Чим загрожує удар по найбільшій підстанції Європи: наслідки атаки на ЗахідноУкраїнську підстанцію

У ніч на 7 лютого 2026 року російські війська вперше завдали удару по ЗахідноУкраїнській підстанції 750 кВ — найбільшій електропідстанції Європи, розташованій у Львівській області. Ця атака стала частиною системного енергетичного терору РФ і безпосередньо загрожує стабільності енергопостачання західного регіону України. Підстанція є стратегічним вузлом, який об’єднує потужності атомних і теплових електростанцій та забезпечує зв’язок з європейською мережею ENTSO-E.

Стратегічне значення ЗахідноУкраїнської підстанції 750 кВ

ЗахідноУкраїнська підстанція 750 кВ займає площу близько 70 га і має встановлену потужність 3000 МВА, що робить її унікальним об’єктом континентального масштабу. Вона безпосередньо об’єднує видачу потужностей Хмельницької та Рівненської АЕС, здійснює розподіл енергії від Бурштинської та Добротвірської ТЕС і слугує головним вузлом для прийому електроенергії та аварійної допомоги з країн Європи.

Без цього об’єкта неможливо ефективно балансувати навантаження в західних областях і оперативно залучати імпорт у пікові години. Підстанція також інтегрована в паралельну роботу з європейською мережею через лінії 750 кВ, зокрема з Угорщиною, що критично важливо для стабільності всієї Об’єднаної енергосистеми України.

Деталі атаки та перші наслідки

За даними енергетичного експерта Станіслава Ігнатьєва, це був перший прямий удар по найбільшій підстанції Європи. Російські війська цілеспрямовано атакували високовольтні підстанції та лінії 750 і 330 кВ, а також пошкодили Бурштинську та Добротвірську ТЕС. Унаслідок цього по всій країні запровадили аварійні відключення, а в західних регіонах ситуація стала особливо напруженою.

На Львівщині без світла залишилося понад 600 тисяч споживачів. Атомні станції змушені були знизити потужність через порушення видачі електроенергії. Укренерго активувало запит на аварійну допомогу від Польщі, щоб запобігти глибшому колапсу.

Наслідки для західного регіону України

Удар по ЗахідноУкраїнській підстанції ставить під загрозу стабільне електропостачання Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Рівненської, Тернопільської та Хмельницької областей. Регіон втрачає ключовий вузол балансування, що призводить до частіших і триваліших аварійних відключень, особливо в умовах похолодання.

Підприємства стикаються з ризиком зупинки виробництва, а населення — з проблемами опалення та водопостачання. Енергетики попереджають, що найближчі кілька днів будуть складними: планові графіки не працюють, система перейшла в режим ручного управління.

Вплив на імпорт електроенергії з Європи

Одна з найкритичніших загроз — обмеження можливостей імпорту та аварійної допомоги з ЄС. ЗахідноУкраїнська підстанція забезпечувала прийом потужностей з Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії. Пошкодження цього вузла ускладнює синхронізацію та збільшує дефіцит в енергосистемі.

Укренерго вже звернулося по допомогу до сусідніх країн, але повноцінне відновлення імпортних можливостей вимагатиме значного часу та ресурсів. Це послаблює стійкість України до подальших атак і підвищує залежність від внутрішньої генерації.

Поточна ситуація та заходи відновлення

Станом на 8 лютого 2026 року в більшості регіонів діють аварійні відключення. Енергетики працюють над ліквідацією наслідків, але безпекова ситуація ускладнює швидке відновлення. Влада закликає населення економити електроенергію, готувати запаси води, їжі та тепла, а також користуватися пунктами незламності.

Довгостроково потрібне посилення протиповітряної оборони критичних об’єктів, диверсифікація маршрутів передачі енергії та прискорення ремонтів. Атака на ЗахідноУкраїнську підстанцію демонструє, що РФ продовжує стратегію енергетичного виснаження України взимку.

Висновки: загроза системного характеру

Удар по найбільшій підстанції Європи — це не локальна диверсія, а розрахунок на створення масштабного енергетичного дефіциту, соціальної напруги та економічних втрат. Західний регіон, який раніше вважався відносно захищеним завдяки імпорту, тепер опинився в зоні підвищеного ризику.

Успішне відновлення залежить від швидкості ремонтів, міжнародної технічної допомоги та ефективності ППО. Україна демонструє стійкість, але кожен новий удар по об’єктах 750 кВ наближає систему до критичної межі. Громадянам варто готуватися до складного періоду, а владі — максимально прискорювати захист і відновлення енергетичної інфраструктури.

За матеріалами українських медіа