Димова завіса контрабанди в Україні: система, яка переживає владу, реформи й війну
Ми всі це бачимо — але чомусь роками не ставимо головного питання: чому контрабанда в Україні не зникає? Кілька днів тому автор цього тексту оприлюднив допис, який викликав величезний резонанс — понад півтори тисячі поширень, тисячі реакцій і сотні коментарів. Тема зачепила не формально, а по-справжньому. Бо мова йшла не про одну історію чи одне прізвище, а про правила гри, за якими роками живе країна. Про систему, яка не просто допускає зловживання, а створює для них умови та вміє їх прикривати.
Саме тому сьогодні ми розбираємо першу частину великої серії — контрабанда в Україні. Це фундамент тіньової економіки, де перетинаються гроші, вплив, правоохоронні органи та державні інституції.
Чому контрабанда в Україні стала буденністю і не викликає обурення?
Про контрабанду в Україні знають усі. Про неї говорять на кухнях, у кабінетах, у чергах і в соцмережах. Журналісти пишуть, суспільство обурюється — і… звикає. Слово «контрабанда» перестало шокувати. Воно стало фоновим: «Ну є контрабанда — і що? Вона була, є і буде». Саме в цьому — одна з найбільших перемог системи. Вона переконала нас, що невикорінна.
Нам постійно показують «боротьбу»: обшуки, затримання, гучні заяви, кадри в масках і кайданках. Це створює ілюзію, що держава реагує. Але якщо відійти від картинок і подивитися на реальність, виникає просте питання: чому контрабанда в Україні не зменшується, а лише змінює форми? Чому одні прізвища зникають, а на їх місці з’являються інші? Чому після кожного «гучного викриття» ми знову бачимо ті самі схеми?
Проблема не в тому, що контрабанду важко подолати. Проблема в тому, що те, що нам показують як боротьбу, дуже часто є лише її імітацією — димовою завісою.
Історичний контекст: декриміналізація 2012 року як ключовий поворот
Ключовою точкою, без якої неможливо зрозуміти поточний стан, є 2012 рік. Саме тоді в Україні фактично скасували кримінальну відповідальність за товарну контрабанду. Це рішення не просто змінило норму закону — воно змінило правила гри. Ризики стали мінімальними, а прибутки — величезними.
Після 2012-го контрабанда в Україні перестала бути класичною «підпільною» діяльністю. Вона трансформувалася і стала частиною системи, яка діє через документи, митні декларації, інвойси та узгоджені дії всередині державних інституцій.
Лише через одинадцять років, наприкінці 2023-го, держава спробувала повернути кримінальну відповідальність. З 1 січня 2024 року її відновили для підакцизних товарів, а з 1 липня 2024 року — і для інших. На перший погляд — правильний крок. Але результати говорять самі за себе.
Відновлення кримінальної відповідальності: перші результати 2024–2025 років
За даними CASE Україна з посиланням на Офіс Генерального прокурора, за дев’ять місяців 2024 року зареєстровано лише 47 кримінальних проваджень, до суду передано 7 обвинувальних актів, а вироків у першій інстанції винесено всього три. Ці цифри не потребують коментарів: ми маємо не системну боротьбу, а її імітацію.
Навіть у 2025 році ситуація не змінилася радикально. Митники фіксують тисячі порушень на мільярди гривень (наприклад, у 2025-му — понад 9,5 тис. порушень на 11,1 млрд грн), але реальних вироків за контрабанду товарів — мізер. Судді часто застосовують ст. 69 та 75 КК, замінюючи реальне ув’язнення штрафами чи умовними термінами. Система продовжує працювати.
Кадрова турбулентність на митниці за часів президентства Зеленського
За часів Володимира Зеленського Державна митна служба пережила постійну кадрову турбулентність. 2019 рік — Максим Нефьодов, 2020 — Ігор Муратов (в.о.), листопад 2020 — Павло Рябікін, 2021 — В’ячеслав Демченко (в.о.), потім знову тимчасові виконувачі. Зміна людей не змінювала системи.
Лише у 2025–2026 роках проведено відкритий конкурс на посаду голови Держмитслужби. Фіналістами стали Руслан Даменцов та Орест Мандзій — обидва детективи НАБУ. Міністр фінансів має обрати одного з них. Але навіть цей конкурс — не внутрішня політична воля, а результат зовнішнього тиску і зобов’язань перед МВФ та міжнародними партнерами.
Санкції РНБО проти «топ-10» контрабандистів 2021 року: політичний жест чи реальний удар?
У 2021 році РНБО запровадила санкції проти так званої «топ-десятки контрабандистів». Президент називав це рішучим кроком. Однак уже восени того ж року секретар РНБО Олексій Данілов визнав: санкції не зупинили потоки. Фігуранти відновили діяльність через нові юрособи. У 2025 році після завершення строку санкцій жодного вироку щодо ключових осіб так і не винесли. Політичний ефект був, системного результату — ні.
Справа Вадима Альперіна — класичний приклад «довгого ящика»
Яскрава персоніфікована історія — справа Вадима Альперіна, якого називали «королем контрабанди». У 2019 році НАБУ і САП заявили про схему махінацій при розмитненні товарів зі збитками понад 77 млн грн. Справа гучна, але у 2023 році ВАКС закрив її через «правки Лозового», у 2024-му апеляція поновила розгляд, а у 2025-му суд лише почав розгляд по суті. Роки розслідувань — і досі без фінального результату. Навіть резонансні справи не доводяться до логічного кінця.
Роль силових структур: приклад Андрія Наумова та глибший системний характер
Контрабанда не обмежується митницею. Вона охоплює різні державні органи. Показовий приклад — Андрій Наумов, який після приходу Івана Баканова до СБУ очолив Головне управління внутрішньої безпеки. За даними журналістських розслідувань, він фігурував у матеріалах, пов’язаних із контрабандними потоками та корупційними схемами на митниці. Пізніше затриманий у Сербії та позбавлений звання. Це свідчить: до митних потоків причетні не лише митники, а й представники силового блоку.
Механізми сучасної контрабанди: від «білокомірцевої» до карго-схем
Сучасна контрабанда в Україні — це не лише фізичне переміщення через кордон. Значна частина — «білокомірцева»: підроблені документи, заниження митної вартості, підміна номенклатури (дорогі товари на папері стають дешевими). Окремо працюють «карго»-схеми для масового ввезення з Китаю, Туреччини. Використовуються морські порти, пункти пропуску, вантажний транспорт, авіа. Сигарети ховають у вантажах, техніку чи парфуми оформлюють як іншу продукцію. Це багаторівнева, добре організована система.
Економічні втрати від контрабанди: скільки коштує державі «димова завіса»?
За різними оцінками, щорічні втрати бюджету від контрабанди в Україні та сірого імпорту сягають 105–185 млрд грн. Це мільярди, яких не вистачає на армію, медицину, інфраструктуру. Під час війни контрабанда не тільки не зменшилася — вона адаптувалася, використовуючи нові канали (наприклад, під виглядом гуманітарки). У 2025 році митники фіксують рекордно низький рівень контрабанди тютюну (0,6%), але загальна картина залишається системною.
Висновок: чому система відтворює себе знову і знову?
За останні п’ятнадцять років змінювалися політичні еліти, керівники органів, приймалися гучні рішення і санкції. Але сама система контрабанди не тільки не зникла — вона адаптувалася і продовжує функціонувати. Проблема не в окремих людях, а в моделі, яка відтворює себе і не зацікавлена у власному знищенні.
Це лише перша частина розмови. У другій ми детально розберемо роль правоохоронної системи, хто забезпечує «недоторканність» схем і чому вони роками залишаються живими. Потім — скільки реально втрачає Україна і скільки людей притягнуто до відповідальності.
Тільки чесний, фактичний аналіз без емоцій дасть відповідь на головне питання: чи бореться держава з цією системою, чи лише створює видимість боротьби?
Михайло Рябець
