Корупція на дорогах Закарпаття: Аналіз розтрати 45 млн грн на ремонті траси Р-21

У січні 2026 року Закарпаття знову опинилося в центрі корупційного скандалу. Прокуратура передала до суду справу про заволодіння майже 45 млн грн бюджетних коштів під час ремонту дороги державного значення Р-21 “Долина – Хуст”. Цей випадок ілюструє глибокі проблеми в українській інфраструктурі, де розтрата коштів на ремонті дороги Закарпаття стає нормою, а не винятком. За даними Офісу Генерального прокурора, підрядник та інженер технагляду систематично завищували витрати, завдаючи збитків державі. Це не просто фінансова афера, а симптом хронічної корупції, яка підриває довіру до влади та гальмує розвиток регіону.

Деталі справи: Як розтратили мільйони

Справу ініціювала прокуратура, яка скерувала обвинувальний акт щодо колишнього директора підрядної організації та головного інженера технічного нагляду. За інформацією з Закарпаття онлайн, підрядник подав понад 25 фіктивних актів і довідок, завищуючи вартість асфальтобетону та щебенево-піщаної суміші. Інженер, через службову недбалість, підписав ці документи, не перевіривши дані. Загальні збитки склали понад 37,8 млн грн від основного ремонту та ще 7 млн грн від договору на експлуатаційне утримання. Ексдиректору інкримінують заволодіння майном в особливо великих розмірах та службове підроблення (статті 191 та 366 КК України), а інженеру – недбалість із тяжкими наслідками (стаття 367 КК).

Цей інцидент не ізольований. Аналогічні випадки фіксуються по всій Україні, але в Закарпатті, де дороги часто страждають від гірського рельєфу та погодних умов, такі розтрати особливо болючі. Судова експертиза виявила дублювання даних і фіктивні роботи, що підтверджує системний характер проблеми. Як повідомляє Суспільне Ужгород, підозрювані діяли з 2020-х років, користуючись слабким контролем.

Аналіз корупції: Системні причини та ризики

Критичний погляд на справу розкриває глибші проблеми. Розтрата коштів на ремонті дороги Закарпаття – це наслідок слабкої системи тендерів і нагляду. В Україні, за даними Transparency International, корупція в інфраструктурних проєктах сягає 30-40% бюджету. У Закарпатті, регіоні з високим рівнем безробіття та залежністю від туризму, погані дороги стримують економіку. Місцеві жителі Мукачева та Хуста, наприклад, скаржаться на ями та затори, які могли б бути усунуті за ці 45 млн грн.

Аналізуючи, варто зазначити, що подібні афери часто пов’язані з політичними впливами. Як пише 0312.ua, справа передано до суду, але без реформ у “Укравтодорі” такі випадки повторюватимуться. Критики вказують на відсутність цифровізації: фіктивні акти легко фальсифікувати без електронного моніторингу. Порівняно з ЄС, де використовують AI для перевірки, Україна відстає, що робить розтрату привабливою.

Наслідки для регіону та рекомендації

Наслідки розтрати відчутні: дорога Р-21 залишається в незадовільному стані, збільшуючи аварійність. За статистикою, в Закарпатті щороку гине десятки людей через погані шляхи. Економічно регіон втрачає: туризм, який приносить мільярди, страждає від недоступності. Для Мукачева, де розташовано багато підприємств, це пряма загроза бізнесу.

Щоб уникнути повторів, потрібні антикорупційні заходи: посилення технагляду, прозорі тендери та кримінальна відповідальність. Як зазначає Reinform, справа – крок вперед, але без системних змін корупція триватиме. Громадськість Закарпаття повинна вимагати прозорості, а влада – впроваджувати реформи.

У висновку, ця справа про розтрату коштів на ремонті дороги Закарпаття підкреслює необхідність боротьби з корупцією. Без змін мільйони гривень продовжать зникати, а дороги – руйнуватися.

Степан Сікора