АРМА відмовилася підписувати протокол: скасування продажу землі Ловочкіну на Боржаві

Що сталося: АРМА відмовилася підписувати протокол

8 лютого 2026 року Агентство з розшуку та менеджменту активів відмовилося підписувати протокол про результати електронних торгів, проведених 8 січня через систему ProZorro.Продажі. Предметом торгів стали 460 гектарів землі на полонині Боржава у Закарпатській області. У результаті аукціонів у голландському форматі ділянки продали за 89,5 млн грн особам, пов’язаним з народним депутатом Сергієм Льовочкіним. Середня ціна — близько 2000 грн за сотку — викликала обурення через очевидну заниженість.

АРМА скасувала результати після виявлення ознак афілійованості покупців з колишніми власниками. Це порушує міжнародні стандарти asset recovery і створює ризик повернення активу під контроль осіб, пов’язаних із кримінальними правопорушеннями.

Історія землі: від корупційної схеми до спроби легалізації

Земля на полонині Боржава має довгу тіньову історію. У 2010 році за часів Віктора Януковича держава виділила сотні мільйонів гривень на проєкт «Олімпійська надія» під керівництвом Владислава Каськіва. Кошти осіли на рахунках пов’язаних компаній, а земля опинилася у приватних руках. Пізніше активи арештували, передали в управління АРМА, але попередні аукціони неодноразово провалювалися.

У серпні 2025 року розслідувачі Bihus.Info оприлюднили матеріал про плани будівництва великого гірськолижного курорту «Боржава» в районі Пилипця. Зустрічі Каськіва з Льовочкіним, залучення забудовників та зміни меж заказника «Темнатик» вказували на системну підготовку до забудови карпатських полонин. Саме тому рішення АРМА щодо скасування торгів стало важливою перешкодою на шляху до легалізації цих активів.

Хто купував: явні зв’язки з оточенням Льовочкіна

Переможцями аукціонів стали:

• Андрій Вінграновський (чоловік сестри Сергія Льовочкіна — Юлії Льовочкіної) — придбав два лоти загальною площею понад 225 га.
• Ігор Власюк — бенефіціаром його компанії є той самий Вінграновський.

У кожному аукціоні брав участь лише один учасник, що дозволило купити землю за мінімальними цінами. Така ситуація типова для голландських торгів при відсутності конкуренції, але в поєднанні з афілійованістю покупців стала критичною для АРМА.

Причини відмови та відповідальність агентства

АРМА чітко заявила: отримана інформація свідчить про неприпустимі ознаки пов’язаності. Агентство несе відповідальність саме за кінцевий результат — недопущення повернення активу колишнім власникам або пов’язаним особам. Система ProZorro.Продажі забезпечує прозорість процесу, але остаточне рішення про підписання протоколу залишається за АРМА.

Агентство звернулося до НАБУ та САП для оцінки ситуації. Паралельно Офіс Генерального прокурора та ДБР розслідують можливу корупцію серед посадовців АРМА під час підготовки торгів.

Перспективи та висновки для ринку активів

Скасування торгів відкриває шлях до переоцінки землі та проведення нових аукціонів. За умови справжньої конкуренції держава може отримати значно більші надходження — сотні мільйонів гривень замість 89,5 млн. Це важливо для бюджету в умовах війни.

Подія демонструє ефективність АРМА як інституції asset recovery, але водночас виявляє системні проблеми: недостатню попередню перевірку учасників, ризики змов і вплив олігархічних груп. Для запобігання подібним ситуаціям необхідні посилення due diligence, публічний моніторинг торгів великих активів і жорсткіші санкції за афілійованість.

Полонина Боржава — не просто земля. Це стратегічний рекреаційний ресурс Карпат, який має розвиватися прозоро, з урахуванням екологічних норм і інтересів громади, а не в інтересах окремих політичних та бізнес-еліт. Рішення АРМА відмовилася підписувати протокол — важливий сигнал: повернення активів Януковича доби через задні двері більше не пройде.

За матеріалами: Економічна правда