є внутрішня підготовка інфраструктури та реалізація так званих «планів стійкості». Вони мають забезпечити безперервну роботу систем тепло-, водо- та електропостачання в разі нових уражень.

Попри амбітні заяви уряду про наміри ввести понад 10 ГВт нових та відновлених генеруючих потужностей, реальний стан справ зіштовхнувся з бюрократичними та технічними перешкодами. Джерела в урядових колах свідчать, що середній рівень виконання планів стійкості в регіонах наразі не перевищує 50%. Це означає, що значну частину запланованих заходів не встигнуть завершити до холодів.

Така затримка викликала реакцію вищого керівництва. Після критики з боку Президента новопризначений прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив провести негайну ревізію виконаних робіт і закрити ключові прогалини.

Однак, як зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, проблема полягає не лише у відставанні від графіків. Значна частина регіональних планів розроблялася без належного технічного аналізу:

• У багатьох громадах відсутнє повне розуміння стану власних мереж та критичних вузлів, які потрібно резервувати в першу чергу.

• Масова закупівля когенераційних установок чи модульних котелень без належного проєктування ризикує виявитися малоефективною під час реальних аварій.

• Головний ризик полягає не у відсутності обладнання, а в якості інженерної підготовки та проєктування.

Три сценарії опалювального сезону 2026–2027 років

Зважаючи на сукупність наявних чинників, можна змоделювати три сценарії розвитку подій узимку (без урахування прифронтових територій, де через щоденні обстріли ситуація залишатиметься складною за будь-яких умов).

+-----------------------------------------------------------------------------------+
|                        СЦЕНАРІЇ ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ                              |
+--------------------+------------------------------------+-------------------------+
| Сценарій           | Умови та чинники                   | Наслідки для населення  |
+--------------------+------------------------------------+-------------------------+
| 1. Оптимістичний   | Помірні морози, запуск нової       | Без відключень або легкі|
|                    | генерації, відсутність влучних     | обмеження по 2-3 години.|
|                    | масованих атак, стабільний імпорт. | Вода та тепло є.        |
+--------------------+------------------------------------+-------------------------+
| 2. Базовий         | Періодичні обстріли, морози до     | Погодинні відключення   |
| (найбільш ймовірний| -10 °C, часткове відновлення       | від 8 до 14 годин/добу. |
| сценарій)          | пошкоджених об'єктів.              | Обмеження для бізнесу.  |
+--------------------+------------------------------------+-------------------------+
| 3. Песимістичний   | Тривалі морози (-10...-20 °C) плюс | Графіки ввімкнень:      |
|                    | серія масованих влучних ударів по  | світло 4-8 годин/добу.  |
|                    | генерації та підстанціях АЕС.      | Ризик каскадних аварій. |
+--------------------+------------------------------------+-------------------------+

Оптимістичний сценарій

Він можливий за умови вчасного завершення ремонтів, успішного запуску анонсованих потужностей, відсутності важких руйнувань та м’якої зими. Навіть у разі поодиноких ударів енергетики швидко відновлюватимуть об’єкти. Дефіцит у пікові години закриватиметься імпортом з ЄС, а відключення світла будуть нетривалими або відсутніми взагалі. Системи тепло- та водопостачання працюватимуть штатно.

Базовий сценарій

Цей варіант очікується як найбільш ймовірний. Він передбачає, що обстріли триватимуть, а температура повітря періодично опускатиметься до -10 °C. Оскільки повністю компенсувати втрачені потужності не вдасться, диспетчери балансуватимуть систему погодинними та аварійними вимкненнями. Для побутових споживачів це означатиме відсутність світла сумарно від 8 до 14 годин на добу у дні найбільших навантажень.

Песимістичний сценарій

Найгірший розклад виникне в разі поєднання тривалих морозів (від -10 °C до -20 °C) із серією масованих ударів по генерації та магістральних підстанціях. За таких умов енергосистема втратить значну частину маневрової потужності. В країні діятимуть не графіки вимкнень, а графіки ввімкнень — електроенергія буде доступна лише 4–8 годин на добу. Бізнес змушений буде працювати на генераторах або імпортувати електрику, а ризик каскадних аварій суттєво зросте.

Теплова інфраструктура: чому столиця та прифронтові міста під особливим ризиком

Критичний аналіз показує, що найгострішим викликом зими може стати не стільки дефіцит електроенергії, скільки потенційний колапс систем теплопостачання. Якщо електроенергію можна перерозподілити резервними лініями чи заживити об’єкти від генераторів, то централізоване теплопостачання є менш мобільним і повністю залежить від локальної інфраструктури.

Особливо складна ситуація складається в Києві, де значна частина міста заживлена від трьох великих ТЕЦ. Ці об’єкти неодноразово ставали цілями атак і залишаються пріоритетними мішенями для ворога.

За оцінками Олександра Харченка, повністю убезпечити систему теплопостачання столиці до цієї зими технічно неможливо. Навіть за максимальних зусиль не вдасться створити резервні потужності, які б повністю перекрили навантаження в разі зупинки ТЕЦ. У разі їх ураження близько 75% житлового фонду Києва матимуть альтернативні схеми підключення тепла. Однак інші 25% — це приблизно 2,5 тисячі багатоповерхівок — залишаться без резервного опалення через технічні обмеження застарілої конфігурації мереж.

Чи можливий «апокаліпсис»: де межа стійкості української енергосистеми

Попри лякаючі заголовки в соцмережах, сценарій «повного та незворотного енергетичного колапсу», за якого країна зануриться в суцільний блекаут на тижні чи місяці, експерти вважають малоймовірним.

Українська енергосистема будувалася за радянських часів із величезним конструктивним запасом міцності. Вона має дубльовані магістральні мережі, складну топологію та потужні інтерконектори зі зв’язку з європейською енергосистемою ENTSO-E. До того ж за останні роки ключові вузли отримали фізичний захист від прямого влучання БПЛА та уламків.

Для реалізації «апокаліптичного сценарію» росіянам необхідно одночасно виконати декілька важкодосяжних умов: під час максимальних морозів зруйнувати більшість маневрової генерації, вивести з ладу критичні підстанції видачі потужності АЕС та повністю знищити можливість імпорту електроенергії з ЄС. Імовірність такого одночасного збігу обставин є значно нижчою, ніж стверджує ворожа пропаганда.

Проходження опалювального сезону 2026–2027 років вимагатиме від України максимальної мобілізації ресурсів, чіткого виконання інженерних проєктів та свідомого споживання енергії. Хоча виклики залишаються надзвичайно серйозними, а базовий сценарій передбачає тривалі відключення світла, вітчизняна енергетична система має необхідний запас міцності, щоб вистояти та не допустити системного колапсу.

Степан Сікора