Чому дізнавач Сергій Салтиков написав юридично безграмотний документ, який він назвав «Постановою про закриття кримінального провадження»?
У сучасній Україні, де боротьба з корупцією та забезпечення верховенства права декларуються як пріоритети, випадки юридичної безграмотності в роботі правоохоронних органів стають не просто помилками, а системними загрозами для правосуддя. Один з таких кричущих прикладів – постанова про закриття кримінального провадження, складена дізнавачем Ужгородського районного управління поліції Сергієм Салтиковим 26 грудня 2025 року. (див. додаток в кінці статті).
Цей документ, який мав би бути зразком об’єктивності та юридичної точності, виявився повним провалом: однобоким, немотивованим і повним фактичних помилок. Він стосувався серйозних звинувачень проти Олексія Фазекоша, голови Ради адвокатів Закарпатської області, у підробці свідоцтва адвоката (ч. 1 ст. 358 ККУ) та самовільному присвоєнні владних повноважень (ч. 1 ст. 353 ККУ).
Ця стаття розбере детально причини такої безграмотності. Ми опиратимемося на текст постанови, аналіз заявника Степана Сікори, ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 2 січня 2026 року та 8 січня 2026 року, а також публікації з інтернету, такі як статті на fenixslovo.com та anticor.foundation, які висвітлюють скандали навколо Фазекоша. Аналіз покаже, як Салтиков ігнорував ключові докази, спотворював факти та порушував норми Кримінального процесуального кодексу України (КПК), що призвело до скасування його постанови судом.
Чому?
Можливі чотири причини:
1. Салтиков юридично безграмотний працівник Ужгородської поліції, який спромігся за два роки “досудового розслідування” тільки на п’ять сторінок безграмотної писанини, яку він назвав “Постановою про закриття кримінального провадження”. На більше, видно, не здатний. То чи місце такому працівнику в поліції? Може більше від нього було б користі в рядах ЗСУ?
2. Якщо судити по явній тенденційності самої “Постанови”, в якій дізнавач незграбно робить спробу “відбілити” фальшивого адвоката Фазекоша, то це можливо тільки у двох випадках: Салтиков можливо отримав хабар від Фазекоша або вони знаходяться в тісних приятельських відносинах.
3. Приватний інтерес начальника Ужгородської поліції Олега Янчинського та його заступника Івана Розмана, які в жовтні 2024 року, в період досудового розслідування, яке проводить їхній підлеглий Сергій Салтиков, отримали з рук фальшивого адвоката Фазекоша свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Профайл Олега Янчинського в ЄРАУ (https://erau.unba.org.ua/profile/93402)

Профайл Івана Розмана в ЄРАУ (https://erau.unba.org.ua/profile/93383)
4. Приватний інтерес керівника Закарпатської обласної прокуратури Мирослава Пацкана, дружина якого за декілька до його призначення отримує свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Профайл Пацкан Наталії Василівною в ЄРАУ (https://erau.unba.org.ua/profile/95235)
Фон кримінальної справи та звинувачення проти Олексія Фазекоша
Кримінальне провадження №12023078040000715 розпочалося 6 жовтня 2023 року на підставі заяви Степана Сікори, мешканця Мукачева, який звинуватив Олексія Фазекоша в користуванні підробленим свідоцтвом адвоката №21/575 від 21 грудня 2006 року. Згідно з заявою, Фазекош на момент видачі свідоцтва не мав вищої юридичної освіти, не складав кваліфікаційних іспитів і не отримував права на адвокатську діяльність. Це класичний випадок підробки офіційного документа, що підпадає під ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (ККУ), яка передбачає покарання до двох років обмеження волі за підробку документів.
Пізніше, 9 січня 2025 року, до справи долучили звинувачення за ч. 1 ст. 353 ККУ – самовільне присвоєння владних повноважень. Фазекош, обіймаючи посаду голови Ради адвокатів Закарпатської області з 2012 року, нібито незаконно виконував функції, адже його статус адвоката базувався на сумнівному свідоцтві. Прокурор об’єднав провадження постановою від 10 жовтня 2025 року.
Фон справи тісно пов’язаний з історією адвокатури в Закарпатті. Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ), Фазекош зареєстрований як адвокат з 21 грудня 2006 року на підставі рішення КДКА Закарпатської області №190/93. Однак публікації в інтернеті, такі як стаття на anticor.foundation, стверджують, що це свідоцтво – підробка, оскільки в 2006 році Фазекош мав лише дипломи бакалавра з історії (2004) та міжнародних відносин (2006), а не юридичну освіту. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року (редакція 2006) вимагав вищої юридичної освіти та дворічного стажу в галузі права для отримання свідоцтва.
Скандали навколо Фазекоша не нові. У статті на fenixslovo.com зазначається, що Фазекош сам визнає проблеми зі свідоцтвом, посилаючись на “викрадення” оригіналу в 2008 році (кримінальна справа №21041208), але без доказів існування оригіналу. Інша публікація на Facebook описує Фазекоша як частину “організованого злочинного угруповання” в регіоні, з посиланнями на корупцію в адвокатурі. Ці матеріали підкреслюють, чому справа набула резонансу: Фазекош не просто адвокат, а впливова фігура, чия легітимність під сумнівом вже понад 15 років.
Досудове розслідування включало допити свідків: Сікори (10 жовтня 2023), Фазекоша (17 жовтня 2023), колишніх голів КДКА Немеша (1 березня 2024) та Павліченко (23 лютого 2024), а також запити до Ужгородського національного університету та Ради адвокатів України. Однак, як покаже подальший аналіз, Салтиков вибірково інтерпретував ці дані, ігноруючи суперечності.
Детальний розбір постанови Сергія Салтикова: Фактичні та юридичні помилки
Постанова Салтикова від 26 грудня 2025 року – це 5-сторінковий документ, повний неточностей, які роблять його юридично безграмотним. Розберемо ключові пункти, спираючись на аналіз Сікори та судові ухвали.
По-перше, помилки в іменах та фактах. У постанові Фазекош фігурує як “Фазикош O.A.”, “Фазикоша Олексія Андрійовича” чи “Фозекош O.A.” – це не просто опечатки, а грубе порушення ст. 110 КПК, яка вимагає точності в процесуальних документах. Аналіз Сікори зазначає, що заява стосувалася “Фазекоша Олексія Андрійовича”, але Салтиков спотворює це, послаблюючи доказову базу.
По-друге, ігнорування освіти Фазекоша. Постанова посилається на відповідь Ужгородського університету від 25 січня 2024, де вказано дипломи бакалавра 2004, 2006, 2008 та спеціаліста 2009 років. Однак Салтиков не вказує спеціальності: історія та міжнародні відносини до 2006, право – лише з 2008. Згідно зі ст. 2 Закону “Про адвокатуру” (ред. 2006), потрібна була вища юридична освіта та 2 роки стажу. Фазекош не відповідав цим вимогам у 2006, як підтверджує стаття на fenixslovo.com, де описано “Фазекош №1” – підробку свідоцтва.
По-третє, хибні свідчення свідків. Салтиков посилається на Немеша П.Ф. як голову КДКА у 2006, але насправді це був Бедь В.В., якого допитали, але показання ігноровано. Публікація на anticor.foundation аналізує цей скандал, зазначаючи, що Бедь заперечував видачу свідоцтва Фазекошу.
Четверте, дублікат свідоцтва. Павліченко видала дублікат 24 грудня 2008 “Фозекошу”, а не Фазекошу, з помилкою в назві КДКА. Постанова ігнорує анулювання дубліката 16 листопада 2009 та скасування постанови Мукачівського суду 2010 року Вищим адміністративним судом 17 червня 2015 (справа К/800/7162/15). Це робить усі подальші рішення “нікчемними”, як зазначає аналіз Сікори.
П’яте, запит до Ради адвокатів. Салтиков посилається на рішення РАУ №131 від 15-16 грудня 2023, яке нібито встановлює “преюдиційний факт” законності свідоцтва. Але РАУ не має повноважень тлумачити закони (ст. 48 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”), і це рішення – внутрішнє, не преюдиційне для кримінального процесу. Публікація на Instagram критикує це як спробу “дахування”.
Шосте, викрадення свідоцтва. Постанова згадує справу №21041208 про крадіжку 2008 року, але заява про викрадення не доводить існування документа (ст. 62 Конституції). Реєстр Мін’юсту до 2012 не містить Фазекоша.
Сьоме, ст. 353 ККУ. Салтиков стверджує законність посади Фазекоша за рішенням РАУ №90 від 2022, але термін голови – 5 років (ст. 55 Закону), і Фазекош перевищив його на 3 роки, що є самовільним присвоєнням.
Висновок постанови про “відсутність складу злочину” немотивований, порушуючи ст. 284 КПК.
Судові ухвали: Чому постанову Салтикова скасовано
Ухвала Ужгородського суду від 2 січня 2026 (суддя Голяна О.В.) задовольнила скаргу Вадима Хабібулліна, скасувавши постанову Салтикова. Суд зазначив: розслідування формальне, без всебічності (ст. 9, 22 КПК); висновки немотивовані, відсутня оцінка доказів (ст. 94 КПК). Суд зобов’язав продовжити розслідування, оцінити освіту Фазекоша станом на 2006 та повноваження.
Ухвала від 8 січня 2026 за скаргою Сікори закрила провадження, оскільки постанова вже скасована, але підтвердила проблеми: ігнорування свідчень Бедя, не перевірка Логойди (справжньої власниці №21/575).
Публікація на Instagram називає це “зламом кришки” закритої справи, підкреслюючи резонанс.
Публікації з інтернету: Скандали навколо Фазекоша та Салтикова
Інтернет рясніє матеріалами про скандали. Стаття на anticor.foundation описує гальмування розслідування поліцією, пов’язуючи з корупцією. На fenixslovo.com Фазекош звинувачується в підробці дисертації. Facebook-пост тут називає його “фальшивим адвокатом”.
Щодо Салтикова, публікації на Facebook згадує скарги до Генінспекції ОГП на Салтикова.
Юридична оцінка безграмотності Салтикова: Порушення норм КПК та ККУ
Безграмотність проявляється в ігноруванні ст. 2 КПК (завдання провадження), ст. 284 (підстави закриття), ст. 94 (оцінка доказів). Це системна проблема поліції, як у справах на youcontrol.com.ua.
Така безграмотність підриває довіру до слідчих органів та процесуальних прокурорів. Рекомендації: посилити навчання дізнавачів, посилите незалежний контроль та звільнити з посади лейтенанта поліції, дізнавача Сергія Салтикова
Висновок
Постанова Салтикова – зразок юридичної халтури, скасований судом. Розслідування триває, і це шанс для очищення поліції, прокуратури та адвокатури.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
















