Призначення Олексія Шевчука до конкурсної комісії САП: чому це підриває довіру до антикорупційної системи

У грудні 2025 року генеральний прокурор України Руслан Кравченко підписав наказ про призначення адвоката Олексія Шевчука членом Конкурсної комісії з добору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ця комісія має визначити заступника керівника САП — посаду, яка є ключовою для незалежного розслідування топкорупції в країні.

Призначення викликало хвилю обурення серед громадських організацій, журналістів та експертів. Понад 60 ГО та діячів підписали заяву з вимогою скасувати рішення, аргументуючи це невідповідністю Шевчука критеріям доброчесності та професійної етики.

Чому звичайний адвокат з неоднозначною репутацією опинився у структурі, яка має забезпечувати незалежність антикорупційної системи?

Хто такий Олексій Шевчук?

Олексій Шевчук — адвокат, голова Національної асоціації лобістів України та речник Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Він неодноразово брав участь у конкурсах на високі посади: голова НАБУ, НАЗК, Національної поліції, член Вищої ради правосуддя (ВРП). Жоден з них не завершився успіхом.

У 2023 році під час конкурсу до ВРП Етична рада визнала Шевчука невідповідним критеріям професійної етики та доброчесності. Це рішення базувалося на восьми обставинах, які свідчили про системні проблеми з репутацією кандидата. Попри це, генеральний прокурор проігнорував висновки та призначив Шевчука до комісії САП.

Шевчук також відомий участю у резонансних справах/ Його діяльність неодноразово потрапляла під критику через зв’язки з проросійськими фігурами та використання сумнівних методів.

Сумнівна репутація: ключові факти з минулого

Одним з найсерйозніших звинувачень є участь Шевчука у схемах незаконного виїзду чоловіків призовного віку за кордон через систему «Шлях». Журналістські розслідування вказують, що адвокат допомагав вивозити понад 200 осіб, використовуючи гуманітарні підстави. Національна поліція відкрила кримінальне провадження за цими фактами.

У 2018 році Шевчук намагався зареєструвати торгівельну марку «Судовий репортер», що призвело до конфлікту з однойменним медіаресурсом. Журналістка Ірина Салій описала тиск на редакцію. Крім того, у 2020–2021 роках адвокат не підтвердив підвищення кваліфікації, що є обов’язковим для професійної діяльності.

У 2023 році Шевчука позбавили права на адвокатську діяльність через порушення етики, зокрема образливі висловлювання на адресу ветерана Масі Наєма. Рішення скасувала Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури з процесуальних підстав, але факти порушень не були спростовані.

Ці епізоди створюють картину людини, чия поведінка суперечить вимогам закону «Про прокуратуру та адвокатську діяльність» щодо членів конкурсних комісій: бездоганна ділова репутація, високі моральні якості та доброчесність.

Рішення Етичної ради 2023 року: чому його не можна ігнорувати

Етична рада при Вищій раді правосуддя детально проаналізувала діяльність Шевчука. Серед висновків:

• Використання сумнівних документів у тендерних пропозиціях 2018 року.
• Спроба монополізації назви медіаресурсу з подальшим тиском.
• Невиконання обов’язків підвищення кваліфікації.
• Образливі публічні висловлювання та цькування колег.

Рішення не є обов’язковим для інших органів, але воно фіксує факти, які мали б стати підставою для відмови у призначенні. Ігнорування висновків Етичної ради генпрокурором Кравченком ставить під сумнів незалежність прокуратури від політичних впливів.

Процедура призначення: порушення чи вимушений крок?

Згідно із законом, комісія формується з представників Ради прокурорів України, міжнародних партнерів та генпрокурора. Рада прокурорів делегувала лише двох кандидатів, оскільки одна членкиня відмовилася. Генпрокурор призначив Шевчука як «єдиного кандидата, що відповідає вимогам».

Офіс генпрокурора заявив, що немає законних підстав для відкликання члена комісії за репутаційними критеріями. Однак критики вказують: призначення адвоката замість прокурора позбавляє комісію представництва від прокуратури, а негативна репутація кандидата може призвести до відмови міжнародних експертів від участі.

Реакція громадськості та влади

Понад 60 громадських організацій, серед яких Центр протидії корупції, ZMINA та Лабораторія законодавчих ініціатив, підписали заяву з вимогою скасувати призначення. Вони наголошують: присутність Шевчука підриває довіру до всієї комісії.

Сам Шевчук відреагував заявами про «інформаційні атаки» та погрози йому та родині. Він звинуватив блогерів і активістів (зокрема Сергія Стерненка) у дискредитаційній кампанії. Генпрокурор Кравченко та Рада прокурорів захистили рішення, називаючи критику тиском на незалежність прокуратури.

Наслідки для антикорупційної системи України

САП — ключовий орган у боротьбі з топкорупцією, створений за підтримки міжнародних партнерів. Вакансія заступника керівника робить комісію особливо важливою. Призначення особи з сумнівною репутацією може:

• Знизити довіру міжнародних донорів та експертів.
• Створити ризики упередженого відбору кандидатів.
• Підірвати репутацію всієї антикорупційної інфраструктури (НАБУ, САП, ВАКС).

У контексті попередніх криз (спроби обмежити повноваження НАБУ у 2025 році) це виглядає як системна проблема впливу на незалежні органи.

Висновок

Призначення Олексія Шевчука до комісії САП — не ізольований випадок, а симптом глибшої проблеми: ігнорування критеріїв доброчесності на користь формального виконання закону. Поки генпрокурор відмовляється переглядати рішення, довіра до антикорупційної реформи залишається під загрозою. Суспільство та міжнародні партнери очікують прозорості та відповідальності. Без скасування цього призначення комісія ризикує втратити легітимність, а Україна — черговий шанс на справжню незалежність антикорупційних органів.

За матеріалами: ZN.ua