Давид Арахамія: від ді-джея до представника України на переговорах з Трампом – ціна кадрового ліфта
Ще вчора Давид Арахамія виступав як ді-джей David Braun на вечірках та партійних з’їздах, а сьогодні він входить до складу делегацій, які ведуть найважливіші переговори з командою Дональда Трампа. Цей стрімкий кар’єрний зліт ілюструє сучасну українську політику, де лояльність та близькість до влади часто важать більше, ніж дипломатична школа чи державний досвід.
Швидкий шлях від мікшерного пульта до Капітолію
Народжений у 1979 році в Сочі, Арахамія переїхав до України в 1992-му, рятуючись від війни в Абхазії. Його рання кар’єра пов’язана з музикою та розвагами: він відомий як ді-джей під псевдонімом David Braun, виступав на партійних заходах “Слуги народу” та навіть у 2015 році грав сети в Скадовську. Потім – IT-сфера, бізнес, і раптом – політика. Після перемоги Зеленського у 2019-му Арахамія стає народним депутатом і швидко очолює фракцію “Слуга народу”.
Цей “кадровий ліфт” не базується на класичній дипломатичній чи державній кар’єрі. Замість багаторічної роботи в МЗС чи посольствах – телевізійна популярність і лояльність президенту. Результат: людина без профільного досвіду представляє країну на найвищих рівнях.
Зустрічі з Трампом: почесне місце без портфеля
У 2025–2026 роках Арахамія неодноразово опинявся в центрі міжнародної уваги. Він був присутній на інавгурації Дональда Трампа у Капітолії, зайнявши рідкісне почесне місце серед іноземних гостей. Згодом увійшов до делегацій разом із Рустемом Умєровим та Кирилом Будановим для переговорів у США та Абу-Дабі з посланцями Трампа. Саме Арахамія коментує енергетичні перемир’я, можливі угоди та позицію України.
Але хто він у цих процесах? Не міністр закордонних справ, не професійний дипломат, а голова парламентської фракції. Його роль – радше політична підтримка, ніж експертна. Це викликає питання: чи здатна людина з досвідом діджейства вести складні переговори, де на кону – територіальна цілісність і мільярди допомоги?
Ризики непрофесійного представництва
Кадрові експерименти влади завжди мають ціну. Коли ключові напрямки довіряють людям, відібраним за принципом лояльності, а не компетентності, страждає держава. Професійні дипломати мають репутацію, мережу контактів, розуміння протоколу та багаторічний досвід. Арахамія ж – продукт “телевізійної логіки швидкого успіху”, де головне – бути “своїм”.
У контексті війни та залежності від західної підтримки це особливо небезпечно. Переговори з Трампом стосуються не лише миру, а й зброї, санкцій, енергетики. Помилка чи незнання може коштувати Україні дорого. Критики зазначають: замість посилення професійної команди влада робить ставку на лояльних виконавців, що послаблює позиції на міжнародній арені.
Хто платить за експерименти – влада чи країна?
Кадрова політика Зеленського демонструє пріоритет політичної зручності над державними інтересами. Арахамія – яскравий приклад. Його швидкий зліт мотивує не освітою чи заслугами, а близькістю до центру влади. Питання лише в тому, хто заплатить за такі експерименти: команда президента чи вся країна?
Україна потребує професійних переговорників із вагою та репутацією. Замість цього отримуємо персонажів, підготовлених не державою, а медійною логікою. Час показує наслідки.
Степан Сікора
