Віктор Балога: членство в Євросоюзі не приносить глядацьких симпатій – це тяжкий шлях болючих реформ

Віктор Балога у своєму свіжому дописі на Facebook прямо відреагував на заяву президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. 24 лютого 2026 року в Києві вона відмовилася назвати конкретну дату вступу України до ЄС, попри визнання «видатного прогресу» у реформах під час війни. Політик із Закарпаття назвав таку позицію «логічною та очікуваною».

Заява фон дер Ляєн: чому дати немає

Президентка Єврокомісії підкреслила: дата, яку встановила сама Україна (2027 рік), — це орієнтир Києва, а не зобов’язання Брюсселя. «З нашого боку дати самі по собі неможливі», — цитує її Українська правда. Водночас фон дер Ляєн високо оцінила швидкість реформ: модернізація судової системи, антикорупційні зміни, захист прав людини та ринкові трансформації відбуваються попри повномасштабну війну.

За даними «Європейської правди», у грудні 2025 року в «львівському форматі» (обхід угорського вето) стартували переговори вже по трьох кластерах: «Основи», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини». Київ отримав детальний перелік вимог — понад 68 ключових реформ тільки на 2024–2026 роки.

Позиція Віктора Балоги: реформи без озирання на рейтинги

Віктор Балога пише: «Членство в Євросоюзі не приносить глядацьких симпатій – це тяжкий шлях болючих реформ, який потрібно проходити без озирання на рейтинги та подальші політичні перспективи».

Сучасники, за його словами, «100% не оцінять та прокатають на виборах», зате нащадки житимуть у країні, де верховенство права, незалежні суди, прозорі закупівлі та європейські стандарти безпеки стануть нормою. Політик закликає владу не «встановлювати зі стелі» терміни, а просто виконати всі зобов’язання перед Брюсселем. Результат — вступ «набагато раніше, аніж могли колись мріяти».

Такий підхід підтверджує досвід країн, що вступали раніше. Польща, Угорщина, Румунія у 2000-х пройшли через болісне закриття шахт, реформу сільського господарства, боротьбу з корупцією. Рейтинги урядів падали, але через 10–15 років економіка зросла на десятки відсотків, а якість життя — кардинально.

Які саме реформи найболісніші для України

Кластер «Основи» — це передусім:

• судова реформа (добір суддів через ВККС та ВРП за європейськими стандартами);
• антикорупція (повна незалежність САП та НАБУ, е-декларування без «виключень»);
• захист прав національних меншин (закон про освіту та мову, який досі викликає дискусії в Брюсселі).

Внутрішній ринок вимагає адаптації 20+ тисяч європейських директив: від харчової безпеки до цифрової економіки. Це означає закриття «сірих» схем, демонополізацію, реформу держуправління. Кожен крок б’є по чиїхось інтересах — але саме це і є «болючими реформами», про які говорить Віктор Балога.

Чому виконання зобов’язань прискорить вступ

Єврокомісія вже сигналізує: якщо Україна закриє кластери до кінця 2026-го, а у 2027-му виконає решту, технічна готовність буде. Далі — політичне рішення 27 країн. За словами єврокомісарки з питань розширення, ЄС навіть розглядає зміну 40-річної методології вступу саме заради України та кількох лідерів-кандидатів.

Віктор Балога наголошує: не треба чекати «подарунка» від Брюсселя. Треба просто робити домашнє завдання. Тоді навіть скептики в Європі (а їх чимало) не матимуть аргументів для блокування.

Висновок: інвестиція в майбутнє

Членство в ЄС — це не медаль за симпатію, а контракт на десятиліття. Воно вимагає від влади політичної мужності ігнорувати короткострокові рейтинги. Саме таку позицію відстоює Віктор Балога у своєму дописі.

Якщо сьогодні пройти цей «тяжкий шлях», завтра наші діти та онуки отримують країну з ВВП на душу населення на рівні Польщі, без корупційних «дахів», з реальною свободою та безпекою. А це і є справжня вдячність нащадків, про яку говорить закарпатський політик.

Україна вже довела, що здатна реформуватись під час війни швидше, ніж багато країн у мирний час. Залишилось лише не зупинятись і виконати те, що вже підписано. Тоді дата вступу до ЄС з’явиться сама — значно раніше, ніж хтось міг уявити ще три роки тому.

Степан Сікора