Науковий прорив Романа Голомба: SERS-технологія змінює діагностику онкології назавжди

У світі, де онкологічні захворювання щороку забирають мільйони життів, рання діагностика стає ключем до порятунку. Саме тут українська наука робить вагомий внесок завдяки роботі доцента Ужгородського національного університету Романа Голомба. Його революційна технологія на базі SERS (гігантського комбінаційного розсіювання світла) дозволяє виявляти мутації ДНК на молекулярному рівні без складної ампліфікації, що робить процес швидшим, точнішим і доступнішим. Цей прорив, опублікований у престижному журналі Biosensors and Bioelectronics, вже запатентовано в провідних країнах світу та відкриває нові горизонти персоналізованої медицини.

Стаття детально аналізує відкриття Романа Голомба, його науковий шлях, технічні переваги методу та перспективи впровадження в українських і світових клініках. Ми розглянемо, чому SERS діагностика онкології від українського вченого може стати стандартом раннього виявлення раку.

Що таке SERS і чому метод Романа Голомба революційний для виявлення мутацій ДНК

SERS-технологія — це потужний спектроскопічний інструмент, який підсилює сигнал Раманівського розсіювання в тисячі разів завдяки наноструктурам (золото, срібло). Роман Голомб у складі міжнародної групи вчених адаптував цей метод для прямого аналізу генетичного коду без етапів ПЛР-ампліфікації.

Традиційні методи виявлення мутацій ДНК, такі як секвенування нового покоління (NGS) чи ПЛР, вимагають значних ресурсів, часу та обладнання. Вони чутливі до забруднень і не завжди точно ідентифікують однонуклеотидні варіанти (SNV) — точкові зміни, які запускають рак (наприклад, мутацію BRAF V600E). Метод Романа Голомба працює безпосередньо з молекулярними властивостями ДНК, виявляючи пошкодження на рівні окремих нуклеотидів.

Переваги технології SERS від Романа Голомба очевидні:

• Надвисока чутливість — фіксує зміни на рівні одиничних молекул.
• Висока точність — ідентифікує SNV без помилок ампліфікації.
• Швидкість і простота — аналіз займає хвилини, не потребує складних лабораторних етапів.

Стаття в Biosensors and Bioelectronics (імпакт-фактор 10.5) з DOI 10.1016/j.bios.2026.118574, де Роман Голомб — перший автор, підтверджує ці результати. Дослідження виконане в межах європейських програм Horizon Europe 2020, зокрема проєкту NEURAM, у співпраці з вченими Великої Британії та Німеччини.

Науковий шлях Романа Голомба: від кандидатської дисертації до світового визнання

Роман Голомб народився 24 січня 1979 року в селі Доробратові на Закарпатті. Закінчив Ужгородський національний університет з відзнакою, а кандидатську дисертацію захистив у 2007 році під керівництвом проф. В.М. Міци. Тема — поліморфні перетворення в халькогенідних склах — стала проривом, який пояснив «вицвітання» давніх папірусів і середньовічних картин.

Сьогодні Роман Голомб — доцент кафедри інформаційних управляючих систем та технологій факультету інформаційних технологій УжНУ, габілітований доктор, автор понад 150 наукових та методичних праць, співавтор трьох монографій. Його наукометричні показники вражають:

• Понад 60 публікацій у журналах Q1.
• Більш як 1000 цитувань у Scopus (понад 1500 у Google Scholar).
• h-індекс 17 (Scopus) / 19 (Google Scholar).

Профіль у Scopus та Google Scholar демонструє стабільне зростання впливу. Ранні роботи з Раман-спектроскопії іонних рідин та халькогенідів заклали фундамент для біомедичних застосувань.

У 2004 році Роман Голомб був присутній на церемонії вручення Нобелівської премії у Швеції в рамках програми обміну аспірантами.

Міжнародне визнання та патенти: як українська наука інтегрується у світовий простір

Розробка Романа Голомба отримала міжнародний патент, що охоплює Європейський Союз, США, Велику Британію та Японію. Це не просто визнання — це можливість комерціалізації біосенсорних систем для клінік.

Співпраця в межах Horizon Europe 2020 з провідними центрами Німеччини та Великої Британії підкреслює високий рівень української науки. Роман Голомб активно стажується за кордоном, зокрема в Угорщині в Вігнерівському центрі фізики, де розвиває напрямки прикладної оптики.

Його цитата точно відображає філософію: «Сучасна наука рухається у бік персоналізації. Наше завдання — розробляти методи, які дозволяють виявляти найменші зміни на молекулярному рівні для практичних рішень у медицині».

Перспективи: квантове моделювання мутацій та «молекулярний інжиніринг»

Роман Голомб не зупиняється на діагностиці. Перспективним напрямком він вважає квантове моделювання мутацій — наприклад, аналіз змін у вірусі COVID-19. Підхід «молекулярний інжиніринг через спектрально-розрахунковий синтез» дозволяє прогнозувати конформаційні зміни та створювати енергетично стабільні структури.

Це відкриває двері для:

• Мобільних тест-систем в українських лікарнях.
• Персоналізованої терапії раку.
• Нових біосенсорів для інших генетичних захворювань.

Порівняно з традиційними методами SERS від Романа Голомба дешевший, швидший і точніший, що особливо важливо для країн з обмеженими ресурсами.

Вплив відкриття Романа Голомба на українську та світову медицину

В Україні, де рак щороку діагностують у десятків тисяч людей, доступна рання діагностика може радикально змінити статистику виживання. Технологія Романа Голомба інтегрується у світовий дослідницький простір і демонструє, що українські вчені — на передовій.

Фундаментальні дослідження халькогенідних матеріалів, якими Роман Голомб займався раніше, тепер застосовуються в біомедицині. Це класичний приклад трансферу технологій від фізики до медицини.

Висновок: чому відкриття Романа Голомба — це майбутнє діагностики онкології

Роман Голомб SERS — це не просто наукова стаття чи патент. Це прорив, який наближає персоналізовану медицину до кожного пацієнта. Завдяки точності, швидкості та простоті метод має потенціал стати золотим стандартом ранньої діагностики раку.

Українська наука завдяки таким вченим, як Роман Голомб, продовжує інтегруватися у глобальний простір. Слідкуйте за новими публікаціями в Biosensors and Bioelectronics та оновленнями на сайті УжНУ. Майбутнє діагностики онкології вже тут — і воно українське.

Академік академії наук вищої школи України, д.ф.-м.н., проф.  Володимир Міца