90-річчя Степана Жупанина: життя і творчість видатного закарпатського поета та педагога
У 2026 році Україна відзначає 90-річчя від дня народження Степана Жупанина – людини, чия спадщина поєднує поетичну чутливість з педагогічною мудрістю. Народжений 18 січня 1936 року в мальовничому селі Іршава на Закарпатті, Степан Ілліч виріс у багатодітній родині хліборобів, де з дитинства вбирав фольклорні традиції: легенди про Довбуша, коломийки та казки від матері. Ці ранні враження стали основою його творчості, роблячи поезію близькою до народних джерел. Його життя – приклад того, як любов до природи Карпат і рідного краю може перетворитися на інструмент виховання поколінь.
Ранні роки та формування особистості
Дитинство Степана Жупанина пройшло в атмосфері закарпатського фольклору, де батько навчив його грати на сопілці, а мати – розповідати притчі. У школі він захопився ляльковим театром, і вже в сьомому класі написав свій перший вірш “Мак і бджілка”, який увійшов до дебютної збірки “Бджілка” 1959 року. Закінчивши філологічний факультет Ужгородського університету в 1959-му, Жупанин працював учителем в Ільниці та Виноградові, керуючи літературним об’єднанням “Пролісок”. Цей період заклав основу для його майбутньої кар’єри, поєднуючи викладання з першими літературними спробами. Детальніше про біографію можна дізнатися з Вікіпедії. Його ранні твори, наповнені образами природи, відображають вплив закарпатського ландшафту, роблячи поезію доступною для дітей.
Педагогічна кар’єра та наукові здобутки
З 1970 по 1973 рік Жупанин навчався в аспірантурі Науково-дослідного інституту педагогіки АПН України, захистивши дисертацію “Естетичне виховання молодших школярів засобами пейзажної лірики”. П’ятнадцять років він викладав в Ужгородському університеті, завідуючи кафедрою гуманітарних дисциплін, а з 1986-го очолював кафедру в Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти. Як доктор педагогічних наук (1996) і заслужений працівник народної освіти України (1995), він досліджував естетичне виховання, дошкільну освіту та післядипломну підготовку вчителів. Автор понад 500 наукових публікацій, підручників і посібників, таких як “Педагогічні основи формування в молодших школярів художнього образу природи” (1994), Жупанин інтегрував літературу в освіту. Його вірші включено до шкільних програм, “Букваря” та “Читанки”, де вони виховують любов до природи та рідної мови. Аналізуючи його внесок, варто відзначити, як пейзажна лірика стає інструментом естетичного розвитку, як описано в аналізі вірша “Осіння пожежа”.
Літературна творчість і мелодійність поезії
Степан Жупанин – автор 25 збірок для дітей, серед яких “Сестрички-смерічки” (1962), “Гірська стежинка” (1965), “Смерековий край” (1985) та “На високій полонині” (1993). Його поезія, наповнена скоромовками, загадками та віршованими оповіданнями, продовжує традиції Марійки Підгірянки та Олександра Духновича. Композитори, як Анатолій Кос-Анатольський, відзначали, що вірші “самі просяться на музику” – понад 100 поезій стали піснями, включеними до співаників “Закарпатські візерунки” (1993) та “Ластів’ята” (1991). Аналізуючи твори, як “Ходімо в поле, сину”, бачимо акцент на темах праці хлібороба та краси природи, що виховує патріотизм в уроках літературного читання. Твори перекладено на угорську, словацьку, чеську та інші мови, поширюючись у Канаді, Австралії, Бразилії та США.
Внесок у дитячу літературу та освіту
Жупанин лауреат премії імені Лесі Українки (1994) за збірки “На високій полонині” та “Закарпатські візерунки”, а також премії імені Федора Потушняка. Його твори виховують естетичний смак, поєднуючи фольклор з сучасністю. У педагогіці він підкреслював роль поезії в формуванні художнього образу природи, роблячи освіту емоційною. Спадщина Жупанина – в антологіях як “Карпатська весна” (1982) та посібнику “Верховиночка” (2003), рекомендованому Міносвіти. Аналітики відзначають семантичне розширення лексики в його поезії, подібно до Шевченка у статтях про інтерпретацію.
Спадщина та сучасне значення
Померши 7 січня 2005 року в Ужгороді, Жупанин залишив спадщину, що живе в шкільних програмах і піснях. З нагоди 90-річчя Закарпатська обласна бібліотека ім. Ф. Потушняка пропонує ознайомитися з його книгами у Facebook-пості.
Жупанин показує, як література стає мостом між поколіннями, виховуючи любов до рідного краю.
Степан Сікора
