Свобода під прицілом реформ: Чому новий Цивільний кодекс підняв хвилю протестів

Маріїнський парк у Києві завжди був свідком історичних зрушень, але весняний день приніс туди особливу атмосферу тривоги та рішучості. Сотні людей вийшли на вулиці, тримаючи в руках плакати з гаслами: «Київ проти 15150», «Ганьба» та «Руки геть від прав людини». Схожі мирні акції солідарності прокотилися й іншими великими містами нашої держави. Причиною цього народного гніву став масштабний документ на 800 сторінок, який Верховна Рада поспішно ухвалила у першому читанні. Це — новий Цивільний кодекс України, норми якого, за словами правозахисників, зазіхають на базові свободи кожного громадянина.

Що приховує законопроєкт 15150: Загрози для особистого життя

Коли влада анонсувала глобальне оновлення законодавства, суспільство очікувало на європейські стандарти. Натомість українці отримали скандальний кодекс, який намагається жорстко врегулювати найінтимніші сфери людського буття. Найбільше дискусій викликало впровадження так званого принципу «доброзвичайності», під ширмою якого ховаються шокуючі зміни.

Серед нововведень, які збурили суспільство, — суттєве ускладнення процесу розлучення та радикальне переосмислення інституту сім’ї. Окремі норми передбачають можливість зниження віку для укладання шлюбу до 14 років, що експерти вже охрестили кроком назад у захисті прав дитини. Проте справжнім шоком для юридичної спільноти стала норма, за якою розлучених жінок за рішенням суду можуть примусово змусити «повернути дівоче прізвище» та замінити всі особисті документи. Такі кроки активісти прямо називають дискримінацією за гендерною ознакою. Крім того, під загрозою опинилися права військовослужбовців та представників ЛГБТ+ спільноти, чиї інтереси автори проєкту фактично проігнорували.

Рейдерство, земля та цензура: Хто отримає вигоду від реформи?

Якщо детально проаналізувати законопроєкт 15150, стає зрозуміло, що небезпека загрожує не лише сімейним цінностям. Учасники мітингів відкрито заявляють про економічне підґрунтя цих законодавчих ініціатив. Нові правила створюють легальні шпарини для махінацій із землею та нерухомістю, що може спровокувати новий сплеск корпоративного рейдерства та дерибану залишків державних ресурсів.

Але найстрашніше криється у блоці, що регулює доступ до інформації. Правозахисники б’ють на сполох: реформа цивільного законодавства у такому вигляді фактично знищить інститут незалежних розслідувань. Документ містить інструменти, які дозволять топ-корупціонерам через суди засекречувати дані про свої статки, майно та сумнівні схеми. Це заблокує роботу журналістів-розслідувачів та нівелює роки антикорупційних здобутків, які є обов’язковою умовою для інтеграції України до Європейського Союзу.

Чи почує влада голос вулиці та правозахисників?

Будь-яка радикальна реформа цивільного законодавства в демократичній країні має проходити через сито широкого суспільного діалогу. Сьогодні ж ми бачимо спробу кулуарного ухвалення рішень. Організатори протестів та провідні українські правозахисні організації висунули народним депутатам чіткий ультиматум: або повністю відкликати цей скандальний документ, або кардинально переписати його до другого читання, врахувавши сотні критичних правок.

Українське суспільство, загартоване роками боротьби за власну свободу, продемонструвало дивовижну згуртованість. Акція протесту в Києві та інших регіонах стала потужним сигналом для уряду. Люди чітко дали зрозуміти, що не дозволять використовувати євроінтеграційні гасла як ширму для обмеження громадянських свобод та побудови поліцейської системи контролю. Подальша доля законопроєкту покаже, чи готова чинна влада слухати свій народ, чи країну чекає новий етап внутрішньополітичного протистояння за фундаментальні права людини в Україні.