Вплив Андрія Єрмака після відставки: чи зникла “сіра” влада?

Відставка Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента України 28 листопада 2025 року стала одним з найгучніших політичних подій останнього часу. Вона відбулася на тлі обшуків НАБУ та САП у рамках антикорупційного розслідування, відомого як “Міндічгейт”, де фігурували зловживання в енергетичній сфері. Проте, чи справді це означало кінець ери Єрмака? Критичний аналіз показує, що система управління, побудована на дружбі та лояльності протягом понад п’яти років, не зникає миттєво. Журналісти “Української правди” відстежили його контакти та дійшли висновку, що вплив зберігається через соратників на ключових посадах.

Причини відставки та корупційний контекст

Відставка Єрмака була не добровільною, а вимушеною через суспільний тиск та скандал з “плівками Міндіча”, де викрито схеми зловживань. Зеленський оголосив про “перезавантаження” Офісу, але критики, як у публікаціях BBC, зазначають, що це не вирішило системних проблем. Російська пропаганда трактує подію як втрату суб’єктності України, що посилює внутрішні розколи. Аналітично, така відставка підкреслює слабкість антикорупційних механізмів: обшуки не призвели до повної втрати впливу, а лише до публічного відсторонення.

Збереження впливу через мережу лояльності

Навіть після звільнення, Єрмак веде закритий спосіб життя в Києві, тренується щодня та перебуває під посиленою охороною, як повідомляє Ateo.live. Джерела в ЗМІ, зокрема ZN.UA, стверджують про щоденні телефонні розмови з Зеленським та зустрічі в Конча-Заспі, що свідчить про “закулісний” вплив. Його соратники залишаються на посадах, що, за аналізом РБК-Україна, зберігає систему, де рішення приймаються неформально. Критично, це загрожує демократії: концентрація влади в руках “друзів” ігнорує прозорість, як у випадку з енергетичними схемами.

Вплив на зовнішню політику та мирні переговори

Єрмак монополізував зовнішню політику, керуючи відносинами з США та РФ. Після відставки Європа відчуває “часткову втрату зв’язку” з Україною, як заявив Зеленський. Експерти, як Михайло Самусь у ТСН, прогнозують послаблення позицій Києва в переговорах. Аналітично, це створює вакуум: ніхто не має такого досвіду, що може уповільнити мирний процес. Водночас, відновлення адвокатської діяльності Єрмака в січні 2026 року, за даними Apostrophe, може бути прикриттям для неформальної дипломатії.

Суспільна реакція та перспективи

Суспільство вимагає відповідей, але чутки про вплив тривають, як у публікаціях “Україна-Центр”. Політичні наслідки, за Фесенком, мінімальні, але ризик кризи зростає. Критично, без реформ система лояльності відтворюватиметься, підриваючи довіру до влади.

У висновку, вплив Андрія Єрмака після відставки залишається загрозою для прозорості. 

За матеріалами: Михайло Ткач та інщих українських медіа