Нова програма МВФ для України: кредит на $8,1 млрд і ризики для бюджету
Україна стоїть на порозі важливих змін у фінансовій сфері. Нещодавно влада досягла домовленостей з Міжнародним валютним фондом (МВФ) на рівні експертів щодо нової чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF) на суму $8,1 млрд. Ця угода, оголошена наприкінці листопада 2025 року, має стати каталізатором для залучення додаткової допомоги від партнерів, але її реалізація залежить від виконання низки зобов’язань. За даними офіційного сайту МВФ, програма розрахована на 2026-2029 роки і передбачає доступ до 5,94 млрд СПЗ (спеціальних прав запозичення), що еквівалентно $8,1 млрд. Однак, як зазначають аналітики Bloomberg, радіти зарано: рада директорів Фонду ще не затвердила угоду, а ключові умови можуть стати тягарем для малого бізнесу та звичайних громадян.
Умови нової програми МВФ: фокус на фіскальній стабільності
Нова програма МВФ для України замінює чинну EFF від 2023 року, під якою Київ уже отримав $10,7 млрд з запланованих $15,6 млрд. За оцінками Національного банку України (НБУ), нова угода допоможе підтримати макроекономічну стабільність, боргову стійкість та економічне відновлення в умовах тривалої війни. Головні цілі — боротьба з корупцією, покращення управління та розширення податкової бази.
МВФ вимагає від уряду впровадження монетарних і фіскальних заходів. Зокрема, Міністерство фінансів України підтверджує, що програма включатиме реформи в податковій та митній системах. Це означає посилення контролю за цифровими платформами, такими як OLX чи Prom.ua, де продаються товари з-за кордону. За прогнозами Фонду, така політика дозволить закрити фінансовий розрив у $136,5 млрд на 2026-2029 роки, з яких $63 млрд припаде на 2026-2027 роки.
Підвищення податків: удар по ФОП та імпорту
Одним з найболючіших аспектів нової програми МВФ для України є фіскальні реформи, спрямовані на збільшення доходів бюджету. За даними Forbes Україна, влада погодилася запровадити ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП) з доходом понад 1 млн грн на рік. Це торкнеться тисяч малого бізнесу, які досі користувалися спрощеною системою. Аналітики Економічної правди зазначають, що таке підвищення податків для ФОП може призвести до скорочення робочих місць та тіньової економіки, але без альтернативи дефіцит не закриється.
Ще одна “вишенька на торті” — скасування пільг на закордонні посилки до 150 євро. За даними НБУ, у січні-вересні 2025 року українці імпортували товарів на $4,5 млрд без сплати податків, що створює “дірку” в бюджеті на 18 млрд грн. Тепер митниця посилить контроль, а зловмисники, які дроблять партії на малі посилки, опиняться під прицілом. Це позитивно вплине на Державну митну службу, але підвищить ціни для споживачів. Великий бізнес натомість залишається під захистом: податок на дивіденди — один з найнижчих у Європі (5%), а прогресивне оподаткування розкоші досі не впроваджене, як підкреслює LB.ua.
Ризики: блокування репараційного кредиту та боргове навантаження
Навіть за умови виконання всіх зобов’язань, нова програма МВФ для України не гарантує негайних надходжень. Угода спирається на “репараційний кредит” від Європейського Союзу (ЄС), який мав би використовувати прибутки від заморожених російських активів ($162 млрд). Однак, як повідомляє Reuters, Бельгія блокує цю схему активніше, ніж раніше, посилаючись на податкові ризики. Без цих коштів фінансовий розрив зросте, а ЄС готується до альтернативних планів, включаючи ERA Loans на $50 млрд.
Вишенька на торті: $8,1 млрд ледь покриють виплати за попередніми боргами перед МВФ. За розрахунками УНІАН, у 2026-2029 роках Київ має повернути $8,4 млрд, що робить нову програму “замкненим колом”. Якщо грошей від МВФ та ЄС не надійде, “дірка” в бюджеті перетвориться на чорну діру. Уряд змушений буде шукати додаткові джерела: скорочувати витрати на соціалку чи інфраструктуру, або вводити нові податки.
Висновки: шлях до стабільності чи нові виклики?
Нова програма МВФ для України — це не просто кредит, а сигнал для донорів про готовність Києва до реформ. За словами голови місії МВФ Гевіна Грея, вона каталізує $136,5 млрд допомоги від G7 та ЄС. Однак, підвищення податків для ФОП та оподаткування посилок викличуть протести, а блокада репараційного кредиту — затримки. Економісти Mind.ua попереджають: без виконання домашнього завдання програма під загрозою.
Влада мусить балансувати між фіскальною дисципліною та соціальною стабільністю, щоб уникнути колапсу. У 2026 році дефіцит сягне 25% ВВП, тож альтернативи немає — реформи чи дефолт.
