Маргарита Бабинець – русинка, якою гордиться Америка: героїня Другої світової війни з закарпатським корінням

Маргарита Бабинець – це ім’я, яке символізує мужність, патріотизм і глибоке коріння в русинській культурі. Народжена в Америці від емігрантів із нинішнього Закарпаття, ця жінка стала справжньою легендою, очоливши жіночий авіаційний полк і віддавши життя за свободу під час Другої світової війни. Її історія, описана в публікаціях русинських активістів, надихає на роздуми про внесок русинів у світову історію.

Походження Маргарити Бабинець: русинське коріння з села Доробратово

Маргарита Бабинець народилася 26 лютого 1923 року в місті Юніон-Сіті, штат Пенсільванія, США. Її батьки були вихідцями з села Доробратово, що  на Іршавщині. Батько, типовий русин-емігрант, виїхав до Америки перед Першою світовою війною в пошуках кращого життя, працюючи на шахті. Він мріяв повернутися додому, купував землю в рідному селі, але доля розпорядилася інакше.

За десять років важкої праці він зумів заробити лише на квитки для дружини Анни та дочок. Старша дочка Марія вже була заміжньою, а Маргарита з сестрою Софією та матір’ю приєдналися до батька в Америці. Пізніше народився брат Іван. Попри американське оточення та англійську школу, батько наполегливо зберігав русинську ідентичність: заборонив говорити англійською вдома, приносив книги русинською мовою та розповідав про Карпати й Доробратово.

Ця сімейна традиція глибоко вплинула на Маргариту. В школі на вечорі поезії вона декламувала вірш “Я Русин был, есмь и буду…”, викликавши овації, хоча ніхто не розумів мови. Батько плакав від гордості. Детальніше про її походження можна прочитати в оригінальній публікації на сайті FenixSlovo, де автор Юрій Шипович підкреслює русинське коріння героїні.

Русинська еміграція до США на початку XX століття була масовою. Тисячі карпаторусинів шукали роботу на шахтах і фабриках Пенсільванії, зберігаючи мову, традиції та ідентичність. Маргарита Бабинець стала яскравим прикладом того, як це коріння формувало сильні характери.

Дитинство та освіта: талант і патріотизм молодої русинки

Маргарита росла в родині, де панувала любов до рідного краю. Сестра Софія, працюючи акушеркою, допомогла дружині мільйонера народити дитину, за що отримала кошти на поїздку матері та брата на батьківщину. Війна перервала плани решти родини.

Софія, оселившись у багатій сім’ї, забезпечила Маргариті навчання в університеті – господар оплатив освіту після розмови сестер. Маргарита була талановитою студенткою: проходила програму двох курсів за рік. Вона займалася спортом – велосипед, біг, плавання – і досконало володіла чотирма мовами.

Її патріотизм проявився рано. Як найкращу випускницю, її запросили на роботу в уряд штату, але вона звернулася до чиновника з питанням: “Чому досі не відкрито другий фронт? Половина моєї родини в окупації!” Це стало поштовхом до створення жіночого авіаційного полку.

Історія Маргарити Бабинець часто згадується в контексті карпаторусинів в Америці.

Подвиг Маргарити Бабинець у Другій світовій війні: створення жіночого авіаполку

Війна не має жіночого обличчя, але Маргарита Бабинець довела протилежне. Вона ініціювала та очолила жіночий авіаційний полк, до якого першими записалися слов’янки – польки, чешки, росіянки, українки. Щодня в ефірі телебачення Маргарита агітувала за вступ.

Вона героїчно воювала на бомбардувальнику “Бостон”, якого лагідно називала “соколом”. Полк складався з жінок різних національностей, об’єднаних боротьбою проти нацизму.

27 липня 1944 року літак Маргарити збили. Вона намагалася врятувати машину, повернувши проти вітру, щоб загасити полум’я, але вибух забрав її життя. Поховали її в Юніон-Сіті поруч із батьком, який так і не повернувся на батьківщину.

Цей подвиг увічнено в американській історії. Деталі описані в статті Юрія Шиповича, де акцент на русинській ідентичності героїні.

Жінки в авіації Другої світової – рідкісне явище. В США існували WASPs (Women Airforce Service Pilots), але полк Маргарити був унікальним через слов’янський склад і її ініціативу.

Нагороди та пам’ять: слова президента Рузвельта про Маргариту Бабинець

Маргариту нагороджено іменною медаллю: “Світлій пам’яті Маргарити Бабинець, вірної дочки США”. Президент Франклін Рузвельт особисто відзначив її: “Вона стоїть у непорушному строю незламних патріотів, які загинули, щоб Свобода жила… Свобода жива, і через те жива вона”.

Ці слова цитують у багатьох публікаціях про Маргариту Бабинець русинку. Тим часом на Закарпатті брата Івана арештували НКВС, але звільнили на прохання американського уряду.

Пам’ять про неї зберігається в русинській діаспорі США та на Закарпатті. Історія надихає на вивчення внеску карпаторусинів у перемогу над фашизмом.

Значення історії Маргарити Бабинець для сучасних карпаторусинів та українців

Історія Маргарити Бабинець – приклад того, як емігранти зберігали ідентичність і ставали героями нової батьківщини. Вона поєднує русинське коріння з американським патріотизмом, показуючи внесок карпаторусинів у світову історію.

У контексті сучасних подій її мужність надихає. Русини Закарпаття пишаються такою землячкою, як видно з публікацій на FenixSlovo.

Карпаторусинська культура багата на такі історії. Еміграція до США сформувала сильну діаспору, яка зберігає традиції.

Карпаторусини в Америці: ширший контекст еміграції та внеску

На початку XX століття тисячі карпаторусинів із Підкарпатської Русі емігрували до США. Працювали на шахтах Пенсільванії, будували церкви, зберігали мову. Маргарита Бабинець – одна з тих, хто прославив народ.

Висновок: вічна пам’ять героїні-русинці

Маргарита Бабинець – карпаторусинка, якою пишається не тільки Америка, а й увесь русинський народ. Її життя – від дитинства в емігрантській родині до героїчної смерті в небі – приклад незламності. Її подвиг нагадує: свобода вимагає жертв, а коріння дає силу.

Степан Сікора