Режим аятол пішов ва-банк: ескалація в Перській затоці та глобальні наслідки
У сучасній геополітиці режим аятол пішов ва-банк, запустивши серію атак на країни Перської затоки, що призвело до масованої відповіді США та Ізраїлю. Ця стратегія, спрямована на підвищення нафтових цін та тиск на фінансові інтереси сім’ї Дональда Трампа, стала кульмінацією десятиліть напруженості. За даними аналітиків, Іран намагається вплинути на американську політику через інвестиції Джареда Кушнера, який керує $4,8 млрд, включаючи $3,5 млрд від Саудівської Аравії, ОАЕ та Катару. Однак ця гра ва-банк може обернутися крахом режиму, послаблюючи впливи Росії та Китаю на світову безпеку.
Причини ескалації та дипломатичний фон
Іран атаки Перська затока почалися з метою дестабілізації регіону та підвищення цін на нафту, що критично для економіки США, залежної від автомобільної логістики. Як зазначає експерт Антон Пеньковський, режим аятол імітував “путінську тактику” затягування переговорів у Женеві, де посланці Трампа — Стів Віткофф та Джаред Кушнер — намагалися досягти угоди про ядерну програму. Провал дипломатії, включаючи вихід Трампа з СВПД 2018 року, призвів до відновлення Іраном збагачення урану до зброєвого рівня. Атаки на Саудівську Аравію, ОАЕ, Катар та бази США в регіоні були спрямовані на блокаду Ормузької протоки, через яку проходить чверть світової нафти. Китай, залежний від дешевої енергії, тисне на Тегеран, аби уникнути повної блокади, тоді як ОПЕК планує збільшити видобуток для стабілізації цін.
Військові дії та операція “Епічна лють”
28 лютого 2026 року стартувала операція Епічна лють, названа в Ізраїлі “Кричущий лев”. США та Ізраїль завдали ударів по Тегерану, Ісфахану, Бушеру та резиденції аятоли Алі Хаменеї, ліквідувавши ключових фігур: командувача КСІР Мохаммада Пакпура, міністра оборони Азіз Насірзаде та інших. Суперечливі дані про смерть Хаменеї — Reuters підтверджує, але іранські ЗМІ заперечують. Іран відповів ракетними ударами по Ізраїлю, базам США в Катарі, Кувейті та ОАЕ, а також атаками на цивільні об’єкти в Дубаї. ППО союзників перехопило більшість ракет, але блокада протоки вже спричинила стрибок цін на нафту понад $100 за барель. Трамп у відеозверненні обіцяв “годину свободи” для іранців, закликаючи силовиків скласти зброю.
Геополітичні наслідки та ризики
Зміна режиму Іран — головна мета Трампа, але експерти, як Джон Альтерман, скептичні: “Змінити уряд з повітря важко”. Падіння аятол стане ударом для Росії та Китаю, які втрачають союзника в регіоні. Путін засудив агресію, але без дій, оскільки договір з Іраном не передбачає оборони. Для Китаю це загроза енергетичній безпеці. Україна виграє: Зеленський підтримав операцію, бо Іран постачає “шахеди” Росії. Однак затяжна війна в затоці невигідна Києву, відволікаючи ресурси Заходу. Ризики — хаос в Ірані, ядерне розповсюдження (Саудівська Аравія, Туреччина) та глобальна рецесія через нафту.
Вплив на Україну та прогнози
Для України геополітика Близький Схід означає потенційне послаблення Росії, але й ризики ескалації. Падіння режиму аятол може зруйнувати постачання зброї Москві, але блокада протоки підвищить ціни на енергоносії в Європі. Прогнози: операція триватиме тижні, з можливим повстанням в Ірані. Народ Ірану заслуговує свободи, але ва-банк аятол може стати їхнім крахом.
