Bloomberg: План Білого дому щодо України є ганебним і має бути відкинутий
Автор: Марк Чемпіон
Джерело: Bloomberg Opinion
Дата публікації: 21 листопада 2025 р.
Американський план завершення російського вторгнення в Україну є разючим документом. Він винагороджує агресора і карає жертву. Він підриває найважливіший принцип міжнародного права — про те, що суверенні кордони не можуть змінюватися силою. Він пропонує гарантії безпеки, але не пояснює, як їх забезпечувати, — і водночас обмежує засоби, якими це можна зробити.
Це примусова капітуляція України заради прибутку — своєрідний сучасний пакт Молотова-Ріббентропа, де одна сторона зацікавлена в територіальному поділі, а інша — в комерційній вигоді. Одним словом, це ганебно.
І все ж головне питання не в цьому. Воно звучить так: чи є цей план найкращою угодою, на яку Україна та її європейські союзники можуть розраховувати на даному етапі? Відповідь — ні. Київ і Європа вже відкинули ключові положення цього 28-пунктного документа, який передбачає поступки Росії, обмеження армії України та фактичне визнання окупованих територій.
Територіальні поступки: визнання анексій без боротьби
Лідери України давно визнали, що доведеться поступитися контрольованими Росією територіями. Але план іде далі: він пропонує міжнародне «де-факто визнання» майже всіх земель, окупованих з 2014 року, плюс так званий «фортечний пояс» Донеччини, який росіяни досі не змогли захопити. Ця зона має стати демілітаризованою.
Де-факто визнання — це те, що сталося з Німецькою Демократичною Республікою чи Балтійськими країнами після Другої світової. НАТО ніколи не визнавало їхньої анексії, і зрештою території повернулися законним власникам. Немає потреби фіксувати «визнання» в угоді, якщо мета — не легітимізувати російські загарбання.
Демілітаризований «фортечний пояс» звучить розумно, але це величезна поступка: захоплення цих міст коштувало б Росії ще року боїв і десятків тисяч життів. Після здачі їх неможливо повернути, а російські війська зможуть швидко просуватися далі — як це вже було після порушення попередніх перемир’їв.
Фінансові аспекти: Росія нічого не втрачає, Європа платить за руйнування
Кремль відмовляється від 100 млрд доларів із заморожених російських активів (близько 300 млрд загалом). США керуватимуть цими коштами на відбудову України та отримуватимуть прибуток. Європа додасть ще 100 млрд. Насправді Росія нічого не втрачає: активи й так не повернуться, а будь-який трибунал наклав би значно більші репарації.
Отже, Росія — без втрат, США — з прибутком від корисних копалин. Без цих грошей Україна приречена на зубожіння, а членство в ЄС залишиться мрією.
Санкції зніматимуться поступово — під контролем США. Прогрес залежатиме не від поведінки Росії, а від комерційних угод.
Гарантії безпеки: порожні обіцянки
План містить розмиті формулювання про реакцію на порушення, але поріг для дій високий і асиметричний: «значне та тривале» порушення з боку Росії проти одного українського пострілу. Це ті самі гарантії, що в Будапештському меморандумі 1994 року, які виявилися марними.
Армію України скоротять до 600 тис. (зараз 800–900 тис.), російську — ні. НАТО не розміщуватиме війська в Україні. Жодних механізмів верифікації чи міжнародних миротворців.
Висновок: план треба відкинути, але з конструктивними поправками
Президент Зеленський опинився в майже безвихідному становищі. Єдиний шлях — публічно викрити наміри Путіна та запропонувати поправки: справжні миротворці, ширша демілітаризована зона (включно з Кримом), зняття обмежень на українську армію та озброєння. Якщо Кремль відмовиться — стане зрозуміло навіть Білому дому, хто блокує мир.
Жоден український лідер не може підписати таку угоду. Європа теж не повинна. Це гарантує внутрішній бунт в Україні та шлях до нової російської агресії.
