Без компромісів і «декоративних» посад: Чому Михайло Федоров повертається лише в крісло міністра оборони?

Кадрові перестановки в урядовому блоці безпеки та оборони завжди викликають хвилю резонансних дискусій. Проте нещодавня жорстка позиція колишнього очільника технологічного відомства та ексМіністра оборони здивувала багатьох та. Отримавши від Офісу Президента України пропозицію обійняти посаду віцепрем’єра з військових інновацій, урядовець дав чітку відмову. Його відповідь виявилася ультимативною: повернення можливе виключно на посаду керівника оборонного відомства.

Така заява — це не про політичні амбіції чи гонитву за статусом. Це результат глибокого переосмислення того, як влаштована державна машина в умовах високотехнологічної війни.

Три крісла, що вирішують долю країни

У центрі аргументації Федорова лежить прагматичний розрахунок: під час повномасштабної війни в державі існує лише три кабінети, рішення з яких безпосередньо формують реальність на фронті. Це посади Президента, Головнокомандувача ЗСУ та Міністра оборони України.

Будь-які інші посади — навіть із гучними назвами на кшталт віцепрем’єра з координації MilTech — залишаються суто консультативними. Вони позбавлені прямого наказового права та реальних важелів управління. Спроба реформувати систему з «декоративного» крісла, де ти можеш лише радити, але не маєш права ухвалювати фінальне рішення, приречена на поразку.

Головна проблема оборонного сектору полягає не у відсутності ідей, а в заскорузлій бюрократії, корупційних ризиках у закупівлях та глибоко укоріненій «культурі брехні й безвідповідальності». Щоб викорінити ці явища, потрібні не поради збоку, а прямі виконавчі повноваження, які має лише очільник оборонного відомства.

Стратегія «AIR–LAND–ECONOMY»: Завершити розпочате

Другий критичний аспект рішення полягає у прагненні довести до логічного завершення комплексний оборонний план, розроблений його командою. Ця стратегія, відома під назвою AIR–LAND–ECONOMY, спирається на три ключові стовпи:

  1. AIR (Повітря): Побудова багаторівневої системи захисту українського неба за допомогою асиметричних технологій, дронів-перехоплювачів та систем РЕБ.

  2. LAND (Земля): Стабілізація та утримання лінії фронту завдяки робот-комплексам, автоматизованим системам управління бою та технологічному переваги над ворогом.

  3. ECONOMY (Економіка): Системні далекобійні удари по воєнно-промисловій та економічній інфраструктурі ворога з метою підриву його здатності вести тривалу війну.

За словами ексочільника Мінцифри, ця концепція вже почала давати перші вимірні результати, створюючи реальне «вікно можливостей» для примусу агресора до миру силою. Залишити цей процес на пів шляху або передати його розрізненим координаційним структурам означає добровільно віддати стратегічну ініціативу.

Результат проти статусу: Новий стандарт для уряду

Заява про те, що урядовця цікавить не посада, а можливість досягати конкретних переломних результатів, задає новий тон у кадрових рішеннях. Для суспільства це сигнал: цивільний менеджмент нової хвилі усвідомлює масштаб викликів і відмовляється брати участь у створенні формальних середовищ без відповідальності.

Перетворення оборонного відомства на гнучкий, прозорий та високотехнологічний механізм вимагає жорстких та іноді непопулярних рішень. Чи готова урядова система надати реформатору необхідний карт-бланш — це головне запитання, від відповіді на яке залежить майбутнє всієї оборонної інфраструктури держави.

Степан Сікора