Феномен «Вероніки Феншуй»: Як містика та приватні чати впливали на долю України?
Українська політика неодноразово дивувала світ своєю непередбачуваністю, проте останні дані, оприлюднені в суді та розслідуванні журналістів програми «Схеми», вивели дискусію про державне управління на новий, майже містичний рівень. У центрі скандалу опинилася Вероніка Анікієвич, чиє ім’я фігурує в контактах колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака як «Вероніка Феншуй Офіс».
Українська політика неодноразово дивувала світ своєю непередбачуваністю, проте останні дані, оприлюднені в суді та розслідуванні журналістів програми «Схеми», вивели дискусію про державне управління на новий, майже містичний рівень. У центрі скандалу опинилася Вероніка Анікієвич, чиє ім’я фігурує в контактах колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака як «Вероніка Феншуй Офіс».
Як сталося, що питання призначень прем’єр-міністра та міністрів могли залежати від порад людини, що спеціалізується на датах народження та енергетичних картах? Спробуємо розібратися в цій заплутаній історії.
Хто така Вероніка Анікієвич: Від диплома до «спеціального зв’язку»
Згідно з архівними даними сайтів з пошуку роботи, які дослідили журналісти, Вероніка Анікієвич має цілком приземлену освіту. Вона закінчила Херсонський державний технічний університет, де вивчала фінансовий аналіз, контроль та менеджмент. Проте її кар’єрний шлях, схоже, пішов далеко за межі фінансових звітів.
12 травня прокурорка Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Валентина Гребенюк приголомшила суспільство заявою: колишній очільник ОП, ймовірно, координував призначення на вищі державні посади з особою, підписаною як «Вероніка Феншуй Офіс». За даними слідства, для цього спілкування використовувався окремий телефон, призначений виключно для контакту з Єрмаком.
«Вероніка Феншуй Офіс» та кадрова магія: Що кажуть докази?
На судовому засіданні 13 травня були представлені фрагменти переписки, які свідчать про специфічний метод відбору кандидатів. Серед осіб, чиї кандидатури обговорювалися через призму «порад» Анікієвич, були:
Чинний Прем’єр-міністр України;
Міністр охорони здоров’я;
Заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров.
Прокурори стверджують, що Єрмак надсилав дані про дні народження потенційних посадовців, ймовірно, очікуючи на астрологічний або нумерологічний «вердикт». Такий підхід до державного будівництва викликає не лише іронію, а й серйозне занепокоєння щодо професійності та прозорості кадрової політики в країні.
Соцмережі та риторика: Між «шакалами пера» та «Зелею з німбом»
Аналіз активності Анікієвич у мережі Facebook (де вона зареєстрована під прізвищем Даниленко) та в закритих телеграм-чатах відкриває іншу сторону її особистості — агресивно лояльну до чинної на той час влади та вкрай ворожу до антикорупційних органів.
Коли Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП почали розслідування щодо Єрмака, Анікієвич не стримувала емоцій. Вона називала правоохоронців та журналістів (зокрема Томаша Фіалу) «покидьками» та «шакалами пера», а саму справу — «спецоперацією трампо-путіна по капітуляції України».
«Ви просто не в курсі, що творять НАБУ та САП, на їхньому тлі “Зеля” з німбом та крилами за спиною», — писала вона в одному з чатів.
Цікаво, що після відставки Єрмака наприкінці 2025 року її риторика змістилася в бік тривожного фаталізму. У листопаді 2025 року вона риторично запитувала в «Дед-Г.Р.І.М.-чаті»: «Питання не в тому, куди пішов Єрмак, питання в тому, куди ми йдемо всією країною».
Критичний погляд: Державне управління чи езотеричний хаос?
Ситуація з Веронікою Анікієвич є лакмусовим папірцем для українських інституцій. Якщо версія обвинувачення підтвердиться, це означатиме, що найважливіші рішення в країні, яка перебуває у стані війни, приймалися на основі ірраціональних чинників.
Замість KPI, досвіду та професійної репутації — дата народження та «феншуй». Це не лише дискредитує державну службу, а й створює величезні ризики для національної безпеки.
Сама ж пані Анікієвич уникає публічності. Коли журналісти «Схем» намагалися отримати її коментар, вона просто поклала слухавку. Така закритість лише підігріває суспільний інтерес та недовіру.
Висновок: Справа «Вероніки Феншуй» — це не просто курйоз. Це історія про кулуарність, відсутність підзвітності та вплив випадкових осіб на стратегічні процеси. Суспільство чекає на відповіді: хто насправді керував кадрами в Офісі Президента і яку ціну країна заплатила за ці «космічні» поради?
