ЄС таки дотиснули: Україна погодилася відновити «Дружбу». Що переконало Київ?
Нафтопровід «Дружба» — символ енергетичної співпраці Європи десятиліттями. Після російських ударів по інфраструктурі в Бродах (Львівська область) 27 січня 2026 року транзит російської нафти до Угорщини та Словаччини зупинився. Сьогодні Європейський Союз повідомив: Київ прийняв пропозицію Брюсселя щодо відновлення нафтопроводу «Дружба». Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС надасть фінансування та негайну технічну підтримку. Європейські експерти вже готові виїхати на місце.
Цей крок став результатом інтенсивного тиску. Угорщина під керівництвом Віктора Орбана та міністра Петера Сійярто заблокувала кредит ЄС на 90 млрд євро для України. Будапешт прямо пов’язав розблокування допомоги з відновленням транзиту. Сійярто назвав зупинку постачань «політичним шантажем» і погрожував припинити транзит важливих вантажів через свою територію. Аналогічну позицію зайняв прем’єр Словаччини Роберт Фіцо. Без відновлення Дружби Угорщина та Словаччина ризикували залишитися без стабільних поставок нафти, що загрожувало цінам на пальне перед виборами.
Тиск Угорщини та блокування допомоги ЄС
У грудні 2025 року лідери ЄС погодили механізм кредитної підтримки Україні на 90 млрд євро для бюджету та оборони. Однак одностайність членів Союзу дозволила Угорщині застосувати вето. Орбан публічно заявив, що не підтримає кошти, доки Київ не відновить транзит. За словами Сійярто, зупинка постачань — порушення угод з ЄС. Це створило реальну загрозу для української економіки та обороноздатності. Київ опинився перед вибором: або поступитися, або втратити мільярди євро допомоги. Саме цей тиск став головним фактором, який змусив Україну переглянути позицію.
Позиція Зеленського: чому Київ вагався
Президент Володимир Зеленський відкрито говорив про небажання відновлювати транзит. У інтерв’ю він зазначив: «Я б його не відновлював. Це російська нафта… Чим це відрізняється від зняття санкцій з росіян?». За його словами, вимога виглядала як політичний тиск заради інтересів Орбана перед виборами. Київ наголошував: пошкодження спричинили російські ракети, а не українська сторона. Зеленський вимагав офіційного звернення від ЄС, щоб уникнути звинувачень у вигадках. Однак реальність фінансової блокади змусила Київ шукати компроміс. Україна чітко повідомила партнерам про руйнування та готова була надати доступ для перевірки, підкреслюючи довіру як партнера.
Пропозиція Брюсселя: фінансування та негайна допомога
Переломним моментом стала заява Урсули фон дер Ляєн. Після консультацій з державами-членами ЄС Брюссель запропонував не просто відновлення, а конкретну допомогу: кошти на ремонт та негайне залучення європейських експертів. «Українці схвально поставилися до цієї пропозиції та прийняли її», — заявила фон дер Ляєн. Це дозволило Києву зберегти обличчя: відновлення відбувається не під ультиматумом Орбана, а в рамках європейської солідарності. Паралельно ЄС працює над альтернативними маршрутами постачань, щоб зменшити залежність від російської нафти в майбутньому.
Наслідки відновлення для енергетичної безпеки Європи
Відновлення нафтопроводу «Дружба» має ключове значення для енергетичної безпеки Центральної та Східної Європи. Угорщина та Словаччина отримують значну частину нафти саме цим маршрутом. Відновлення транзиту стабілізує ціни на пальне, зменшить ризик дефіциту та посилить єдність ЄС. Для України плюси також очевидні: розблокування 90 млрд євро кредиту, фінансування ремонту та зміцнення відносин з Брюсселем. Водночас Київ продовжує курс на диверсифікацію — зменшення залежності від російських енергоносіїв.
Експерти зазначають: рішення не означає повного зняття санкцій проти РФ, адже обсяги транзиту обмежені. Це тимчасовий компроміс для енергетичної стабільності Європи під час війни. Україна довела здатність до конструктивного діалогу, а ЄС — готовність підтримувати Київ не тільки словами, а й фінансами.
Таким чином, відновлення нафтопроводу «Дружба» стало прикладом, як тиск і пропозиція допомоги можуть змінити позицію навіть у складних питаннях. Київ зробив вибір на користь європейської солідарності, забезпечивши енергобезпеку континенту та власне майбутнє. Європа продовжує працювати над альтернативами, щоб у майбутньому повністю позбутися російської енергетичної залежності.
Степан Сікора
