Віктор Балога: В історії дуже мало прикладів, коли питання миру виносилося на референдум
У сучасній українській політиці тема миру та можливого референдуму щодо умов мирного договору з Росією викликає гарячі дискусії. Заява Віктора Балоги, відомого українського політика, про те, що “в історії дуже мало прикладів, коли питання миру виносилося на референдум”, стала каталізатором для обговорень. Особливо актуальною вона стала на тлі ідей, озвучених президентом Володимиром Зеленським, про можливе винесення мирного плану на всенародне голосування. Ця стаття аналізує цю тему на основі конституційних норм, історичних прецедентів та думок експертів, таких як Андрій Магера. Ми розглянемо, чому такий референдум може бути неконституційним і чому влада не повинна перекладати відповідальність на народ.
Тема референдуму щодо миру в Україні набула розголосу після заяв президента про потенційне підписання міжнародного договору з участю США та інших сторін. Зеленський наголосив: “Якщо ми підемо на референдум — це дуже важливо. Але якщо ми не дурні, ми не можемо йти на референдум, знаючи, що він провалиться”. Це підкреслює дилему: з одного боку, бажання додати легітимності рішенню, з іншого — ризик невдачі. Однак, як зазначає Балога, історичні приклади таких референдумів мінімальні, особливо в контексті масштабної війни, яка триває з 2014 року.
Історичні приклади референдумів щодо питань миру
В історії дійсно мало випадків, коли питання миру виносилося на референдум, особливо в умовах активного конфлікту. Балога підкреслює: “В історії дуже мало прикладів, коли питання миру виносилося на референдум. Але їх точно не було щодо такої масштабної війни”. Дослідження показують, що референдуми частіше використовувалися для територіальних питань або конституційних змін, а не для мирних договорів.
Наприклад, одним з рідкісних прецедентів є референдум у Швейцарії 2002 року щодо вступу до ООН, який мав елементи мирної політики, але не стосувався безпосередньо війни. У США, як зазначає Андрій Магера у своїх коментарях, за 250 років історії не проводилося жодного федерального референдуму, включаючи питання миру. Це підкреслює, що великі держави рідко покладаються на plebiscites для стратегічних рішень.
В українській історії референдум 1991 року про незалежність був успішним, але він не стосувався миру під час війни. Сучасні публікації, такі як аналітика від Центру політико-правових реформ, вказують, що референдуми щодо територій можливі лише за певних умов, але не для зменшення території, як це могло б бути в мирному договорі з Росією.
Історики зазначають, що в Європі після Другої світової війни мирні договори підписувалися парламентами, а не виносилися на референдум, щоб уникнути поляризації суспільства.
Ці приклади ілюструють, чому Балога вважає ідею референдуму ризикованою: вона може стати інструментом маніпуляції, а не справжнього волевиявлення. У контексті війни з 2014 року, коли емоції високі, референдум ризикує розділити націю, а не об’єднати її навколо миру.
Конституційні аспекти референдуму щодо мирного договору
Андрій Магера, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії та експерт з конституційного права, детально розбирає, чому референдум щодо мирного договору не має конституційних підстав. У своїх публікаціях він посилається на Конституцію України, зокрема статті 72, 73, 85 та 106.
Згідно з Конституцією, Верховна Рада призначає референдум лише щодо зміни території, але не в бік зменшення (статті 2, 157). Президент може призначити референдум тільки для затвердження змін до певних розділів Конституції. Магера підкреслює: “Конституційні підстави для призначення і проведення всеукраїнського референдуму щодо міжнародного договору чи його проєкту є відсутніми”.
Міжнародні договори ратифікуються парламентом у формі закону (стаття 85, пункт 32), і вони стають частиною національного законодавства лише після згоди ВР (стаття 9). Таким чином, референдум не може замінити парламентську процедуру.
Якщо президент не бажає брати відповідальність, Магера радить скористатися правом на відставку за статтями 108-109.
Ці аргументи підтримуються публікаціями в Дзеркалі тижня, де зазначається, що такий референдум буде неконституційним і не матиме юридичної сили. Експерти з Букв додають, що це спроба сховатися за спиною народу, ігноруючи присягу президента дотримуватися Конституції.
Позиція Віктора Балоги та критика влади
Віктор Балога прямо заявляє, що референдум — це “банальне перекладання відповідальності за непопулярні кроки на громадян”. У своєму Facebook-дописі, він наголошує, що влада не має права “вішати все на людей”, і рішення про завершення війни повинен приймати парламент.
Балога критикує ідею як спробу уникнути відповідальності, зазначаючи, що парламент повинен “напружитися”, а не гратися в плебісцит. Його позиція резонує з громадськістю, адже, як показують опитування, більшість українців підтримують мир, але проти територіальних поступок. У контексті вимог США, Магера запитує, чому Америка сама не проводить референдуми.
Міжнародний контекст та вимоги партнерів
Ідея референдуму частково пов’язана з тиском з боку США. Публікації в Главкомі зазначають, що американські партнери можуть вимагати референдуму для легітимності, але це суперечить українській Конституції. У YouTube-ефірі КИЇВ24 Магера обговорює, що США хочуть виборів та референдуму щодо територій, але це не відповідає нормам.
Міжнародні договори, як Мінські угоди, ратифікувалися без референдумів, що підтверджує практику. Експерти з Еспресо підкреслюють, що президент не хоче брати політичну відповідальність.
Висновок: Відповідальність влади та майбутнє миру
Заява Віктора Балоги підкреслює ключову проблему: референдум щодо миру в Україні — не інструмент демократії, а спосіб уникнути відповідальності. Історичні приклади рідкісні, конституційні підстави відсутні, а думки експертів, як Андрія Магери, підтверджують неконституційність. Влада повинна покладатися на парламент, а не на народ у таких складних питаннях. Мир можливий лише через сильні інститути, а не плебісцити. У 2025 році, коли війна триває, важливо пам’ятати: президент обирається для прийняття рішень, а не для їх уникнення.
Степан Сікора
