Скандал у відділі освіти Полянської громади: як Петро Лізанець роками привласнював премії освітян
У січні 2026 року Закарпаття сколихнув гучний корупційний скандал у сфері освіти. Начальник відділу освіти, молоді та спорту Полянської громади Мукачівського району Петро Лізанець протягом щонайменше п’яти років системно привласнював премії, призначені директорам шкіл та вчителям. Схема полягала в тому, що посадовець нараховував додаткові виплати, після чого підлеглі були змушені повертати значну частину коштів — іноді до 95% — на його особисті рахунки. Загальна сума таких “відкатів” сягнула майже 700 тисяч гривень, а правоохоронці задокументували понад 40 епізодів.
Механізм схеми: премії як інструмент контролю
За даними журналістських розслідувань та матеріалів прокуратури, схема діяла просто й цинічно. Премії нараховувалися офіційно, але потім директори шкіл переказували гроші на картку Лізанця банківськими платежами. Суми “платежів за лояльність” коливалися від 10 до 22 тисяч гривень за раз. Гроші регулярно знімалися через банкомати та каси, що свідчить про довготривалий системний характер махінацій. У 2025 році лише зафіксовано понад 300 тисяч гривень неправомірної вигоди.
Ця схема не була поодинокою: Лізанця також підозрюють у розтраті понад 5,5 млн грн під час реконструкції Полянської школи у 2023–2024 роках. Підрядник ТОВ «НТЛ Гарант-Буд» завищував вартість робіт в актах, а чиновник як відповідальний за проєкт підписував фальшиві документи. Обвинувальний акт за обома епізодами скеровано до суду 9 січня 2026 року. Суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави 1,5 млн грн, а посадовця відсторонено від посади.
Системні причини: чому корупція процвітала роками
Скандал викриває глибокі проблеми української освіти, особливо на рівні децентралізованих громад. Низькі зарплати педагогів (часто 12–15 тис. грн) роблять їх вразливими до тиску згори. У маленьких сільських громадах, як Полянська, залежність від місцевих керівників посилює страх втратити роботу, тому директори мовчки повертали премії.
Відсутність ефективного внутрішнього контролю, прозорих аудитів та цифровізації виплат дозволила схемі існувати роками. Воєнний стан ще більше послабив нагляд, адже увага держави зосереджена на інших пріоритетах. Подібні випадки не унікальні: корупція в освіті України, за оцінками експертів, щорічно коштує мільярди гривень — від тендерів на харчування до будівництва шкіл.
Наслідки для освіти та суспільства
Для вчителів Полянської громади це не лише фінансові втрати, а й моральне приниження: премія, що мала мотивувати, перетворилася на данину. У довгостроковій перспективі такі скандали призводять до відтоку кадрів із сільських шкіл, погіршення якості освіти та втрати довіри до системи.
На національному рівні справа Лізанця — черговий доказ, що без реформ (підвищення зарплат, повна цифровізація фінансів, незалежні наглядові ради в громадах) корупція продовжуватиме руйнувати освіту. Правоохоронці інкримінують йому статті ККУ про хабарництво, розтрату в умовах воєнного стану та легалізацію коштів — загрожує до 10 років позбавлення волі.
Висновок: час для змін
Скандал у Полянській громаді — не виняток, а симптом системної хвороби. Лише прозорі механізми нарахування премій, обов’язкові аудити та суспільний контроль здатні запобігти подібним схемам у майбутньому. Поки ж освітяни Закарпаття та всієї України чекають не лише покарання винних, а й реальних кроків, щоб премії залишалися заохоченням, а не джерелом збагачення чиновників.
Степан Сікора
