Конфіскація коштів Ощадбанку в Угорщині: ЄС продовжує розглядати справу після звернення НБУ
У березні 2026 року Європа стала свідком безпрецедентного інциденту: угорські силовики захопили українських інкасаторів Ощадбанку разом із валютою та золотом на десятки мільйонів доларів. Сьогодні, 15 квітня, з’явилася нова інформація — Європейська служба зовнішніх дій офіційно відповіла голові Національного банку України. Що саме сказав Брюссель і як це вплине на відносини Києва з Угорщиною та ЄС?
Що сталося з інкасаторами Ощадбанку: хронологія подій
У ніч проти 6 березня угорський антитерористичний центр TEK зупинив на трасі інкасаторський автомобіль “Ощадбанку” з готівкою. Сім українських громадян везли близько 80 мільйонів доларів у валюті та 9 кг банківського золота — абсолютно легальний транзит для задоволення попиту українців на імпортну валюту. Угорщина затримала людей, конфіскувала майно та звинуватила в відмиванні грошей.
Пізніше інкасаторів відпустили без суду, але гроші й золото залишилися в Будапешті. Уряд Віктора Орбана навіть ухвалив спеціальний закон, який дозволив вилучення «загрозливих для національної безпеки» вантажів.
За даними Європейської правди, угорська сторона відкрито пов’язувала інцидент із блокуванням Україною транзиту російської нафти через нафтопровід «Дружба». Один із міністрів Орбана прямо назвав це «відповіддю».
Звернення голови НБУ до Європи: чого вимагав Пишний
9 березня Андрій Пишний офіційно звернувся до європейських інституцій з проханням про підтримку. Голова НБУ наголошував: перевезення було прозорим, а дії Угорщини — політичним тиском. Київ розраховував на швидку реакцію Брюсселя та повернення коштів.
Відповідь ЄС: «Ми продовжуємо оцінювати справу»
15 квітня редактор «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк оприлюднив лист Європейської служби зовнішніх дій (EEAS). У ньому йдеться:
«Обставини інциденту є прикрими, однак європейське законодавство не регулює компетенції національних правоохоронних органів щодо арешту активів».
Водночас у Брюсселі підкреслюють, що конфіскація коштів Ощадбанку в Угорщині «як видається, пов’язана з боротьбою проти відмивання грошей», але додають важливе: будь-які обмеження руху капіталу мають бути обґрунтованими та пропорційними.
Головне — ЄС продовжує оцінювати справу з урахуванням нової інформації від українських органів. Це не жорстка підтримка, але й не ігнорування. Брюссель тримає двері відкритими для подальшого діалогу.
Чому Орбан пішов на такий крок: політичний розрахунок
Аналітики Європейської правди називають інцидент «державним рекетом». Орбан готувався до парламентських виборів у квітні 2026-го і традиційно використовував антиукраїнську риторику. Захоплення інкасаторів мало стати демонстрацією сили: «Поки не відновите нафту — не отримаєте нічого».
Однак план дав збій. Угорщина швидко відпустила людей, але гроші залишила. Такий крок лише посилив ізоляцію Будапешта в Європі та дав Києву потужний аргумент: це не про закон, а про політику.
Наслідки для України: що робити далі?
По-перше, Нацбанк уже переглядає маршрути перевезення валюти — обходячи Угорщину через Словаччину чи інші країни.
По-друге, Міністерство закордонних справ радить громадянам утриматися від непотрібних поїздок до Угорщини.
По-третє, Київ отримав ще один доказ, що Угорщина діє не як союзник ЄС, а як окремий гравець із проросійським ухилом. Це ускладнює єдність Європи щодо України, але водночас зміцнює позицію Києва у переговорах із Брюсселем.
Чи допоможе ЄС повернути кошти?
Поки що відповідь Брюсселя виглядає обережною — типова дипломатія. Однак сам факт продовження оцінки справи — це сигнал: Європа не готова закрити очі на порушення принципів верховенства права. Якщо додаткові докази від України будуть переконливими, тиск на Угорщину може посилитися.
Конфіскація коштів Ощадбанку в Угорщині стала тестом не лише для двосторонніх відносин, а й для всього ЄС. Чи здатна Європа захистити свободу руху капіталу всередині спільного ринку, коли один із членів грає за власними правилами?
Відповідь Брюсселя 15 квітня — це не фінал, а лише наступний розділ. Україна продовжує відстоювати свої інтереси, а Європа — обирати, на чиєму вона боці закону.
Степан Сікора
