Русин Василь Іванович – Маестро хірургії та Наставник поколінь, який навічно залишився в серцях закарпатців

Русин Василь Іванович – видатний український хірург, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки – відійшов у вічність на 77-му році життя. Сьогодні важка звістка сколихнула весь медичний факультет Ужгородського національного університету та всю Закарпатську область. Маестро хірургії, ректор УжНУ у 2004–2005 роках, головний позаштатний хірург області, Почесний громадянин Ужгорода – людина, яка врятувала тисячі життів і виховала цілу плеяду лікарів, залишила цей світ.

Професор Русин Василь Іванович народився 26 вересня 1949 року в Ужгороді Закарпатської області. Повоєнні роки, складна доля краю – усе це формувало характер майбутнього лікаря. Батьки намагалися дати синові найкращу освіту, і з дитинства Василь Іванович бачив приклад наполегливої праці. Саме в шкільні роки, після власного перебування в лікарні та знайомства з патріархом закарпатської хірургії професором Олександром Васильовичем Фединцем, він остаточно обрав шлях медицини.

Ранні роки та становлення лікаря: від Ужгорода до Сибіру

У 1967 році Русин Василь Іванович вступив на медичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив у 1973 році з відзнакою. Уже на студентській лаві проявилися його лідерські якості: відмінне навчання поєднувалося зі спортивними успіхами. Мрія стати хірургом була непохитною. На розподілі єдиною вакансією виявилася посада отоларинголога в районі, але мрія перемогла – молодий лікар поїхав працювати хірургом у далекий Тайшет Іркутської області.

У райцентрі з сучасним обладнанням, але дефіцитом спеціалістів, професор Русин Василь Іванович оперував усе: загальну хірургію, травми, судини, гінекологію, навіть втручання на мозку та очах. Чергування по швидкій, безсонні ночі – усе це стало школою життя. Саме там, за тисячі кілометрів від дому, формувався майбутній Маестро. У 1977 році він вирішив іти далі – у науку. Батько застерігав: «У столицях розумніших – хмара», але Русин Василь Іванович довів: наполегливість перемагає все. Він самостійно вступив до аспірантури Інституту серцево-судинної хірургії імені О. М. Бакулєва в Москві.

Науковий шлях: від кандидатської до докторської дисертації

У Бакулєвському інституті Русин Василь Іванович блискуче захистив кандидатську дисертацію 1980 року з проблем хірургічної патології вен нижніх кінцівок. До 1984 року працював там, рецензував дисертації, редагував статті у всесоюзних журналах, налагоджував міжнародні зв’язки. Саме тоді він запросив до інституту своїх земляків-закарпатців і допоміг багатьом із них стати частиною великої хірургічної родини.

Повернувшись на рідну землю 1984 року, професор Русин Василь Іванович очолив хірургічне відділення Рахівської ЦРЛ. За три роки він створив потужний імпульс для судинної хірургії Закарпаття: оперував гостру ішемію, аневризми, травми. З 1987 року – асистент кафедри госпітальної хірургії Ужгородського державного університету та завідувач хірургічного відділення обласної клінічної лікарні. 1990 року захистив докторську дисертацію з поєднаного атеросклеротичного ураження судин нижніх кінцівок і коронарних артерій. 1992 року ВАК незалежної України присвоїв йому звання професора.

Розквіт кар’єри: головний хірург Закарпаття та ректор УжНУ

З 1998 року Русин Василь Іванович очолив кафедру госпітальної хірургії Ужгородського національного університету. За його керівництва кафедра стала лідером за кількістю публікацій та дисертацій не лише в університеті, а й в Україні. У 2000 році його обрали деканом медичного факультету, а 2004–2005 роках – ректором УжНУ. Саме за його ініціативи відбулися масштабні ремонти, збільшилася кількість місць, модернізувалися навчальні програми.

Як головний позаштатний хірург області (посада, яку він обіймав майже 30 років), професор Русин Василь Іванович запровадив курси підвищення кваліфікації, виїзні бригади в райони, інтернатуру з хірургії. Майже всі сучасні хірурги Закарпаття – його учні. Під його керівництвом захищено 40 кандидатських та 16 докторських дисертацій. Він створив потужну наукову школу хірургії Закарпаття.

Наукові досягнення та винаходи: понад 747 публікацій і 52 патенти

Сфера наукових інтересів Русина Василя Івановича – абдомінальна хірургія, судинна хірургія, хірургія ендокринних органів. Він став засновником методів діагностики та корекції портальної гіпертензії, розробив нові способи екстракорпоральної детоксикації при захворюваннях печінки та технології в судинній хірургії. Автор понад 747 наукових публікацій, 82 монографій, 3 навчальних посібників під грифом МОН та МОЗ України, 52 патентів України на винаходи.

У 2008 році отримав грамоту Державного департаменту інтелектуальної власності, 2009 року – Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл робіт з портальної гіпертензії. Обраний дійсним членом Академії інженерних наук України та закордонним членом Академії наук Угорщини. Google Scholar профіль професора Русина Василя Івановича – це сотні цитувань і визнання міжнародної спільноти.

Лікувальна практика та громадська діяльність

Попри адміністративну та наукову роботу, Русин Василь Іванович щодня оперував і консультував пацієнтів. Понад 25 тисяч операцій, 30 тисяч консультацій – жоден пацієнт не помер на операційному столі. Народний лікар, якого знали всі. Номінант конкурсів «Впливові люди Закарпаття», «Топ-100», «Лідер року». Вища професійна нагорода – Відзнака імені академіка Шалімова.

Громадська діяльність: двічі депутат Закарпатської обласної ради, відродив Асоціацію хірургів Закарпаття, член правління Асоціації хірургів України. Почесний громадянин Ужгорода.

Особисте життя: сім’я, хобі та філософія

Професор Русин Василь Іванович – батько трьох синів (двоє з яких стали хірургами), дідусь шести онуків. Хобі – полювання, мисливські собаки породи дратхаар, колекціонування закарпатського живопису. Сенс життя, за його словами: «Допомагати людям». Філософія: «Якщо ти хочеш, але не можеш – значить, ти просто погано хочеш».

Вічна пам’ять: внесок в історію медицини Закарпаття

Сьогодні Ужгород та все Закарпаття прощаються з Русином Василем Івановичем. Його ім’я назавжди викарбуване в історії медицини краю, медичного факультету УжНУ та серцях тисяч пацієнтів і учнів.

Русин Василь Іванович навчав  не лише професії, а й гідно жити. Важко відпускати Вчителя. Щирі співчуття родині, друзям, колегам та всім, кого торкнулася його доброта. Царство Небесне приймає у свої обійми великого Лікаря.