Знищення Карпат: Урядова схема під прикриттям війни для безконтрольної вирубки лісів
Українські Карпати, перлина Європи, стикаються з безпрецедентною загрозою. Під прикриттям воєнного стану уряд намагається протягнути зміни, які дозволять безконтрольну вирубку лісів у Карпатах, скасовуючи ключові екологічні бар’єри. Ця схема, замаскована під ліквідацію наслідків агресії Росії, насправді відкриває шлях для масових рубок по всій країні, зокрема в гірських регіонах. Аналітики та екологи б’ють на сполох: це не лише про дерева, а про майбутнє екосистеми, яка забезпечує чисте повітря, воду та біорізноманіття для мільйонів.
У цій статті ми розберемося в деталях урядової ініціативи, її корупційних підтекстах, екологічних наслідках та можливих альтернативах, спираючись на свіжі публікації з інтернету.
Історія проблеми: Вирубка лісів у Карпатах як хронічна хвороба
Проблема вирубки лісів у Карпатах не нова. За останні 20 років в українській частині Карпат зникло 161 тис. га лісу – це майже 10% усього покрову, співмірно з площею Києва. Корупційні схеми процвітають: посадовці часто завищують обсяги рубок, наприклад, плануючи на 1 га, а вирубуючи 1,1 га для додаткового прибутку. Війна посилила цю тенденцію. Під прикриттям бойових дій активізувалися не лише легальні, але й нелегальні рубки, забудова та енергетичні проєкти. Експерти з ГО «Екодія» зазначають, що Карпати більше не є заповідним тилом: війна відкрила шлях до нищення гір через безконтрольні дії.
Ще до повномасштабного вторгнення лісова галузь була просякнута корупцією. НАЗК визнало санітарні рубки найбільшим ризиком, адже під цим прикриттям часто вирубують здорові дерева. У 2025 році викрито випадки, де посадовці спричинили збитки на 55,8 млн грн через незаконну вирубку. Регіони Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини та Чернівеччини страждають найбільше, де унікальні насадження зникають через жадібність. Науковці попереджають про екологічну катастрофу: джипінг, хаотична забудова та вирізання дерев руйнують ґрунт, провокуючи повені та ерозію. WWF Україна підкреслює, що екосистема Карпат під серйозною загрозою через безконтрольний джипінг і масову вирубку.
Урядова ініціатива: Схема під прикриттям війни
Урядовий проєкт постанови, підготовлений Мінекономіки (яке поглинуло Міндовкілля), дозволяє проводити санітарні рубки за спрощеною процедурою, скасовуючи оцінку впливу на довкілля для суцільних рубок. Ключове слово «у тому числі» поширює зміни на всі ліси, а не лише пошкоджені війною. Це прибирає норму про зменшення планових рубок при великому обсязі санітарних, дозволяючи безперешкодні рубки. Ірина Федорів стверджує, що це спрямоване на полегшення бізнес-інтересів, пов’язаних з олігархом Коломойським. Рік тому подібний законопроєкт №9516 від «слуг народу» провалився в парламенті, але тепер уряд намагається обійти Раду.
Проєкт готувався секретно, без громадського обговорення, аби уникнути опору. Уряд забезпечує стабільну роботу лісгоспу в умовах війни, продовжуючи чинність матеріалів на період воєнного стану плюс два роки. Однак це відкриває лазівки для зловживань. Технологічні картки для рубок у Карпатах більше не потребують погодження з Держлісагентством чи облдержадміністраціями, спрощуючи процес. Критики бачать у цьому повторення скандальної «містобудівної реформи» №5655, яка теж намагалася обійти парламент.
Критика та екологічні наслідки: Загроза для майбутнього
Екологи та нардепи різко критикують ініціативу. Нардеп Юлія Овчинникова зазначає, що постанова суперечить законодавству та вимогам ЄС, загрожуючи репутації України. Єврокомісія у звітах наголошує на збереженні оцінки впливу як запобіжника проти нищення лісів. Без неї лісівники зможуть рубати здорові дерева, прикриваючись «санітарними» причинами, без публічних обговорень.
Наслідки катастрофічні: втрата біорізноманіття, посилення повеней, деградація ґрунтів. Війна вже спалила та замінувала ліси, але корупція додає ризиків для відбудови. Громадські організації, як «Екодія», дізналися про проєкт випадково і вимагають прозорості. 130 ГО зверталися за відновленням окремого Міндовкілля, бачачи об’єднання як схему для корупції. Еколог Богдан Кученко підкреслює відсутність обговорення в робочій групі.
Міжнародний аспект: Вплив на євроінтеграцію
Зміни суперечать європейським стандартам. Європарламент обстоює оцінку впливу на довкілля як ключовий елемент. Скасування її може зашкодити переговорам про вступ до ЄС, де екологічні норми – пріоритет. Міжнародні партнери, як WWF, закликають до захисту Карпат, які є частиною загальноєвропейської спадщини.
Альтернативи та рекомендації: Шлях до збереження
Замість спрощення рубок, уряд повинен посилити контроль: відновити Міндовкілля, запровадити цифровий моніторинг лісів, стимулювати стале лісокористування. Громадськість може впливати через петиції та обговорення, як заплановане на 8 січня з Тарасом Висоцьким. Інвестиції в екотуризм та відновлення лісів замість вирубки – ключ до майбутнього.
У висновку, знищення Карпат під прикриттям війни – це не лише екологічна, але й моральна криза. Урядова схема загрожує не тільки лісам, але й довірі суспільства. Потрібна негайна реакція: прозорість, діалог та пріоритет екології над бізнес-інтересами. Лише так ми збережемо Карпати для наступних поколінь.
Степан Сікора
