Нестор Шуфрич під заставою: чому суд дозволив вийти з СІЗО за 33 млн грн у справі про держзраду

У січні 2026 року українське суспільство отримало черговий привід для гострих дискусій: Київський апеляційний суд ухвалив рішення, яке дозволило народному депутату Нестору Шуфричу вийти з-під варти після внесення застави у розмірі 33 мільйонів 280 тисяч гривень. Це сталося 6 січня 2026 року — вперше за понад два роки перебування політика в СІЗО з’явилася реальна альтернатива арешту. Рішення викликало хвилю обурення та підтримки, адже Шуфрич підозрюється у державній зраді та фінансуванні Росгвардії в окупованому Криму.

Політик перебуває під вартою з 15 вересня 2023 року без права внесення застави. Усі попередні продовження запобіжного заходу — включно з рішенням від 19 листопада 2025 року до 17 січня 2026 року — були безальтернативними. Раптова зміна позиції апеляційного суду стала справжнім прецедентом у справах про колабораціонізм під час повномасштабної війни.

Звинувачення: держзрада та робота на ФСБ

СБУ та Офіс Генпрокурора інкримінують Нестору Шуфричу ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада) та фінансування воєнізованих формувань РФ. За версією слідства, нардеп від забороненої партії ОПЗЖ виконував завдання ексчиновника КДБ Володимира Сівковича, який переховується в Москві. Політик нібито поширював кремлівські наративи про «один народ» та переказував кошти підрозділам Росгвардії в Криму.

Досудове розслідування завершено у 2024 році, обвинувальний акт передано до суду. Окремо судять помічника Шуфрича В’ячеслава Черепаню за аналогічними епізодами — йому вже змінили запобіжний захід на домашній арешт. Сам Нестор Шуфрич заперечує провину, стверджуючи, що справа політично мотивована.

Деталі рішення апеляційного суду

Ухвала від 6 січня 2026 року скасувала безальтернативний арешт і визначила заставу в 33 280 000 гривень. Про це повідомив адвокат Віктор Карпенко в коментарях ЗМІ. Після внесення суми політик отримує право вийти з СІЗО, але з обов’язковими процесуальними обов’язками (здача паспортів, заборона виїзду за кордон тощо).

Станом на 12 січня 2026 року застава ще не внесена. Причина — санкції РНБО, введені указом Президента у січні 2025 року: рахунки та майно Шуфрича заблоковані, що робить технічне внесення коштів складним. Син нардепа Олександр Шуфрич, який служить у ЗСУ, впевнений, що соратники по колишній ОПЗЖ допоможуть зібрати суму.

Чому суд змінив позицію після двох років?

Раніше апеляційний суд неодноразово підтверджував ризики: втеча, вплив на свідків, тяжкість злочину (до 15 років ув’язнення). Тепер же колегія суддів визнала можливість альтернативи. Експерти припускають кілька причин:

• Тривалість тримання під вартою без розгляду справи по суті (понад 850 днів) — порушення строків, що загрожує скаргами до ЄСПЛ.
• Зменшення ризиків втечі через воєнний стан і закриті кордони.
• Практика інших справ: помічнику Шуфрича вже призначили домашній арешт.
• Можливий вплив рішень Конституційного Суду щодо неприпустимості автоматичного арешту в справах про зраду.

Точне обґрунтування ухвали поки не оприлюднене в реєстрі, що лише підживлює спекуляції.

Суспільна реакція та політичний контекст

Рішення розділило суспільство. Патріотична частина називає його зрадою та тестом на міцність правосуддя в умовах війни. Інші вважають крок гуманізацією системи: тривале утримання без вироку порушує права людини. Син політика наголошує, що батько зможе відвідувати засідання Верховної Ради та навіть поховати померлого понад рік тому батька.

У ширшому контексті справа Шуфрича вписується в серію гучних звільнень та перестановок у безпековому блоці. Це посилює дискусії про ефективність боротьби з «п’ятою колоною» та необхідність судової реформи.

Наслідки: прецедент чи виняток?

Якщо застава буде внесена (експерти прогнозують 12–13 січня), Нестор Шуфрич вийде на свободу вперше за 2,5 роки. Це може вплинути на подібні справи проти ексдепутатів ОПЗЖ та колаборантів. З іншого боку, прецедент ризикує підірвати довіру до системи: «купити» свободу у справі про держзраду під час війни — сигнал, який важко ігнорувати.

Українське правосуддя знову стоїть перед вибором: баланс між невідворотністю покарання та дотриманням прав людини. Справа Шуфрича — дзеркало цих викликів. Суспільство чекає не лише на внесення застави, а й на прозорий, швидкий розгляд справи по суті.

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний  Фронт Лариси Криворучко”