Як перевозиться готівка в країнах ЄС та Україні: Законодавство ЄС та України

Перевезення готівки між Україною та країнами ЄС залишається одним з найбільш регульованих та ризикованих фінансових процесів. У 2026 році, на тлі триваючої війни та геополітичної напруги, ці бар’єри не лише ускладнюють логістику для банків, але й створюють інструменти для політичного тиску, як демонструє свіжий інцидент з інкасаційними машинами Ощадбанку в Угорщині. Несумісність норм ЄС та України гальмує економічну інтеграцію, підвищує витрати на 20–40% (за оцінками банківських експертів) та робить Україну залежною від посередників.

Стаття критично оцінює ключові регуляції, їх ефективність проти ризиків AML та наслідки для транскордонних потоків.

Законодавство ЄС: Захист безпеки чи бар’єр для конкуренції?

Європейський Союз регулює професійне перевезення євро готівкою автомобільним транспортом через Regulation (EU) No 1214/2011, який встановлює правила cross-border CIT (cash-in-transit) між країнами єврозони. Ліцензія видається виключно в країні походження компанії на 5 років, з жорсткими вимогами: поїздки обмежені одним днем, переважно денним часом (6:00–22:00), обов’язковий моніторинг та повернення до бази. Ця ліцензія недоступна для компаній з третіх країн, включно з Україною, що блокує українські банки від самостійної інкасації в ЄС.

Митний контроль посилює бар’єри: при перетині зовнішнього кордону ЄС (наприклад, з України) суми понад 10 000 євро (або еквівалент) обов’язково декларуються за допомогою EU cash declaration form. Для значних обсягів потрібні документи про походження, призначення та AML-перевірка. Всередині Шенгену декларація не потрібна для резидентів, але для зовнішніх перевізників діють суворіші вимоги. Недекларування карається штрафами до 50% суми або конфіскацією.

Перевезення зброї для охорони — системна перешкода. Директиви ЄС вимагають окремих дозволів на кожну країну, які практично не видають комерційним фірмам з третіх держав. Ці норми ефективно захищають від ризиків, але створюють штучну монополію для європейських гігантів (Brink’s, Loomis, Prosegur), обмежуючи конкуренцію та підвищуючи вартість послуг для нерезидентів.

Законодавство України: Гнучкість у воєнний час проти несумісності з ЄС

Національний банк України регулює перевезення через низку постанов, зокрема Постанова №18 від 24.02.2022 (зі змінами), яка під час воєнного стану лібералізувала правила: фізичні особи можуть вивозити готівку понад 10 000 євро з декларацією, але без жорстких підтверджень походження для певних випадків. Банки отримують ліцензії на інкасацію, а компанії як First Cash-in-Transit працюють за Інструкцією з організації інкасації.

Українські норми адаптовані до кризи (спрощення ввезення готівки для підтримки економіки), але не гармонізовані з ЄС. Українські CIT-ліцензії не визнаються в Європі, а cross-border ліцензія недоступна. Це змушує банки використовувати SWIFT, авіаперевезення з дозволами НБУ чи європейських партнерів, що підвищує ризики та витрати.

Порівняльний аналіз показує асиметрію: ЄС фокусується на безпеці та AML, Україна — на гнучкості. Несумісність блокує пряму інтеграцію, роблячи Україну вразливою до посередницьких марж.

Геополітичні ризики: Інцидент в Угорщині як системний сигнал

5 березня 2026 року угорська влада затримала дві інкасаційні машини Ощадбанку, які перевозили ~40 млн USD, 35 млн EUR та 9 кг золота з Австрії (Raiffeisen Bank) до України. Банк називає це викраденням, МЗС України — державним тероризмом. Угорщина опублікувала відео затримання та фото готівки, звинувачуючи в можливому відмиванні.

Інцидент не випадковий: Угорщина систематично блокує допомогу ЄС Україні, використовуючи законодавчі прогалини (митний контроль, AML-підозри) як інструмент тиску. Без взаємного визнання ліцензій та спеціальних угод такі операції стають заручниками політики, ризикуючи конфіскацією активів та ескалацією. Це підриває довіру та змушує банки до дорожчих альтернатив.

Рекомендації: Шляхи подолання бар’єрів

Для ефективної інтеграції потрібні:

1. Двосторонні угоди про взаємне визнання CIT-ліцензій;

2. Спільні AML-протоколи та спрощені декларації для банківських перевезень;

3. Дипломатичні механізми розв’язання спорів (як з Угорщиною);

4. Перехід на електронні платежі та авіатранспортування під спільним контролем.

Без реформ Україна втрачає мільярди в обігу коштів, а ЄС — потенціал партнерства.

У висновку, законодавство ЄС (Regulation 1214/2011) та України ефективне локально, але створює критичні бар’єри транскордонно. Інцидент 2026 року підкреслює: без гармонізації перевезення готівки ЄС Україна залишатиметься вразливим ланцюгом, де безпека перетинається з геополітикою.

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”