Реформа адвокатури в Україні: Антикорупційна стратегія як інструмент подолання корупції та кругової поруки

Реформа адвокатури в Україні стає все більш актуальною в контексті євроінтеграції та боротьби з корупцією. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розробило проєкт Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки, де вперше передбачено окремий розділ для адвокатської спільноти. Це важливий крок, оскільки адвокати часто виступають посередниками в корупційних схемах у системі правосуддя, таких як підкуп суддів чи прокурорів. Однак, як зазначають експерти з Фундації DEJURE, стратегія не містить ключового інструменту – незалежної комісії з міжнародними експертами для перевірки доброчесності кандидатів до органів адвокатського самоврядування. Без цього реформа адвокатури в Україні ризикує залишитися формальною, а проблеми корупції та кругової поруки – невирішеними.

Згідно з дослідженнями НАЗК, 24,5% бізнесу стикалися з корупцією в правосудді за останні 12 місяців, а суспільні опитування вказують на несправедливість у системі як одну з топпроблем після війни та економіки. Реформа адвокатури в Україні не лише посилить антикорупційні заходи, але й наблизить країну до стандартів ЄС, де незалежність адвокатури поєднується з прозорістю та підзвітністю. У цій статті ми проведемо критичний аналіз стратегії, базуючись на публікаціях з інтернету, таких як аналіз у “Дзеркалі тижня” та дорожня карта реформ від DEJURE, а також звітах Єврокомісії.

Поточні проблеми в українській адвокатурі: Корупція, кругова порука та непрозорість

Українська адвокатура, як інститут, закріплений у Конституції України (стаття 131-2), мала б бути незалежним захисником прав громадян. Однак, за даними дорожньої карти реформ DEJURE, система страждає від хронічних проблем, які підживлюють корупцію та кругову поруку.

Кількість адвокатів зросла з 33 тисяч у 2015 році до понад 70 тисяч у 2024-му, але це не покращило якість послуг, а навпаки – посилило хаос та значно знизили кваліфікаційний рівень  адвокатури. Видача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю стало бізнесом для НААУ, в яку залучено тисячі прокурорів, суддів, поліцейських.

Одна з ключових проблем – корупційні ризики в доступі до професії. Кваліфікаційний іспит, який проводиться регіональними комісіями, часто супроводжується “ринком свідоцтв”. Наприклад, Закарпатська область лідирує за кількістю виданих свідоцтв, що викликає підозри в корупції, хоча прямих доказів мало через відсутність прозорості. Як зазначає експерт Євген Крапивін у Facebook, процедура іспиту застаріла, подібна до шкільних екзаменів 90-х, і не гарантує об’єктивності.

Кругова порука проявляється в дисциплінарних процедурах. Органи самоврядування, такі як Рада адвокатів України (РАУ) та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВДКА), використовують дисциплінарку як інструмент тиску на “нелояльних” адвокатів. Наприклад, адвокати, які критикують керівництво НААУ, ризикують втратити статус. У колонці на “Українській правді” описуються випадки, коли дисциплінарні рішення приймаються за закритими дверима, без публічного реєстру, що сприяє непрозорості та корупції.

Монополія Вищої школи адвокатури (ВША) на підвищення кваліфікації перетворює освіту на “фінансову трубу”. Адвокати зобов’язані платити за курси, але якість низька, а альтернативи відсутні. Фінансова непрозорість органів самоврядування посилює проблему: звіти фрагментарні, а внески адвокатів (близько 2-3 тисяч грн щорічно) не підлягають повному аудиту. У статті на “ANTIRAID” зазначається, що це створює схеми збагачення для вузького кола осіб.

Крім того, адвокатура блокує ключові процеси в правосудді. З 2022 року не проводяться з’їзди посилаючись на  війну, з грубим порушенням Конституції України та Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, що унеможливлює ротацію керівництва та делегування представників до Вищої ради правосуддя (ВРП) та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). Це порушує Конституцію (стаття 131) та призводить до кадрових провалів. Звіт Єврокомісії 2025 наголошує, що така ситуація негативно впливає на баланс у системі правосуддя.

Ці проблеми не лише підривають довіру до адвокатури (рівень довіри – менше 20%, за опитуваннями), але й гальмують реформу адвокатури в Україні, роблячи її вразливою до зовнішніх впливів, включно з російським, як зазначається в матеріалах “Голки”.

Антикорупційна стратегія НАЗК на 2026-2030 роки: Огляд та юридична основа

Антикорупційна стратегія НАЗК на 2026-2030 роки, розроблена відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” (стаття 18), є продовженням попередньої стратегії та інтегрує рекомендації ЄС. Стратегія охоплює 16 підрозділів, включаючи блок правосуддя, де адвокатура виділена окремо. Проєкт стратегії доступний на сайті НАЗК, і він спрямований на усунення корупційних ризиків у самоврядуванні, доступі до професії, дисциплінарних процедурах та фінансах.

Юридично стратегія ґрунтується на Конституції (незалежність адвокатури), Законі “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (2012) та міжнародних стандартах, таких як Рекомендації Ради Європи. НАЗК ідентифікує п’ять проблем: дисбаланс у формуванні органів, корупційні ризики в іспитах, монополізацію освіти, непрозору дисциплінарку та фінансову непідзвітність. Стратегія пропонує сім стратегічних результатів, які мають бути реалізовані через зміни до законодавства.

У заяві нелегітимної РАУ стратегія критикується як “антиконституційне втручання”, посилаючись на статтю 131-2 Конституції. Однак, НАЗК наголошує, що пропозиції не втручаються в щоденну діяльність, а фокусуються на системних змінах, що відповідає європейським практикам, де незалежність не виключає підзвітності (наприклад, у Німеччині чи Франції).

Пропозиції реформ та їх критичний аналіз

Стратегія пропонує конкретні заходи, які збігаються з пропозиціями DEJURE, як зазначено в пості на Facebook DEJURE:

• Електронне голосування на виборах органів самоврядування за принципом “один адвокат – один голос”, з використанням електронного підпису. Це розв’яже проблему заблокованих з’їздів і забезпечить демократичність, відповідно до статті 55 Закону про адвокатуру.
• Прозорий уніфікований кваліфікаційний іспит у цифровому форматі, з аудіо/відео фіксацією. Аналіз показує, що це зменшить корупцію, але потребує технічного забезпечення та незалежного моніторингу.
• Скасування монополії ВША, дозволяючи університетам та іншим установам проводити курси. Це відповідає антимонопольному законодавству (Закон “Про захист економічної конкуренції”) і підвищить якість освіти.
• Незалежні дисциплінарні органи з відкритим реєстром рішень. Реєстр, як у ЄС, забезпечить прозорість, але критика полягає в відсутності механізмів захисту від тиску.
• Щорічний зовнішній аудит фінансів. Це вирішить непрозорість внесків, але потребує декларування членами комісій, як суб’єктами Закону про корупцію.

 Ці пропозиції не порушують незалежність, а посилюють її через прозорість. Однак, без примусових механізмів впровадження (наприклад, через новий закон), вони ризикують залишитися декларативними, як у попередніх реформах.

Критика стратегії: Відсутність незалежної комісії з міжнародними експертами

Найгостріша критика – від DEJURE: стратегія ігнорує потребу в незалежній комісії з міжнародними експертами для перевірки доброчесності кандидатів до РАУ, ВККА та ВДКА. У дорожній карті DEJURE пропонується комісія, подібна до тієї, що використовувалася в реформі ВРП (Закон №1635-IX), де міжнародники мали вирішальний голос.

Без цього кругова порука збережеться: нинішнє керівництво НААУ (Лідія Ізовітова на посаді понад строки) блокує зміни. Звіт Єврокомісії 2025 наголошує на розширенні практики міжнародних експертів, оскільки в Україні бракує внутрішньої довіри. Юридично це не суперечить Конституції, бо аналогічні механізми застосовувалися в антикорупційних реформах (НАБУ, ВАКС).

Критика також стосується опору НААУ: у статті “Закон і Бізнес” в.о. голови ВКДКА Андрій Місяць називає пропозиції “поверненням до контролю 90-х”. Однак, це ігнорує, що незалежність не означає безконтрольність.

Рекомендації Єврокомісії та міжнародний досвід для реформи адвокатури в Україні

Звіт Єврокомісії 2025 прямо вимагає комплексної реформи адвокатури для забезпечення прозорої процедури формування органів НААУ.

ЄС рекомендує ротацію (максимум 3 роки на посаді), включення не-адвокатів до дисциплінарних органів та електронне голосування. Це узгоджується з Дорожньою картою верховенства права, схваленою Кабміном у 2025.

Міжнародний досвід: У Польщі адвокатура має незалежні асоціації з обов’язковим аудитом, у Нідерландах – реєстр дисциплінарних рішень. Україна може адаптувати модель з міжнародними експертами, як у реформі прокуратури (Закон №113-IX), де це довело ефективність у подоланні корупції.

Перспективи впровадження реформи адвокатури в Україні: Виклики та рекомендації

Впровадження стратегії залежить від парламенту: проєкт має стати законом. Виклики – опір НААУ та лобізм. У матеріалі “ADVOKAT POST” зазначається, що ініціативи НАЗК сприймаються як “рейдерство”, але це маніпуляція.

Рекомендації: Прийняти новий Закон про адвокатуру з комісією міжнародників; запровадити електронний реєстр адвокатів з даними про дисциплінарку; провести аудит НААУ незалежними аудиторами. Це забезпечить реформу адвокатури в Україні, зменшивши корупцію та кругову поруку.

У висновку, антикорупційна стратегія – крок вперед, але без міжнародного контролю реформа залишиться неповною. Україна повинна діяти швидко, аби відповідати стандартам ЄС і відновити довіру до правосуддя.

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”