Віктор Балога: Україна виконала менш як 10% плану реформ на шляху до членства в ЄС
Народний депутат Віктор Балога у своєму свіжому дописі на Facebook поставив гостре питання, яке турбує багатьох українців. За оцінками експертів, наша країна виконала менш як 10% від плану реформ, необхідних для повноцінного членства в Європейському Союзі. Це відбувається на тлі оптимістичних заяв представників влади про готовність до вступу вже наступного року.
Така статистика змушує серйозно замислитися: чи справді Україна рухається до європейської інтеграції, чи лише імітує процес?
Експертна оцінка виконання «плану Качки-Кос»
У грудні 2025 року під час неформальної зустрічі міністрів європейських справ у Львові Україна разом із партнерами узгодила десятипунктовий план реформ (відомий як «план Качки-Кос»). Цей документ став ключовим індикатором готовності Києва до відкриття переговорних кластерів, особливо кластеру «Основи» (Fundamentals).
За даними коаліції аналітичних центрів «Membership Check», до якої входить, зокрема, Центр протидії корупції, станом на початок квітня 2026 року (через чверть року після старту) виконання плану становить усього 9%. Жодна з десяти пріоритетних реформ не отримала суттєвого прогресу. Багато пунктів залишилися на рівні 0–5%. Найгірша ситуація спостерігається саме у сферах, що стосуються верховенства права та боротьби з корупцією.
Експерти прямо зазначають: відсутність політичної волі, непідготовлені законопроєкти та формальний підхід ставлять під загрозу весь процес євроінтеграції.
Чому верховенство права та антикорупція — головні бар’єри
Більшість пунктів «плану Качки-Кос» стосуються саме тих реформ, які українці вважають найважливішими навіть під час війни. Йдеться про реформу прокуратури, посилення незалежності НАБУ, створення ефективних інструментів судового контролю та антикорупційного нагляду.
Звіт Єврокомісії 2025 визнав певний загальний прогрес України (зокрема, завершення скринінгу та готовність відкрити три кластери). Водночас Брюссель неодноразово наголошує: без реального просування в розділах 23 і 24 (Правосуддя та фундаментальні права) подальший рух неможливий.
Саме ці сфери найчастіше згадуються в критичних матеріалах: DW та BBC підкреслюють, що прогрес у боротьбі з корупцією оцінено як «обмежений», а тиск на антикорупційні органи викликає «помітне занепокоєння».
Заяви влади проти реальності
Представники влади регулярно говорять про «повну технічну готовність» та «рекордні темпи». Однак експертні оцінки показують інше. Замість системних змін ми бачимо точкові законодавчі ініціативи, які часто не доходять до реального впровадження.
Віктор Балога прямо запитує: «Так ми хочемо в Євросоюз чи ні?» Політик зазначає, що виглядає так, ніби влада робить усе, щоб ми туди ніколи не потрапили, хоча на словах «дуже хочемо».
Наслідки для України та що далі
Без реформ у фундаментальних сферах Україна ризикує не лише затягнути переговори, а й втратити довіру європейських партнерів. Це загрожує не тільки європейською перспективою, але й фінансовою підтримкою, стабільністю та, зрештою, безпекою країни.
Українці давно розуміють: справжнє європейське майбутнє неможливе без рівності перед законом і нетерпимості до корупції. Саме тому питання Віктора Балоги резонує так сильно: ми насправді прагнемо стати частиною європейської родини чи продовжуємо грати в імітацію?
Час показує, що лише щире виконання плану реформ, а не красиві заяви, відкриє Україні двері до ЄС. Громадськість і експерти вже дали свою оцінку — 9%. Тепер слово за владою.
