Майстер-клас з імітації: Як літати на Боїнгу без ліцензії та очолювати адвокатуру без адвокатського свідоцтва
Світ аплодує професіоналам, але іноді справжніми геніями стають ті, хто десятиліттями імітує професію. Нещодавно світові медіа вибухнули новиною, яка змушує сивіти пасажирів цивільної авіації. Уявіть собі: людина сідає у крісло пілота величезного Боїнга, бере на себе відповідальність за сотні життів, не маючи на це жодного законного права.
Коли ми думаємо про безпеку, нам здається, що державні інститути захищають нас від дилетантів. Проте реальність доводить протилежне — папірець із печаткою досі має магічну силу, яку ніхто не поспішає перевіряти.
Джеффрі Волл: Як пролітати 17 років без ліцензії та аварій
У Канаді розгорівся грандіозний скандал. 59-річний Джеффрі Волл із 2009 року успішно працював пілотом, використовуючи підроблені документи. За цей час цей відважний авіатор здійснив понад 900 рейсів на важких лайнерах Boeing 767, 777 та 787, заробивши близько 2 мільйонів доларів.
Шок викликає навіть не сума, а той факт, що за 17 років жодна верифікація не виявила обману. Тисячі людей купували квитки, сподіваючись, що їх везуть міжнародні стандарти безпеки, а насправді за штурвалом сидів талановитий самородок із фальшивою ліцензією. Звісно, це злочин, але погодьтеся: підняти й посадити гігантський літак 900 разів без катастроф — для цього потрібен бодай якийсь хист. Пан Волл виявився непоганим практиком, хоч і стовідсотковим кримінальником. Його історія справедливо поставила під сумнів всю світову систему контролю в авіаційній галузі.
Якщо ви думаєте, що такий рівень абсурду можливий лише за океаном, то ви погано знаєте українські реалії. У нас є власні «герої», які легко переплюнули канадського колегу за рівнем цинізму та безкарності.
Олексій Фазекош: Закарпатський феномен юридичного безробіття
Знайомтеся: Олексій Фазекош, людина, яка не просто отримала фальшивий статус, а примудрилася очолити Рада адвокатів Закарпатської області. Як свідчать журналістські розслідування, цей поважний пан нібито отримав свідоцтво адвоката ще у 2006 році. Проблема лише в тому, що на той момент він не мав вищої юридичної освіти, а володів лише дипломом бакалавра з історії та міжнародних відносин.
Тут і починається найцікавіша аналітика та порівняння двох кейсів. Проведемо чітку паралель між канадським авіатором та закарпатським правознавцем:
Професійний вихлоп: Джеффрі Волл без ліцензії виконав 900 успішних рейсів. Олексій Фазекош із сумнівним свідоцтвом за двадцять років не виграв жодної судової справи та не написав жодної позовної заяви. Його юридичний ККД дорівнює нулю.
Фінансовий успіх: Пілот чесно (хоч і незаконно) відпрацював свої 2 мільйони доларів у небі. Наш вітчизняний фальшивий адвокат, за інформацією з відкритих джерел, примудрився викачати з адвокатської казни понад 1 мільйон доларів.
Наслідки: Канадця викрили й судять. В Україні ж голова Ради адвокатів регіону почувається чудово, попри те, що його діяльність мала б давно зацікавити правоохоронців.
Поки канадський псевдопілот боровся з турбулентністю, український псевдоюрист боровся виключно за грошові потоки колег по цеху.
Чому підроблені документи залишаються непоміченими десятиліттями?
Відповідь криється у тотальній бюрократії та круговій поруці. Коли людина потрапляє на керівну посаду в органи адвокатського самоврядування, як-от до Національної асоціації адвокатів України, система починає захищати саму себе. Перевіряти дипломи керівництва — це моветон, який може зруйнувати весь картковий будинок.
Корупція в Україні в юридичній сфері — це не просто хабарі, це легалізація невігластва. Якщо в Канаді інцидент із Воллом став національною ганьбою та стимулом для реформ, то у нас подібні факти в судових реєстрах України часто просто припадають пилом.
Історія показує: щоб заробляти мільйони, необов’язково вчитися. Достатньо мати нахабство, кольоровий принтер та зв’язки в потрібних кабінетах. Пасажири літаків і клієнти адвокатів залишаються в однаковій небезпеці, допоки посади визначаються не знаннями, а вмінням вчасно імітувати професійну діяльність.
