Захід полює на тіньовий нафтовий флот Росії: Москва боїться за кошти на війну
Нові європейські заходи щодо придушення тіньового флоту Росії можуть серйозно вдарити по її економіці саме тоді, коли вона виглядає дедалі вразливішою.
Європа затягує петлю навколо російської нафти, що транспортується через її води, обмежуючи можливості Москви фінансувати війну. Водночас чиновники та бізнесмени в Росії побоюються, що вікно для укладення мирної угоди стрімко звужується до того, як економіка остаточно погіршиться.
Європейський Союз розглядає можливість запровадження повної морської заборони на послуги, необхідні для перевезення російської нафти, зокрема страхування та транспортування. Це частина нового пакета санкцій, приуроченого до чотирьох років повномасштабної війни Росії.
Заборона суттєво посилить чинні санкції проти російської нафти, замінивши нинішню систему стелі цін на нафту. Вона з’явилася після того, як 14 європейських країн, включно з Великою Британією, Францією та Німеччиною, минулого тижня попередили, що можуть перехоплювати тіньовий флот танкерів, створений Росією для обходу санкцій і який порушує міжнародне морське право.
Різке падіння доходів від нафти
Доходи Росії від нафти впали на 50 % у січні порівняно з аналогічним місяцем попереднього року після жорстких санкцій Міністерства фінансів США проти російських нафтових гігантів «Роснефть» і «Лукойл» у жовтні. Ці заходи змусили Москву погоджуватися на дедалі більші знижки — понад 20 доларів за барель. У поєднанні з очевидною згодою Індії припинити закупівлі російської нафти на користь збільшення імпорту зі США та потенційно з Венесуели ці кроки загрожують ще більше виснажити ресурси, які Москва спрямовує на військову машину, ризикуючи кризою через зростання неплатежів в економіці.
Натхненні захопленням американськими силами танкера Marinera минулого місяця після багатотижневого переслідування, попри супровід російського підводного човна, французький флот ненадовго захопив інший підозрюваний тіньовий танкер — Grinch. Він прямував із мурманського порту в Арктиці через Середземне море під прапором Коморських Островів із вантажем 730 000 барелів нафти.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що судно підпадає під міжнародні санкції та підозрюється в використанні фальшивого прапора.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Кремль через посередників скуповував старі танкери й створив так званий тіньовий флот, щоб зменшити залежність від західних судноплавних послуг і знизити ризики санкцій. Замість страхування від західних компаній ці танкери часто отримують покриття від російських структур, підкріплених Центральним банком РФ, і ходять під прапорами менш суворих юрисдикцій — Сьєрра-Леоне, Камеруну тощо, — щоб приховати походження нафти.
Масштаб загрози для експорту
У разі впровадження запропоновані заходи можуть зачепити майже половину російського експорту нафти — близько 3,5 млн барелів на добу, які прямують через європейські води Балтійським і Чорним морями до переробних заводів в Індії, Китаї та Туреччині.
Поки неясно, чи буде ухвалено запропоновану заборону ЄС на морські послуги — для цього потрібна одностайність усіх країн-членів. Однак ризики для тіньових суден зростають через перехоплення та атаки українських дронів, що підвищує витрати на перевезення через Європу.
«Російський експорт нафти дуже чутливий до збоїв у судноплавстві. Це ахіллесова п’ята», — зазначив Яніс Клуге, економіст Німецького інституту міжнародних відносин і політики безпеки. — «На місці Росії я б дуже хвилювався через посилення політики проти тіньового флоту та атаки українських дронів на танкери. Обидва фактори створюють серйозні ризики. Для Росії критично важливо зберігати ці судноплавні шляхи відкритими, інакше вона матиме великі проблеми».
Російський науковець, близький до високопосадовців МЗС Москви, назвав будь-яку європейську заборону на морські послуги для російської нафти та подальші перехоплення тіньових танкерів «серйозними загрозами для Росії».
«Це загроза не лише для економіки, а й політичне питання — чи може Росія дозволити такі дії, не втративши репутацію», — додав він.
Попередження про кризу вже влітку
Навіть без додаткових ризиків для нафтового експорту російські фінансові чиновники дедалі наполегливіше пишуть президенту Володимиру Путіну про можливу кризу вже влітку, повідомив співрозмовник, близький до цих посадовців, на умовах анонімності через чутливість теми.
Чиновники попереджають, що падіння доходів призведе до зростання дефіциту бюджету без додаткового підвищення податків, а високі відсоткові ставки та корпоративне запозичення для фінансування війни тиснуть на банківську систему.
Один московський бізнесмен прогнозує кризу за «три-чотири місяці», вказуючи на ознаки того, що реальна інфляція значно перевищує офіційні 6 %, попри ключову ставку на рівні 16 %. Серед симптомів — рекордна кількість закриття ресторанів у Москві з часів пандемії та масові звільнення через зростання витрат, додав він на умовах анонімності.
Відсутність готовності до компромісу
Водночас немає ознак, що Путін готовий змінити розрахунки та відступити від максималістських вимог Кремля. Минулого тижня міністр закордонних справ Сергій Лавров відкинув західні гарантії безпеки, яких вимагає Україна для будь-якої угоди, і закликав до зміни влади в Києві.
«Ми не розуміємо, коли закінчиться війна», — додав бізнесмен.
Зростаючі економічні проблеми тиснуть на Москву під час спроб утримати адміністрацію Трампа на своєму боці в переговорах про завершення війни. «Якщо Трамп вирішить, що Росія саботує переговори, можливі нові санкції, включно з енергетичним сектором, і це серйозний виклик для Росії», — зазначив російський науковець.
Росія стає дедалі вразливішою до економічного тиску, вважає Крейг Кеннеді, колишній віцепрезидент Bank of America Merrill Lynch, нині в Гарвардському університеті.
«Доходи від нафти падають, кредит перерозтягнутий. Москва розуміє, що 2026 рік, імовірно, буде ще гіршим», — сказав він.
Не вся російська нафта під санкціями, і західні компанії можуть її перевозити, якщо вона продається за стелею цін, запровадженою ЄС у грудні 2022 року. ЄС довго вагався з повною забороною через побоювання стрибка цін на нафту.
Але після санкцій США проти «Роснефті» та «Лукойлу» минулого жовтня частка російської нафти під американськими санкціями зросла до 80 %. Москва стала ще залежнішою від тіньового флоту для транспортування нафти через Балтійське та Чорне моря до Індії, Туреччини та Китаю.
«Обсяг несанкціонованої нафти в Росії значно менший, — пояснив Кеннеді. — Якщо посилити контроль за судноплавством, тиск на експортні доходи стане ще більшим».
Українські атаки та нові посередники
Україна також активізувала удари по тіньовому флоту, підвищуючи ризики та витрати. Із кінця листопада її сили атакували щонайменше дев’ять пов’язаних із Росією танкерів за допомогою морських і повітряних дронів та мін.
Європейським чиновникам доведеться грати в кота й мишку з незаконною російською нафтою. Після санкцій США проти «Роснефті» та «Лукойлу» з’явилися дві загадкові нові компанії-посередники — Redwood Global Supply FZE LLC та Alghaf Marine DMCC, — які стали великими експортерами російської нафти, свідчать дані Kpler, зібрані Київською школою економіки.
Redwood продавала 757 000 барелів на добу в грудні, Alghaf — 174 000 барелів на добу після нульових обсягів раніше. «Обсяги торгівлі цими новими компаніями злетіли», — зазначив Борис Додонов, керівник Центру досліджень енергетики та клімату Київської школи економіки.
Європейські уряди стверджують, що багато суден тіньового флоту під прапорами зручності Камеруну, Сьєрра-Леоне тощо не відповідають міжнародним стандартам безпеки, а судна, що змінюють прапори під час рейсу (як Marinera), можуть вважатися «безпрапорними» за міжнародним морським правом і підлягати огляду.
У разі посилення тиску Росії, можливо, доведеться реєструвати більше суден тіньового флоту під російським прапором, що полегшить їх санкціонування, особливо якщо інші держави знімуть реєстрацію.
Такий крок може підвищити ризик конфлікту через спроби огляду російських суден, адже Москва намагатиметься залякати Європу. Морська колегія Росії під керівництвом Миколи Патрушева наприкінці минулого місяця попередила, що вживатиме заходів для захисту російських судноплавних інтересів від дій «недружніх держав».
«Питання в тому, чи діятимуть європейці самостійно, без участі США, — зазначив російський науковець. — Тоді можлива відповідь у вигляді охорони військовим конвоєм».
Еллен Френсіс у Брюсселі зробила внесок у цей матеріал.
