Ціна зради під час війни: як сотні мільйонів гривень та мільйони доларів вимиваються з української оборони
У той час, коли наші воїни щодня ризикують найдорожчим — власним життям, утримуючи окопи під нищівними обстрілами ворога та виборюючи кожен метр рідної землі, у тилу розгортаються події, від яких стискається серце кожного свідомого громадянина. У критичні моменти історії, коли доля всієї нації залежить від ефективності, прозорості та монолітності оборонного сектору, окремі посадовці перетворюють державний бюджет на джерело власного цинічного збагачення. Нові розслідування, деталі яких оприлюднили Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), сколихнули українське суспільство. Мова йде про викриття двох масштабних корупційних схем у найвищих оборонних структурах держави.
Як свідчить резонансний Facebook-допис Михайла Рябця, правоохоронці задокументували факти, що вражають своїм масштабом та цинізмом: заволодіння понад 150 мільйонами гривень коштів Національної гвардії України та викриття високопосадовця Збройних Сил України на одержанні неправомірної вигоди у розмірі 2,2 мільйона доларів США. Детальний критично-аналітичний аналіз цих матеріалів дозволяє зрозуміти не лише внутрішню анатомію цих угруповань, але й глибинні системні проблеми, які створюють пряму загрозу для національної безпеки України.
Схема в Нацгвардії: як 150 мільйонів гривень осіли в кишенях ділків
Перша справа розкриває складний, багаторівневий та ретельно продуманий механізм привласнення державних коштів під виглядом забезпечення першочергових потреб армії. У 2024 році, в умовах інтенсивних бойових дій та підвищеного навантаження на систему логістики, Національна гвардія України відчула гостру потребу у придбанні спеціалізованого приміщення для зберігання продовольчого забезпечення військовослужбовців. За нормальних умов державний орган мав би провести прозорий моніторинг ринку, залучити незалежних експертів та придбати майно безпосередньо у законного власника за реальною ринковою ціною.
Проте посадовці Національної гвардії разом із групою зацікавлених приватних підприємців пішли зовсім іншим, протиправним шляхом. Схема була реалізована через підконтрольну комерційну компанію за чітко розробленим сценарієм:
Завчасний викуп майна: Підприємці спочатку придбали необхідне нерухоме приміщення через підконтрольну фірму за його справжньою, об’єктивною ринковою вартістю.
Миттєвий перепродаж армії: Відразу після оформлення права власності приміщення було перепродано Національній гвардії України за ціною, яка була штучно завищена більш ніж на 143 мільйони гривень.
Легалізація через оцінювачів: Для надання афері вигляду законності та проходження державних аудитів до схеми залучили двох професійних оцінювачів. За грошову винагороду вони підготували та підписали завідомо неправдиві звіти про оцінку нерухомості, де вказали заздалегідь узгоджену зі змовниками астрономічну суму.
Але цим апетити зловмисників не обмежилися. Як з’ясували детективи під час проведення досудового розслідування, ті ж самі підприємці у тісній співпраці з посадовцями НГУ організували додатковий канал викачування коштів. Під час здійснення державних закупівель мобільних сонячних електростанцій та автомобільних шин для військових частин було незаконно привласнено ще понад 7 мільйонів гривень.
За даними слідчих органів, до складу цієї організованої злочинної групи входили:
Колишній заступник директора департаменту логістики Головного управління Нацгвардії України;
Колишній начальник Центральної бази виробничо-технологічної комплектації;
Колишній заступник начальника цієї ж Центральної бази;
Директор підконтрольної комерційної фірми;
Двоє залучених оцінювачів нерухомості.
Реагуючи на зібрані правоохоронцями докази, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав підозрюваним запобіжні заходи. Колишнього заступника директора департаменту логістики взято під варту з альтернативою внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень. Колишнього начальника Центральної бази комплектації також відправлено під варту із можливістю внесення застави у розмірі понад 29 мільйонів гривень. Для його заступника застава склала понад 6 мільйонів гривень, для директора підконтрольної фірми — 4 мільйони гривень, а двом оцінювачам визначено застави у розмірі понад 1,6 мільйона та 500 тисяч гривень відповідно.
2,2 мільйона доларів за землю у Львові: афера у Збройних Силах України
Другий резонансний епізод демонструє, як зловживання службовим становищем перетворює військову інфраструктуру та державні землі на об’єкт корупційної торгівлі. У даній справі фігурує начальник одного з територіальних управлінь Військової служби правопорядку ЗСУ, який одночасно обіймав посаду командира військового містечка у Львові.
Згідно з матеріалами розслідування, ще у березні 2021 року цей посадовець звернувся до приватного забудовника з пропозицією: за відповідну плату забезпечити дозвільні документи та можливість зведення багатоквартирного житлового будинку безпосередньо на території підпорядкованого йому військового містечка. Загальну вартість своїх «корупційних послуг» посадовець оцінив у приголомшливі 2,2 мільйона доларів США.
Розподіл цієї суми планувався наступним чином:
1,5 мільйона доларів США мав одержати безпосередньо посадовець ЗСУ. З цих коштів частина планувалася для передачі члену або членам Кабінету Міністрів України за сприяння у погодженні договору про спільну діяльність між військовою частиною та забудовником.
700 тисяч доларів США мали поділити між собою спільники — колишній адвокат та ще один комерційний забудовник, які виступали посередниками в системі передачі хабаря.
Завдяки системній роботі детективів НАБУ було задокументовано передачу готівкових коштів на загальну суму 2 мільйони доларів США. Наразі про підозру офіційно повідомлено посадовцю ЗСУ, забудовнику та їхнім спільникам.
Системна корупція під час війни: чому це загрожує національній безпеці
Коли в країні точиться виснажлива війна за саме існування нації, кожен фінансовий ресурс має працювати виключно на оборону. Саме тому будь-які корупційні прояви у військовій сфері викликають нищівну хвилю суспільного обурення. Гроші, які виділяються платниками податків на харчування воїнів, автомобільні шини, альтернативні джерела енергії та розбудову інфраструктури, не можуть ставати джерелом збагачення ділків у погонах.
Поки українські громадяни віддають останні заощадження, збираючи на дрони, засоби зв’язку, медичні аптечки та ремонт автомобілів, новини про крадіжку сотень мільйонів гривень звучать як прямий удар у спину суспільства. Це завдає комплексної шкоди нашій державі:
Руйнування морального стану суспільства: зневіра громадян у справедливості виснажує волонтерський рух та цивільний спротив.
Підрив довіри міжнародних партнерів: країни Заходу, надаючи військову та фінансову допомогу, уважно стежать за тим, як прозоро працює Міністерство оборони України та супутні оборонні відомства.
Пряме послаблення боєздатності: вкрадені 150 мільйонів гривень — це сотні некуплених розвідувальних безпілотників, пікапів чи засобів нічного бачення, які могли б врятувати життя сотням українських бійців на фронті.
Презумпція невинуватості та застави: правовий лікбез для суспільства
Резонансні викриття викликають у суспільстві цілком зрозумілу емоційну реакцію — вимогу найсуворішого покарання. Проте, прагнучи побудувати дійсно європейську, правову державу, ми повинні суворо дотримуватися вимог закону.
Згідно зі статтею 62, яку встановлює Конституція України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Саме тому журналісти, громадські діячі та правоохоронці зобов’язані дотримуватися законодавчих обмежень щодо неприпустимості оприлюднення прізвищ підозрюваних до набрання обвинувальним вироком суду законної сили.
Так само у суспільстві виникає чимало запитань щодо обрання суддями запобіжного заходу у вигляді застави замість безпосереднього тримання під вартою без права внесення коштів. Відповідно до норм, які містить Кримінальний процесуальний кодекс України, застава є процесуальним інструментом, покликаним гарантувати належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, а не «відкупом» від відповідальності. Якщо суспільство вважає подібні норми занадто м’якими для умов воєнного стану, змінювати потрібно сам закон через рішення Верховної Ради України, а не вимагати від правоохоронців та суддів дій поза межами чинного законодавчого поля.
Шлях до очищення: від гучних підозр до реальних вироків
Україні сьогодні потрібні не лише яскраві заголовки про затримання та проведення обшуків. Суспільство вимагає невідворотності покарання для кожного, хто зазіхнув на державні кошти або використав службове становище у власних інтересах.
Для відновлення довіри та реального подолання корупції в армії необхідний комплексний підхід:
Завершені судові процеси: прозорі судові засідання у ВАКС з ухваленням обгрунтованих вироків.
Конфіскація майна: повне повернення державі незаконно здобутих статків та активів фігурантів.
Реформа закупівель: максимальна автоматизація, відкритість та цифровізація оборонних закупівель, щоб унеможливити залучення підставних компаній та заангажованих оцінювачів.
Тільки через реальні строки ув’язнення, повну конфіскацію статків та системну прозорість Україна зможе довести, що перед законом справді рівні всі — незалежно від високих погонів, займаних посад чи впливових знайомств.
