Шлях України до ЄС: “План Качки-Кос” як лакмусовий папірець реальних змін та європейського майбутнього
Сьогоднішній геополітичний ландшафт вимагає від України не лише стійкості на полі бою, а й безпрецедентної швидкості у внутрішніх трансформаціях. Розблокування масштабного кредиту на суму 90 мільярдів євро та посилення санкційного тиску на агресора з боку Брюсселя стали можливими завдяки дипломатичним зусиллям, проте ці успіхи мають свою ціну — чіткі зобов’язання. Шлях України до ЄС — це вже не абстрактна мета, а детальна дорожня карта, де кожен крок має бути підкріплений конкретним законодавчим актом.
Аксіома партнерства: Чому умови ЄС не підлягають обговоренню
У відносинах з Європейським Союзом діє проста, але непохитна логіка: нормальні партнерські стосунки будуються на взаємності. Спроби диктувати умови Брюсселю, особливо в питаннях, що стосуються внутрішніх стандартів спільноти, приречені на поразку. Це аксіома, яку українській владі варто прийняти якнайшвидше.
Можна скільки завгодно апелювати до історичної справедливості чи вимагати прискорених процедур, але вступ до ЄС — це інтеграція у “спільний дім”, де правила встановлюють господарі. Доки Київ не виконає стандартний набір вимог щодо демократичних стандартів та прозорості, повноправне членство залишатиметься за горизонтом.
Аналіз позиції влади: Інтерв’ю Володимира Зеленського та запит на “дату”
Нещодавнє інтерв’ю нідерландському телебаченню, яке дав Володимир Зеленський, підсвітило ключові розбіжності в сприйнятті процесу євроінтеграції. Президент наголосив, що Україна розраховує лише на повноправне членство і просить ЄС про єдине виключення — назвати конкретну дату вступу.
Однак за цією вимогою стоїть складний внутрішній контекст. Глава держави нарікає на складність прийняття непопулярних законів під час війни, зокрема тих, що стосуються податків. Проте, як зазначають експерти, більшість вимог ЄС стосуються саме справедливості та антикорупції, а не фіскального тиску на громадян. Ба більше, президент висловив побоювання, що без чіткого сигналу від Європи рівень підтримки євроінтеграції в Україні може впасти до 50% вже за кілька років, що призведе до “грузинського сценарію” втрати європейського вектора.
Що таке “План Качки-Кос” та чому він важливий для довіри Брюсселя?
Коли влада заявляє, що їй потрібен “список із 5-10 конкретних кроків”, це викликає подив у професійному середовищі. Такий перелік уже існує і відомий як План Качки-Кос (неформальна назва за прізвищами віцепрем’єра Тараса Качки та єврокомісарки Марти Кос). Цей документ був погоджений у грудні 2025 року як інструмент “фронтлоадингу” — випереджального виконання реформ для відновлення довіри після законодавчих криз минулого літа.
10 пунктів Плану Качки-Кос: Детальний огляд реформ
Для того, щоб кластери переговорів з ЄС були відкриті, Україна має продемонструвати прогрес за наступними напрямками:
1. Комплексна реформа Кримінального процесуального кодексу (КПК). Необхідно усунути процесуальні лазівки, які дозволяють роками затягувати розгляд корупційних справ. Це база для швидкого та якісного правосуддя.
2. Незалежність судових експертиз для НАБУ. Забезпечення НАБУ власними інструментами для проведення експертиз є критичним, щоб уникнути блокування розслідувань через підконтрольні владі структури.
3. Реформа процедури призначення та звільнення Генпрокурора. Вимога залучити Венеційську комісію для створення прозорого механізму, що унеможливить політичний вплив на Офіс ГП.
4. Прозорий відбір керівних кадрів у прокуратурі. Впровадження меритократичного підходу до призначення прокурорів усіх рівнів на основі відкритих конкурсів.
5. Інституційний аудит ДБР. Незалежна оцінка структури Державного бюро розслідувань для виявлення корупційних ризиків та підвищення ефективності органу.
6. Доброчесність Конституційного Суду та ВРП. Завершення процесу призначення суддів КСУ та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли перевірку міжнародними експертами.
7. Посилення ролі міжнародників у ВККС. Розширення повноважень міжнародних експертів у конкурсній комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів для фільтрації недоброчесних кандидатів.
8. Декларації доброчесності суддів. Ухвалення закону, який зобов’язує суддів підтверджувати легальність своїх статків та зв’язків, а також покращення механізмів виконання судових рішень.
9. Посилення інституційної спроможності САП. Повне розділення повноважень та надання САП статусу юридичної особи з широкими автономними правами.
10. Антикорупційний контроль у виконавчій владі. Створення дієвої системи моніторингу та запобігання корупції в міністерствах та відомствах.
Критика громадськості: 9% виконання та ризики імітації
Попри чіткість цих пунктів, станом на весну 2026 року прогрес залишається катастрофічно низьким. Як зазначає Дарія Каленюк (ЦПК), рівень виконання плану оцінюється лише у 9%. Влада часто використовує війну як виправдання для затягування реформ, проте питання справедливості, антикорупції та верховенства права в Україні не потребують додаткового фінансування чи підвищення податків. Вони потребують лише політичної волі.
Ба більше, ігнорування цих вимог створює небезпечний вакуум, який заповнюється ворожою пропагандою. Якщо підтримка ЄС серед українців справді впаде, причиною буде не “втома Брюсселя”, а нездатність Києва забезпечити справедливість всередині країни. Питання роботи анонімних телеграм-каналів та блогерів, які часто куруються силовиками, лише підкреслює необхідність глибокого очищення системи.
Верховенство права як фундамент для 90 мільярдів євро
Західні партнери, надаючи безпрецедентну фінансову допомогу, хочуть бути впевненими, що кожний євроцент буде використаний за призначенням. Боротьба з корупцією є обов’язковою умовою для отримання траншів. Угорщина вже зняла блок з фінансування, а отже, тепер м’яч на полі українського парламенту та уряду.
Відсутність результатів у виконанні “Плану Качки-Кос” позбавляє українське громадянське суспільство аргументів під час лобіювання інтересів України за кордоном. Коли влада виконує нуль пунктів із десяти за чотири місяці, стає дедалі важче переконувати Париж чи Гаагу у щирості нашого європейського вибору.
Резюме: Час обирати між імітацією та інтеграцією
Україна стоїть на порозі історичного рішення. Шлях України до ЄС не може бути прокладений лише через зовнішньополітичні гасла. Реальне повноправне членство можливе лише тоді, коли “План Качки-Кос” стане не просто папером, а реальністю. Відновлення довіри через реформу КПК, очищення судів та посилення антикорупційних органів — це єдиний спосіб гарантувати, що кредит у 90 мільярдів євро стане інвестицією у майбутнє, а не ціною за втрачені можливості.
Влада має зрозуміти: партнери бачать і розуміють все. Імітація реформ більше не працює. Пора переходити від запитань про “дату вступу” до звіту про виконану роботу. Тільки так ми станемо частиною європейського дому на правах рівноправного та шанованого члена.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
