Лариса Криворучко: «Справа Фаріон тримається на припущеннях»

1 травня 2026 р.  у Шевченківському суді міста Львова продовжиться розгляд справи про умисне вбивство відомої мовознавиці, професорки Ірини Фаріон.

Нагадаю, обвинувачений у вбивстві В’ячеслав Зінченко відмовився від своїх адвокатів — Ігоря Сулими та Володимира Вороняка. Відтепер захищатиме обвинуваченого у суді київський адвокат Лариса Криворучко. Вона — доктор юридичних наук, професор кафедри.

В ексклюзивному інтерв’ю для «ВЗ» Лариса Криворучко розповіла про деякі деталі резонансної справи.

— Пані Ларисо, чому ви взялися за цю справу?

— Виконую свій професійний обов’язок, не «обираю» людей за суспільним резонансом справи. Кожна людина має право на захист — незалежно від обвинувачення, що гарантується Конституцією і законами України. У складних і резонансних справах цей принцип особливо важливий, бо саме там найвищий ризик упередженості.

У справі щодо вбивства Ірини Фаріон необхідно підходити з урахуванням усієї складності її політичної та особистої біографії: у різні періоди вона була членом Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС), а згодом позиціонувала себе як активний патріот України. Оцінка її постаті не може бути одновимірною та потребує зваженого й об’єктивного підходу.

— На яких справах ви загалом спеціалізуєтеся?

— Cпеціалізуюся на кримінальному праві, зокрема, на складних справах у тяжкому і особливо тяжкому криміналі, де є питання складних доказів, процесуальних порушень та прав людини. Моя практика — це захист там, де потрібно не просто формально бути адвокатом, а реально працювати з доказами і процедурою.

— Сторона обвинувачення неодноразово заявляла у суді, що захист затягує справу. Як ви вважаєте: чи було затягування?

— Ця теза є типовим аргументом сторони обвинувачення. Реалізація права на захист — це не затягування, кожне клопотання, кожне дослідження доказу — це процесуальне право, а не маніпуляція. Якщо справа триває довго — питання до якості досудового розслідування, а не до захисту.

— У цій справі є такий факт: камери відеоспостереження зафіксували на вул. Б. Хмельницького у Львові двох осіб, схожих на Зінченка. Одна з цих осіб — у чорній кепці. Що це за особа — досі невідомо…

— Якщо на відео зафіксовано більше ніж одну особу — це суттєва обставина. Якщо одна з них не встановлена — це означає, що слідство не завершило повноцінно встановлення всіх обставин. Теоретично це можна і потрібно досліджувати навіть на стадії суду. Слідство зобов’язане перевіряти кожну версію, кожну суперечність і кожну сумнівну обставину.

У цій справі слідство було поверхове, не перевірені алібі обвинуваченого, не встановлено реальне коло осіб, які здійснювали організацію умисного вбивства, які в окремих доказах є очевидними.

— Під час слідчих дій у день вбивства на відео деякий час відсутні поняті. Хоча підпис понятих на протоколі є. Чи є тут порушення закону?

— Відсутність понятих є істотним процесуальним порушенням, яке прямо впливає на допустимість доказів. Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, поняті залучаються не формально, а для фіксації фактичного перебігу слідчої дії, підтвердження її законності, об’єктивності та відсутності порушень. Їхня присутність має бути безперервною протягом усієї слідчої дії, а не номінальною.

Якщо поняті фактично були відсутні під час слідчої дії або її ключових етапів, але при цьому підписали протокол, це свідчить про те, що вони не могли засвідчити реальний зміст і порядок її здійснення. У такому випадку протокол втрачає свою доказову цінність як належний процесуальний документ.

Подібні обставини можуть свідчити про порушення принципів безпосередності, достовірності та фіксації доказів, що є підставою для визнання такого доказу недопустимим.

За усталеною судовою практикою, якщо порушення порядку проведення слідчої дії є істотним і ставить під сумнів її об’єктивність, результати такої дії не можуть бути використані судом як доказ вини. Так, у цій ситуації суд зобов’язаний дати оцінку не лише формальній наявності підписів понятих, а фактичним обставинам їх участі, і вирішити питання щодо допустимості такого доказу в цілому.

— За версією слідства, стріляла особа в капелюсі та окулярах. Це і є обвинувачений Вʼячеслав Зінченко. Це підтвердила, зокрема, портретна експертиза. Але більша частина обличчя закрита… Про що це свідчить?

— Коли значна частина обличчя особи на відеозаписі або фотозображенні є закритою (маскою, капюшоном, тінню тощо), це об’єктивно обмежує можливість повноцінної ідентифікації за індивідуальними анатомічними ознаками. За таких умов будь-які категоричні висновки експерта щодо тотожності особи викликають обґрунтовані сумніви з точки зору наукової достовірності та процесуальної допустимості.

Судова експертиза в подібних випадках може формулювати лише ймовірні висновки, із зазначенням ступеня вірогідності, але не беззаперечні твердження. В іншому разі це виходить за межі об’єктивних можливостей дослідження та впливає на оцінку доказової сили такого висновку. Питання полягає не у формальній наявності експертного висновку, а у його переконливості, повноті та відповідності принципу доведеності поза розумним сумнівом. В кримінальному провадженню висновки експертизи є сумнівними.

— Слідчі так і не знайшли знаряддя вбивства, але у справі фігурує гільза, яку знайшли на місці вбивства…

— Щодо гільзи, то вона сама по собі не встановлює особу стрільця. Виявлення гільзи є лише технічним доказом факту пострілу та може свідчити про використання певної зброї, але не ідентифікує конкретну особу без належного процесуального та доказового зв’язку з іншими доказами (результатами балістичної експертизи, даними про належність зброї, слідами ДНК, відбитками тощо). Без такої сукупності доказів гільза не може вважатися доказом причетності конкретної особи, а лише одним із допоміжних елементів доказування.

Відсутність знаряддя злочину є істотною обставиною для оцінки доказової бази у кримінальному провадженні. Сам по собі цей факт не означає автоматичної відсутності вини особи, однак суттєво впливає на повноту та переконливість доказування. Знаряддя злочину у більшості випадків є ключовим матеріальним доказом, який дозволяє встановити механізм події, причинно-наслідковий зв’язок між діями особи та наслідками, а також здійснити відповідні експертні дослідження (трасологічні, балістичні, біологічні тощо).

За відсутності знаряддя злочину сторона обвинувачення позбавляється можливості підтвердити низку істотних обставин об’єктивної сторони правопорушення, що неминуче послаблює доказову систему. У такій ситуації зростає значення інших доказів, їх якість застосування, які повинні бути достатніми, взаємоузгодженими та такими, що у своїй сукупності доводять вину особи поза розумним сумнівом.

Кримінальний процес не допускає побудови обвинувачення на припущеннях або ймовірностях.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості та вимоги доведеності вини поза розумним сумнівом, саме сукупність належних, допустимих і достовірних доказів має формувати переконання суду. Якщо ж відсутність знаряддя злочину не компенсується іншими переконливими доказами, це створює об’єктивні сумніви, які відповідно до принципу in dubio pro reo повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

— Чи даватиме обвинувачений у суді показання?

— Це виключне право обвинуваченого. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість. Якщо буде ухвалене рішення давати показання — це буде зроблено у визначений процесуальний момент сторони захисту.

— Зінченко неодноразово говорив про тиск на нього в ізоляторі тимчасового тримання, що у Пустомитах, радикально-налаштованих осіб. Це було одразу після затримання. Слідство цих осіб не встановило. Чи можливо відновити слідство і з’ясувати ті факти, які не були до цього часу встановлені?

— Будь-які заяви про тиск мають бути предметом окремого розслідування. Якщо такі факти не були встановлені — це не означає, що їх не було. Їх можна і потрібно перевіряти навіть на будь-якому етапі.

Окремої оцінки потребує факт оголошення обвинуваченим голодування на знак протесту. Голодування є крайньою формою публічного висловлення позиції та свідчить про глибоке переконання особи у порушенні її прав. Сам по собі такий крок не може автоматично підтверджувати наявність тиску, однак він є серйозним сигналом, який зобов’язує державні органи перевірити можливі обставини примусу, психологічного чи процесуального тиску. Ігнорування таких заяв підриває принцип ефективного захисту прав людини та довіру до правосуддя.

Тривале ігнорування судом факту оголошення голодування є недопустимим. На мою думку, суд це ігнорував, що є недопустимим в правовій державі. Така форма протесту свідчить про можливі порушення прав особи та потребує негайної реакції суду, перевірки обставин і забезпечення гарантій справедливого розгляду. Бездіяльність у цій частині ставить під сумнів дотримання принципу захисту прав людини та належного судового контролю.

— Чи є на вас тиск?

— У резонансних справах тиск — не виняток, а реальність. Але адвокат працює в межах закону і захищений законом.

Водночас мушу прямо заявити: з першого дня вступу у справу я та члени моєї родини отримують погрози. Йдеться не про емоційні реакції в інформаційному полі, а про конкретні дії, які мають ознаки протиправного впливу та перешкоджання законній професійній діяльності захисника.

Такі дії є неприпустимими і прямо суперечать гарантіям адвокатської діяльності. Вони не вплинуть на позицію захисту, але будуть належним чином задокументовані та передані правоохоронним органам для надання правової оцінки. Будь-який тиск — незалежно від форми -буде фіксуватися і матиме юридичні наслідки.

— Чи могла одна людина організувати та вчинити таке вбивство?

— Це питання не припущень, а доказів. У кримінальному процесі не працює логіка «могла/не могла»: працює лише доведеність поза розумним сумнівом. Водночас, виходячи з характеру злочину, його підготовки, координації та реалізації, виглядає малоймовірним, що одна непідготовлена особа могла самостійно здійснити фактично сплановану операцію такого рівня, це нереально. Такі дії, як правило, потребують підготовки, ресурсів, логістики та, ймовірно, участі інших осіб.

Саме тому виникає обґрунтоване питання: чи було досудове розслідування проведене повно і всебічно. Наявні обставини можуть свідчити про те, що слідство зосередилося на одній версії, не дослідивши належним чином інші можливі сценарії, що ставить під сумнів його глибину та об’єктивність. Сторона захисту ставить під сумнів повний підхід органами поліції і прокуратури під час проведення досудового розслідування, слідство проведено поверхнево і не повно. І це вже питання не риторики, а якості розслідування, яке має бути перевірене у суді.

— Як ви вважаєте, наскільки наша правоохоронна система є професійною? Зокрема, у складних справах, де використане маскування?

— Система здатна працювати професійно, але проблема — у якості конкретних розслідувань. У складних справах ключове — це не швидкість, а точність, повнота і дотримання процедури. Будь-яке спрощення або ігнорування стандартів потім руйнує справу в суді.

Сторона захисту категорично проти будь-яких вбивств в Україні та послідовно відстоює принцип невідворотності відповідальності за такі злочини. Водночас у кримінальному провадженні щодо вбивства Ірини Фаріон, на жаль, простежується неспроможний і поверхневий підхід до організації та проведення досудового розслідування. Така ситуація свідчить про недостатній контроль правоохоронних органів за криміногенною обстановкою в державі, що є недопустимим і підриває довіру суспільства до системи правопорядку.

У цивілізованих європейських країнах у випадках системних вбивств керівники Міністерств внутрішніх справ подають у відставку у зв’язку з неспроможністю забезпечити належний рівень безпеки та контролю над криміногенною ситуацією в країні, тоді як в Україні, на жаль, подібна політична відповідальність фактично відсутня. Вважаю, Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повинен подати у відставку.

В Україні повинна діяти Конституція, закони України і міжнародні зобов’язання в контексті верховенства права і закону.

Сюзанна Бобкова, 

Високий Замок