Вітання з Днем народженням легендарному Маестро анатомії, професору Андрію Степановичу Головацькому від дипломника 1973 року Степана Ілліча Сікори
Шановний і дорогий Андрію Степановичу!
З щирого серця, з найщирішими почуттями тепла й безмежної вдячності вітаю Вас, людину-легенду медичного факультету Ужгородського національного університету, з Днем народження!
Сьогодні, коли Ви відзначаєте чергову віху свого яскравого, насиченого змістом і досягненнями життя, я, Сікора Степан Ілліч, Ваш дипломник 1973 року, не можу не скористатися нагодою, щоб особисто сказати Вам ті слова, які ношу в серці вже більше півстоліття.
Все почалося наприкінці 60-х років минулого століття, коли Ви, молодий, ентузіазм і талант Андрій Степанович Головацький, працювали на кафедрі біофізики фізичного факультету Ужгородського державного університету. Саме тоді доля звела нас: Ви стали моїм науковим керівником дипломної роботи на тему «Вплив магнітного поля на гігантські нейрони виноградного молюска Helix pomatia». Минуло вже 52 роки з того часу, але я пам’ятаю кожну нашу розмову, кожен експеримент, кожну годину, проведену в лабораторії.
Нам вдалося отримати по-справжньому цікаві наукові результати. На їхній основі ми з Вами спільно написали та опублікували шість наукових статей у найсерйозніших виданнях Радянського Союзу того часу. Ці статті стали не просто публікаціями — вони лягли в основу моєї дипломної роботи та залишилися для мене еталоном того, якою має бути справжня наука: точною, чесною, натхненною.
На превеликий жаль, подальша наша безпосередня наукова співпраця не склалася. У 1972 році кафедру біофізики з незрозумілих для нас причин об’єднали з кафедрою мікроелектроніки, і випуск біофізиків 1973 року став останнім в історії університету. Ви перейшли на кафедру анатомії медичного факультету, а я спершу п’ять років пропрацював вчителем фізики, а потім понад 17 років — у Мукачівському галузевому науково-дослідному інституті «Електрон», де разом із колегами розробляв плоскі телевізійні екрани на основі електролюмінофорів постійного струму. За ті роки я опублікував 126 наукових праць, отримав 17 авторських свідоцтв СРСР і захистив кандидатську дисертацію, ставши Заслуженим винахідником УРСР. Але де б я не був і чим би не займався, я завжди пам’ятав, що мій перший серйозний науковий досвід, мій старт — це Ви, Андрію Степановичу.
І хоч наші професійні шляхи розійшлися, дружні стосунки ми з Вами підтримуємо вже 54 роки. За цей час ми пережили стільки змін — від радянських часів до незалежної України, від розквіту науки до її, на жаль, занепаду в 90-ті. Та попри все, ми завжди раділи успіхам один одного. І я безмежно радий, що Ваших студентів і випускників медичного факультету є лише одне ім’я, яким вони Вас називають — Маестро анатомії.
Хто є справжнім хранителем мудрості та досвіду на медичному факультеті? Відповідь знають усі — це Ви, улюбленець багатьох поколінь студентів, Заслужений працівник освіти України, доктор медичних наук, професор Андрій Степанович Головацький!
Тисячі лікарів по всій Україні й досі з теплотою згадують Ваші блискучі, структуровані, живі лекції, на яких анатомія переставала бути просто набором латинських термінів, а ставала захоплюючою розповіддю про диво людського тіла. Ваші колеги цінують Вас за незмінну відкритість, доброзичливість і позитив, який Ви випромінюєте навіть у найскладніші часи. Десятки успішних науковців завдячують саме Вам своїм професійним становленням — Ви вміли розгледіти іскру в кожному студентові й допомогти їй розгорітися яскравим полум’ям.
Нам, випускникам і колегам, неймовірно пощастило, що в Ужгородському національному університеті студенти-медики й досі мають унікальну можливість вчитися безпосередньо у Маестро. Бо Ваше ім’я знає кожен студент-медик України — воно стоїть першим на обкладинці фундаментального тритомного національного підручника з анатомії людини, який вже багато років є настільною книгою для кількох поколінь медиків. Ви — засновник фахового вісника УжНУ серії «Медицина», і це теж Ваш внесок у розвиток української медичної науки.
Дорогий Андрію Степановичу!
У цей особливий день я бажаю Вам з щирого серця многая і благая літа! Нехай Господь дарує Вам міцне здоров’я, бадьорий дух і невичерпну енергію, якою Ви завжди надихали всіх навколо. Нехай Вас оточують любов і турбота рідних, повага колег і безмежна вдячність учнів. Нехай кожен новий день приносить радість, нові ідеї та відчуття потрібності — бо Ви справді потрібні Україні, українській медицині, тисячам молодих лікарів, які йдуть Вашим шляхом.
Миру Вам, дорогому Вчителю, миру Вашій родині, миру нашій багатостраждальній, але незламній Україні!
З найглибшою повагою та синівською вдячністю Ваш дипломник 1973 року Сікора Степан Ілліч
21 листопада 2025 року
